Тема: «Особливості автомобільного сполучення Європи»

План практичного заняття з дисципліни

«Організація транспортних послуг»

Тема: «Особливості автомобільного сполучення Європи».

Мета та завдання:

1. Закріпити знання з лекційного заняття.

2. Ознайомитися з найбільшими автомагістралями України та Європи.

3. Ознайомитися з особливостями позначення автомагістралей Європи.

4. Ознайомитися з особливостями автодоріг України.

Питання,які розглядалися:

1. Автомобільні шляхи України та світу.

2. Автобусний туризм.

3. Караванінґ.

Практичне завдання:

Нанести на контурну карту: міжнародні автомагістралі Європи (північно-південного та західно-східного напрямків); найбільші автошляхи України.

Список використаної літератури:

1. Бутко И.И. Ситников В.А. Транспортное обслуживание туризма: учебное пособие. М.: ИКП «МарТ», Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2006. -336 с.

2. Осипова О.Я. Транспортное обслуживание туристов. – М.: Академия, 2004. – 368 с.

3. Фастовець О. О. Організація транспортних подорожей і перевезень. - К.: Музична Україна, 2003. – 190 с.

Хід роботи:

1. Організувати студентську аудиторію.

2. Провести опитування студентів та перевірку попередньої практичної роботи.

3. Викласти теоретичний мінімум і завдання.

4. Зробити висновки проведеної пари.

Теоретичний мінімум:

1) Автомобільні шляхи України та світу. На автошляхи припадає 2/3 загальної протяжності світових шляхів спо­лучення. Світовий автопарк на початку XXI ст. налічує 141,7 млн вантажних машин та 462,1 млн легкових машин та автобусів, з них 3/4 припадає на краї­ни Західної Європи та Північної Америки. У світовому пасажирообігу частка автотранспорту становить 4/5. Найвищого рівня розвитку цей вид транспо­рту набув у розвинутих країнах (США, Франція, ФРН, Великобританія та ін.). Автомобільний транспорт відіграє провідну роль у перевезеннях пасажирів та вантажів на короткі відстані. Збудовані окремі трансконтинентальні магіс­тралі, у тому числі від Тихого до Атлантичного океану в США та Канаді, че­рез Сахару в Африці, трансамазонська магістраль тощо.

Автомобі́льні шляхи́ Украї́ни — мережа доріг на території України, що об'єднує між собою населені пункти та окремі об'єкти та призначена для руху транспортних засобів, перевезення пасажирів та вантажів.

Мережа автомобільних шляхів загального користування включає 169,5 тис. км доріг, з них з твердим покриттям — 165,8 тис. км (без урахування муніципальних, відомчих, внутрішньо господарських).

Cтаном на 1940 рік загальна протяжність автошляхів на території УРСР становила 270,7 тис. км. Переважно це були ґрунтові дороги. Лише 10,8 % доріг мали тверде покриття.

Найінтенсивнішими темпами дороги будувались у 60—70-і роки XX сторіччя. Яскравим прикладом шляхобудівного сподвижництва слугує, зокрема, праця Новомиргородської шляхово-експлуатаційної дільниці ШЕД-722, яка під керівництвом інженера-шляховика Степана Кожум'яки за 7 років плідної роботи (1955–1961) завершила будівництво автомагістралі Черкаси—Умань—Гайсин—Брацлав /317 км/ (на дистанції Сміла—Брацлав) і спорудила до середини 70-х рр. 12 автошляхових мостів через річку Велику Вись.

До кінця 80-х років загальна мережа автомобільних доріг в Україні була фактично збудована.

Наразі розвиток автомобільних шляхів загального користування відстає від темпів автомобілізації країни. Протягом 1990–2010 їх протяжність практично не збільшувалася. Щільність автомобільних доріг в Україні у 6,6 рази менша, ніж у Франції (відповідно 0,28 та 1,84 кілометра доріг на 1 кв. кілометр площі країни). Протяжність швидкісних доріг в Україні становить 0,28 тис. кілометрів, у Німеччині — 12,5 тис. кілометрів, у Франції — 7,1 тис. кілометрів, а рівень фінансування одного кілометра автодоріг в Україні відповідно у 5,5—6 разів менший, ніж у зазначених країнах.

