Затверджую

Проректор

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ,

полковник міліції

Мінченко С.І.

__________________ 2015

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Комунікативна культура юриста

спеціальність 081–"Право"

для студентів магістратури

факультету заочного навчання цивільних осіб ННІ ПОЗН

Дніпропетровськ – 2015

Робоча програма навчальної дисципліни «Комунікативна культура юриста» для студентів магістратури юридичного факультету, спеціальності 081– «Право» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2015. – 23 с.

РОЗРОБНИКИ:

Марченко О. В., професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, доктор філософських наук.

Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

07.09. 2015 р., протокол № 1.

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

____.____.2015 р., протокол №__.

Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

юридичного факультету

д.ф.н.

__________________О.В. Марченко

«_____»___________________ 2015 року

©Марченко О.В., 2015 рік

©ДДУВС, 2015 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/4

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

.

навчальна – формування професійної комунікативної компетентності у студентів-юристів як синтезу знань, практичних умінь і навичок, а також ціннісних установок і світоглядних пріоритетів;

розвиваюча – розвиток критичного мислення фахівців права, осягнення соціокультурних основ комунікативної діяльності юриста й вироблення на цій основі комплексу умінь і навичок професійної діяльності;

виховна – формуваннясвітоглядних орієнтирів та морально-етичних засад діяльності юристів у відповідності із критеріями ефективності комунікацій.

Завдання:

· вивчення сутності й смислу комунікативної діяльності юриста;

· аналіз основних ідей і поглядів, що склалися у сучасній теорії та практиці комунікацій в юридичній галузі;

· дослідження особливостей юридичної комунікації в інформаційному суспільстві;

· вироблення у студентів практичних умінь і навичок професійної комунікації у ході моделювання комунікативних актів різного типу;

· формування у студентів гуманістичного мислення;

· формування навичок самоаналізу та дидактичної рефлексії;

· виявити комунікативні здібності й рівень підготовки студентів до професійної діяльності;

· формування в студентів уявлення про цілісну комунікативну діяльність фахівця, сформувати в них комунікативну культуру;

· виявлення здібностей й рівня підготовки до професійної діяльності;

· сприяти формуванню індивідуального стилю спілкування;

· стимулювання творчого розв’язання практичних комунікативних завдань;

· розвиток здатності до раціонального осмислення наявних світоглядних структур культури і проектування можливих нових способів розуміння людиною комунікативного простору (нових світоглядних орієнтацій);

· формування вміння самостійно аналізувати актуальні проблеми, що виникають у ході комунікації в професійному середовищі;

· розширення кола інтересів, кругозору, підвищення рівня духовної культури, розвиток здібностей логічно мислити, вміння розв’язувати творчі завдання, застосовуючи нестандартні підходи.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

1) на понятійному рівні: основні характеристики ділового спілкування, вербальні і невербальні аспекти ділового спілкування, структуру, стилі і види спілкування, основні форми ділового спілкування, психологічні прийоми і принципи спілкування у професійній діяльності, основні правила ділового етикету, основи мовленнєвої культури

2) на фундаментальному рівні:

специфіку юридичної комунікації, зокрема особливості стилю юридичних текстів, юридичних мовних конструкцій, внутрішньої будови та змісту, основні етапи аналізу юридичного тексту: лексико-морфологічний і синтаксичний, мати уявлення про мовленнєві форми як інструмент тлумачення правових норм.

3) на практично-творчому рівні:

аналізувати конкретні ситуації, розпізнаючи комунікативні типи людей, рівень їхньої моральності та інші індивідуальні особливості, що проявляються під час ділового спілкування.

вміти:

1) на репродуктивному рівні: розпізнавати та аналізувати стилі професійного спілкування; доречно використовувати основні прийоми професійної взаємодії в спілкуванні; грамотно виражати і аргументовано відстоювати свою позицію у професійних ситуаціях різного типу;

2) на алгоритмічному рівні:

вступати в контакт з використанням сигналів, доречних у конкретній професійній ситуації (вербальних; невербальних), використовуватитехніку зниження емоційногонапруження (підкреслення спільності; підкреслення значущості; вербалізація емоційного стану);

3) на евристичному рівні: обирати стилі мовлення, методи побудови ефективного спілкування, застосовувати на практиці синтонічну модель спілкування; долати бар’єри у спілкуванні; враховувати гендерні особливості ділових партнерів; вести ділову бесіду, готувати і проводити публічні виступи;

4) на творчому рівні: навчитися активно слухати, ставити навідні питання для уточнення інформації, формувати емоційний фон комунікативного акту, резюмувати почуте; невербально взаємодіяти у нерефлексивному слуханні; знаходити оптимальну стратегію взаємодії в конфліктній ситуації.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1

ТЕМА 1. Теоретичні основи формування комунікативної культури юриста.

