Теоретичні відомості. ТЕМА: Розрахунок інтегральної бальної оцінки важкості праці на робочому місці

Практична робота № 7.

ТЕМА: Розрахунок інтегральної бальної оцінки важкості праці на робочому місці.

Теоретичні відомості

Робоче середовище людина-оператор являє собою сукупність фізичних, хімічних, біоло-гічних, соціально-психологічних і естетичних факторів зовнішнього середовища, що впливають на оператора.

Розрізняють чотири рівня впливу факторів середовища на людину, необхідні для їх обліку та нормування:

- комфортне середовище забезпечує оптимальну динаміку працездатності оператора, хоро-ше самопочуття і збереження його здоров'я;

- відносно дискомфортне робоче середовище забезпечує при дії протягом певного інтервалу часу задану працездатність і збереження здоров'я, але викликає у людини суб'єктивні відчуття і функціональні зміни, що не виходять за межі норми;

- екстремальне робоче середовище призводить до зниження працездатності оператора і викликає функціональні зміни, що виходять за межі норми, але такі, що не обумовлюють появу патологічних змін або неможливості виконання роботи;

- надекстремальне середовище призводить до виникнення в організмі людини патологічних змін або неможливості виконання роботи.

Комплексну оцінку чинників робочого середовища проводять на основі методики фізіологічної класифікациії важкості робіт.

Важкість праці – характеристика трудового процесу, що відображує переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), які забезпечують життєдіяльність.

Важкість праці характеризується:

- фізичним динамічним навантаженням;

- вагою вантажу, що піднімається і переміщується на робочому місці;

- загальним числом стереотипних робочих рухів;

- величиною статичного навантаження;

- формою робочої пози;

- мірою нахилу корпусу;

- переміщенням в просторі.

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображує навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуття, емоційну сферу працівника.

До чинників, що характеризують напруженість праці, відносяться:

- інтелектуальні;

- сенсорні;

- емоційні навантаження;

- міра монотонності навантажень;

- режим роботи.

Принципи класифікації умов праці:

Оптимальні умови праці (1 клас) - такі умови, при яких зберігається здоров'я працюючих і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності. Оптимальні нормативи виробничих факторів встановлені для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів умовно за оптимальні приймаються такі умови праці, при яких несприятливі фактори відсутні або не перевищують рівні, прийняті в якості безпечних для населення.

Допустимі умови праці (2 клас) характеризуються такими рівнями факторів середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються під час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не повинні надавати несприятливої дії в найближчому і віддаленому періоді на стан здоров’я працюючих та їх потомство. Допустимі умови праці відносять до безпечних.

Шкідливі умови праці (3 клас) характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і несприятливо впливають на організм працюючого та/або його потомство. По мірі перевищення гігієнічних нормативів і прояву змін у організмі працюючих розділяють 4 ступеня шкідливості:

─ 1 ступінь 3 класу (3.1) – умови праці характеризуються такими відхиленнями рівнів шкідливих факторів від гігієнічних нормативів, які викликають функціональні зміни, що відновлюються, як правило, при більш тривалому, ніж до початку наступної зміни, переривання кон-такту з шкідливими факторами і збільшують ризик ушкодження здоров'я;

─ 2 ступінь 3 класу (3.2) - рівні шкідливих факторів, що викликають стійкі функціональні зміни, які призводять у більшості випадків до збільшення виробничообумовленої захворюваності (що проявляється підвищенням рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і, в першу чергу, тими хворобами, які відображають стан найбільш вразливих органів і систем для даних шкідливих факторів), появі перших ознак або легких (без втрати професійної працездатності) форм професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції (часто після 15 років і більше);

─ 3 ступінь 3 класу (3.3.) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих чинників, дії яких призводять до розвитку, як правило, професійних хвороб легкого і середнього ступеня важкості (з втратою професійної працездатності) у період трудової діяльності, зростання хронічної (виробничообумовленої) патології, включаючи підвищені рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

─ 4 ступінь 3 класу (3.4) – умови праці, при яких можуть виникати важкі форми професійних захворювань (з втратою загальної працездатності), відмічаючи значне зростання числа хронічних захворювань та високі рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

Небезпечні (екстремальні) умови праці (4 клас) характеризуються рівнями виробничих факторів, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик розвитку гострих професійних уражень, в т.ч. і важких форм.

Для визначення категорії важкості робіт кожен з факторів середовища, реально діючий на людину (див. табл. 1.), оцінюють за бальною шкалою і визначають інтегральну бальну оцінку важкості та напруженості праці.

Таблиця 1.

Критерії для бальної оцінки факторів робочого середовища.