Майже всі автомобільні шляхи України проходять через населені пункти, що не відповідає вимогам до міжнародних транспортних коридорів, адже призводить до обмеження швидкості руху автомобільного транспорту.

Незадовільним є транспортно-експлуатаційний стан автошляхів: 51,1 % не відповідає вимогам за рівністю, 39,2 % — за міцністю. Середня швидкість руху на автошляхах України у 2—3 рази нижча, ніж у західноєвропейських країнах.

Це пояснюється зокрема тим, що тягар на утримання транспортної мережі на душу населення в Україні є більшим порівняно з європейськими країнами через відносно невелику густоту населення (76 осіб на 1 кв. кілометр), низьку купівельну спроможність громадян (1/5 купівельної спроможності Єврозони), порівняно невеликий парк автомобілів та значну територію країни.

2) Автобусний туризм.

Перше, це можливість побачити відразу кілька країн, столиць і міст за одну поїздку. По-друге, автобусні тури коштують набагато менше, ніж інші тури. Цього виходить досягти в тому числі і через економію на вартості авіаквитків. По-третє, незаперечне перевагу автобусних турів - це В«доставка від дверей до дверейВ»: мандрівникам доводиться ходити зовсім мало: автобус привезе і на екскурсію, і в торговий центр, і забере прямо від дверей готелю. Ідеальний транспорт для тих, хто боїться авіаперельотів.

Але є і негативна сторона в автобусному туризмі. Автобусний екскурсійний туризм в два рази небезпечніша залізничного і в чотири рази - авіаційного. У дорозі можуть траплятися несподіванки. Наприклад, поломка автобуса. Іноді виникають організаційні неточності. Наприклад, недолік місць у готелі. Але це трапляється не частіше, ніж у звичайних турах. Як правило, у вартість подорожі з харчування входять тільки сніданки в готелях - обідати й вечеряти доводиться в попутних кафе і ресторанах. Тому з собою потрібно взяти необхідну вам для нормального харчування суму грошей. У будь-якому випадку, варто розуміти, що, вибираючи автобусний тур по Європі, ви отримуєте детальний і ідеально прописаний маршрут, де вас в будь-який момент буде супроводжувати гід, до якого можна звернутися з будь-якими важливими вас питаннями. А завдяки насиченості екскурсії, автобусний тур по країнах Європи стане джерелом безлічі нових вражень.

Історія популярністю автобусного туризму почалася ще в сімдесятих. Вважається, що родоначальниками автобусного туризму стали молоді британці, які оцінили можливість за одну поїздку в динамічному режимі подивитися відразу кілька країн континентальної Європи, притому за невеликі гроші. Російські туристи почали активно користуватися цим видом послуг на двадцять пізніше цей вид туризму став у новій Росії одним з піонерів всієї галузі. Основними перевагами автобусних турів на той момент були дешевизна, швидкість, а ще можливість купити за кордоном дефіцитні товари у великих кількостях: адже автобус не літак, платити за перевагу не потрібно, та й перевозити багаж з країни в країну куди як простіше. Сьогодні тури за покупками мають різко знижується динаміку, хоча, переваги використання автобусів в цьому бізнесі як і раніше актуальні.

Протягом останніх десяти років динаміка попиту на автобусний туризм майже не змінюється, різких падінь і злетів не відбувається. Пік споживчої активності традиційно потрапляє на початок травня, потім продажу тримаються на стабільно високому рівні з червня по вересень (самий «спекотний» місяць - серпень), а потім пожвавлюються під час листопадових шкільних канікул і новорічних свят. З середини листопада по кінець грудня, а також з другої половини січня до середини березня настає низький сезон. Подорожують лише одиниці. Переваги автобусних турів полягають в їхній відносній дешевизні: автобусне подорож коштує приблизно в 1,5-2 рази дешевше, ніж звичайний тур з авіаперельотом і в тому, що ціна на автобусні тури не змінюється протягом всього сезону, незалежно від попиту.

При цьому можна запросто відвідати і подивитися до 8 країн (поїздка в Європу), а в кожному відвідуваному місті проводяться різноманітні екскурсії, вже включені у вартість туру. Більше того, з'являється унікальна можливість організовувати маршрути по цікавих місцях в зручні для туристів строки, так як автобусні подорожі мобільні і відносно не залежать від транспортних комунікацій і розкладів.