Поняття комунікативної культури та комунікативної компетентності юриста. Ключові поняття теорії комунікації. Проблема формування комунікативної культури в сучасній теорії та практиці підготовки юристів. Принцип комунікативної основи професійної підготовки юристів. Комунікативне «ядро» особистості. Комунікація у сучасному світі та її вплив на ціннісні орієнтири індивіда.

Роль і значення теми для діяльності юристів:

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

· Знайомить з понятійною базою комунікативної діяльності юриста, системою відповідних етичних цінностей, що дозволяє сформувати стійке уявлення про закономірності і принципи ділового спілкування.

· Формує світогляд як складову професіоналізму юриста.

· Розкриває роль комунікативної компетентності юриста для ефективної реалізації професійних завдань.

· Розкриває міждисциплінарні зв’язки між дисципліною, що пропонується до вивчення, та «Юридичною психологією», «Логікою», «Філософією», «Етикою».

· Розкриває у загальному вигляді зміст, структуру й показники комунікативної культури юристів.

Ключові слова: комунікація, комунікативістика, предмет і об’єкт комунікативістики, взаємодія, спілкування, відносини, комунікативна культура, комунікативна компетентність.

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми

Знати:

· об’єкт і предмет комунікативістики, сутність понять комунікативної культури та комунікативної компетентності юриста, спільне й відмінне в цих поняттях;

· зміст, структуру й показники комунікативної культури юристів.

Вміти:

· аналізувати основне коло питань, дотичних до проблеми формування комунікативної культури юриста;

· моделювати образ юриста, який відповідає критеріям ефективного комунікатора.

ТЕМА 2. Комунікація у праві і право як комунікація.

Види юридичної комунікації. Зміст, структура й показники комунікативної культури юристів. Імідж професіонала. Елементи іміджу. Особливості ділового іміджу у професійній юридичній діяльності.

Особистість комунікатора. Структура особистості комунікатора. Установки й ціннісні пріоритети, необхідні для ефективної комунікації. Урахування гендерних особливостей особистості у ході комунікації. Урахування національних особливостей у ході комунікації.

Соціально-психологічні чинники ефективної комунікації юриста.

.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

· формує стійке уявлення про стилі, рівні, стратегії і засоби спілкування;

· розкриває принципи і закономірності формування особистості комунікатора, що дає змогу юристові мати цілісне суб’єктне розуміння комунікативного процесу в юридичній галузі;

· знайомить із особливостями ділового іміджу у професійній юридичній діяльності;

· формує установки й ціннісні пріоритети, необхідні для ефективної комунікації;

· сприяє виробленню толерантного ставлення до гендерної та національної специфіки комунікативних процесів;

· розкриває позитивні аспекти та ризики саморозкриття у комунікативній діяльності юриста.

Ключові слова: юридична комунікація, кодекс ділового спілкування, імідж професіонала, особистість комунікатора, комунікатори й актуалізатори, саморозкриття і самопрезентація особистості.

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми

Знати:

· стилі, рівні, стратегії і засоби спілкування;

· принципи і закономірності формування особистості комунікатора;

· кодекс ділового спілкування.

Вміти:

· створювати ефективний діловий імідж у професійній діяльності;

· розрізняти комунікаторів, актуалізаторів та виробляти відповідні стратегії взаємодії із ними;

· презентувати себе у різних професійних ситуаціях.

ТЕМА 3. Вербальні засоби спілкування.

Мовлення у професійній комунікації юриста. Мовлення і види мовленнєвої діяльності. Текст як джерело комунікації. Правовий текст: особливості творення та інтерпретації. Мовленнєва поведінка юриста. Мовленнєвий етикет, що сприяє встановленню і підтримці психологічного контакту. Явища стереотипізації, персеверації, вербальної ригідності. Стилі мовлення, притаманні юридичній діяльності.

Усне мовлення як інструмент професійного спілкування. Уміння слухати у професійній діяльності юриста. Комунікативні бар’єри та способи їх подолання.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

· знайомить із видами мовленнєвої діяльності та її специфікою в юридичній галузі;

· формує стійке уявлення про мовленнєву поведінку та мовленнєвий етикет юриста;

· розкриває сутність явищ стереотипізації, персеверації, вербальної ригідності;

· знайомить із існуючими комунікативними бар’єрами та способами їх подолання;

· розкриває специфіку юридичного тексту, а також основні етапи його аналізу і тлумачення;

Ключові слова: мовленнєві засоби спілкування, функції і види мовлення, мовленнєвий етикет, явища стереотипізації, персеверації, вербальної ригідності, комунікативні бар’єри, мова жестів, юридична герменевтика.

