Міжнародні розрахунки

Міжнародні розрахунки – система регулювання платежів за грошовими вимогами й зобов’язаннями, що виникають між державами, організаціями й громадянами, котрі перебувають на території різних країн, на основі економічних, політичних, науково-технічних та інших відносин.

Міжнародні розрахунки включають, з одного боку, умови і порядок здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені міжнародними документами і звичаями, з іншого боку – щоденну практичну діяльність банків щодо їх проведення.

Більшість міжнародних розрахунків здійснюється безготівковим шляхом за допомогою записів на рахунках банків. Для здійснення розрахунків банки використовують свої закордонні відділи та кореспондентські відносини з іноземними банками, які супроводжуються відкриттям рахунків «лоро» (іноземних банків у даному банку) і «ностро» (даного банку в іноземних).

Умови платежу. Серед них розрізняють: готівкові платежі, розрахунки з наданням кредиту, кредит з опціоном (правом вибору) готівкового платежу.

Відповідно до практики, яка склалася в даний час, застосовуються такі основні форми міжнародних розрахунків: аванс документарний акредитив, інкасо, банківський переказ, відкритий рахунок. Крім того, здійснюються розрахунки з використанням векселів і чеків.

На вибір форм міжнародних розрахунків впливає ряд факторів: 1)вид товару, який є об’єктом зовнішньоторговельної угоди; 2)при поставках деяких товарів – деревини, зерна – застосовуються традиційні форми, які визначилися практикою; 3)наявність кредитної угоди; 4)платоспроможність і репутація контрагентів за зовнішньоекономічними угодами, які визначають характер компромісу між ними; 5)рівень попиту і пропозиції на даний товар на світових ринках.

Інкасо (платіж проти документів) – це банківська операція в наслідок якої банк за дорученням клієнта отримує платіж від імпортера за відвантажені на його адресу товари чи надані послуги, або підтвердження того, що ця сума буде виплачена в певні строки.

Механізм міжнародних розрахунків при інкасо:

· Відвантаживши товар, експортер оформляє документи і передає їх у свій банк, доручаючи йому проведення інкасової операції.

· Банк – ремітент (банк експортера, довірителя)пересилає документи в банк імпортера (інкасуючий банк).

· Інкасуючий банк передає документи імпортеру. Одночасно отримуючи від клієнта суму чи право на суму (якщо платежі здійснюються на умовах кредиту, банк забирає термінову тратту); інкасуючий банк зараховує на кореспондентський рахунок банку – ремітента суму платежу і повідомляє його про це.

· Банк експортера розраховується з довірителем (експортером).

Акредитивні розрахунки мають вигляд доручення банку (клієнтом якого є імпортер) одному або декільком банкам здійснити платежі фізичній або юридичній особі в межах визначеної суми на умовах вказаних в акредитиві. Акредитив – це платіжний документ, за яким кредитна установа дає розпорядження іншій кредитній установі за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно – транспортні документи за відвантажений товар чи виплатити пред’явнику акредитиву визначену суму грошей.

Механізм здійснення акредитивних розрахунків.

· Експортер та імпортер домовляються про здійснення платежу за посередництвом акредитиву.

· Іноземний покупець дає доручення банку, клієнтом якого він є. Відкрити акредитив на користь експортера,(якого називають бенефіціаром) на визначених умовах.

· Банк імпортера (банк – емітент) домовляється з банком експортера (авізуючим банком) про надання експортеру грошей після пред’явлення тим товаротранспортних документів.

· Експортер відправляє товар і передає вантажні документи у свій банк, котрий переказує відповідну суму на рахунок експортера.

· Авізуючий банк передає документи в банк – емітент, котрий передає їх імпортеру.

Банківський переказ.

Оплата переказом можлива на будь-якій стадії виконання контракту: до відвантаження товару, після відвантаження товару, через певний період. Оплата до відвантаження означає аванс. У цьому випадку імпортер у встановлені контрактом строки або після повідомлення експортера про готовність товару до відвантаження, дає доручення банку здійснити переказ валюти на користь експортера і повідомляє про це експортера. Отримавши таке повідомлення, експортер відвантажує товар. Боржник передає своєму банку відповідний формуляр у трьох примірниках (під копірку) і в такий спосіб доручає йому переказати на рахунок свого кредитора певну суму грошей.

Платежі на відкритий рахунок.

Продавець поставляє товар без гарантії платежу, покупець переказує гроші на день платежу. Продавець не отримує ніяких гарантій з боку покупця. Тому такі умови платежу доцільно використовувати між фірмами. Пов’язаними традиційними торговими відносинами; ТНК та їхніми закордонними філіями при експортному постачанні; змішаними фірмами за участю експортера.

Авансові платежі або оплата вже отриманого товару здійснюються шляхом банківського переказу валюти імпортером експортеру. Ці перекази часто поєднуються з іншими формами міжнародних розрахунків з гарантією банку, котрий у випадку несплати вартості товару імпортером здійснює платіж проти товаророзпорядчих документів, одержаних від експортера.