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми

Знати:

· основні мовленнєві засоби спілкування;

· функції і види мовлення;

· стилі мовлення, притаманні юридичній діяльності;

· мати уявлення про комунікативні бар’єри та способи їх подолання;

· специфіку юридичного тексту: особливості стилю, юридичних мовних конструкцій, внутрішньої будови та змісту;

· основні етапи аналізу юридичного тексту.

Вміти:

· усвідомлювати значення мовлення у професійній комунікації юриста, та уміти будувати своє мовлення у відповідності з існуючими норами;

· аналізувати юридичний текст з урахуванням принципів юридичної герменевтики.

ТЕМА 4. Невербальна комунікація юриста.

Невербальне спілкування: види та особливості застосування на практиці.

Жести у системі невербальних засобів комунікації. Міміка та візуальний контакт у невербальному спілкуванні. Поза та рухи тіла у професійній комунікації. Голос як інструмент ефективної взаємодії. Організація простору комунікації. Інші невербальні засоби комунікації.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

· знайомить із видами невербальної комунікації та її специфікою в юридичній галузі;

· формує стійке уявлення про значення невербальних сигналів у професійній діяльності;

· знайомить із існуючими комунікативними бар’єрами та способами їх подолання;

Ключові слова: жести, міміка, поза та рухи тіла, голос, простір комунікації.

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми

Знати:

· основні невербальні засоби спілкування;

· функції і види невербальних засобів спілкування;

· специфіку юридичної невербальної комунікації.

Вміти:

· використовувати невербальні засоби комунікації у професійній діяльності, та уміти будувати своє спілкування у відповідності з існуючими норами;

· аналізувати невербальне мовлення інших, як у професійній діяльності, так і на побутовому рівні.

ТЕМА 5. Конфлікти у комунікативних процесах.

Соціально-психологічна характеристика конфліктів у комунікативних процесах. Основні стратегії поведінки у конфліктній ситуації. Особливості конфліктних ситуацій на ґрунті неефективної комунікації та способи їх подолання.

Формування стресостійкості у професійній діяльності юриста. Способи уникнення деструктивного стресового стану на різних етапах комунікації. Кризи професійного розвитку. Саморегуляція та підвищення внутрішнього потенціалу юриста у протистоянні конфлікту і стресу.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

Знайомить із

· соціально-психологічними особливостями конфліктів у комунікативних процесах;

· сприяє осмисленню значущості проблеми конфліктів у комунікативних процесах в юридичній галузі;

· способами уникнення деструктивного стресового стану на різних етапах комунікації.

Ключові слова: конфлікт, професійна діяльність юриста, кризи професійного розвитку, стрес, саморегуляція.

Обсяг знань, вмінь студентів після вивчення теми

Знати:

· соціально-психологічну характеристику конфліктів у комунікативних процесах;

· способи саморегуляції та підвищення внутрішнього потенціалу юриста;

· основні стратегії поведінки у конфліктній ситуації.

Вміти:

· уникати деструктивного стресового стану на різних етапах комунікації;

· розпізнавати конфліктні ситуації на ґрунті неефективної комунікації, ефективно діяти в таких конфліктних ситуаціях;

· виробляти стресостійкість у професійній діяльності.

.

.

4. Структура навчальної дисципліни

5. Теми семінарських занять

ТЕМА 1. Вербальні засоби спілкування.

Семінарське заняття № 1 – 2 год.

План

1. Мовлення у професійній комунікації юриста. Види мовленнєвої діяльності.

2. Текст як джерело комунікації. Правовий текст: особливості творення та інтерпретації.

3. Мовленнєва поведінка юриста. Мовленнєвий етикет, що сприяє встановленню і підтримці психологічного контакту.

4. Уміння слухати у професійній діяльності юриста.

5. Комунікативні бар’єри та способи їх подолання.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: мовленнєві засоби спілкування, функції і види мовлення, текст, гіпертекст, мовленнєвий етикет, явища стереотипізації, персеверації, вербальної ригідності, комунікативні бар’єри, юридична герменевтика, критичне слухання, емпатійне слухання, нерефлексивне слухання, активне рефлексивне слухання.

Рекомендована література до Теми 3: [3.1], [2.3], [3.1], [3.3], [4.8].

ТЕМА 2. Невербальна комунікація юриста

Семінарське заняття № 2 – 2 год.

План

1. Невербальне спілкування: види та особливості застосування на практиці.

2. Жести у системі невербальних засобів комунікації.

3. Міміка та візуальний контакт у невербальному спілкуванні.

4. Поза та рухи тіла у професійній комунікації.

5. Голос як інструмент ефективної взаємодії.

6. Організація простору комунікації. Інші невербальні засоби комунікації.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: невербальне спілкування, жести, міміка, поза та рухи тіла, голос, простір комунікації.

Рекомендована література до Теми 4: [3.1], [2.3], [3.3], [3.4], [3.5], [4.8].