Розрахунок доходу, який забезпечить беззбитковий режим роботи при впровадженні нового виду страхування

Графічно це матиме вигляд (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Графік взаємозалежності показників обсягу страхових надходжень, витрат і прибутку при впровадженні нового виду страхування

Методичні вказівки до розв’язання задач

Прибуток страхової компанії являє собою фінансовий результат її діяльності за певний звітний період (квартал, півріччя).

Фінансовий результат – це вартісна оцінка підсумків господарювання страховика. Він визначається як різниця доходів і витрат.

До загального фінансового результату слід віднести підсумки фінансових результатів:

ð страхової діяльності;

ð інвестиційної діяльності;

ð господарської діяльності.

Прибуток від страхової діяльності – це різниця між доходами від страхової діяльності та витратами страховика на надання страхових послуг.

Прибуток від страхової діяльності може бути збільшено за рахунок зниження собівартості страхової послуги через:

Ø Скорочення видатків на ведення справи;

Ø Зниження збитковості (збитки у звітному році мають бути меншими, ніж у базовому; дотримання принципу еквівалентності між сумою зібраних нетто-премій і сумою фактичних виплат страхувальникам).

Основу загального прибутку страховика може забезпечувати прибуток від страхової діяльності або прибуток від інвестиційної діяльності. В Україні більшу частку прибутку страховики отримують від страхової діяльності, а в західних країнах від інвестиційної (страхові тарифи в умовах конкуренції мають тенденцію до зниження). Прибуток від страхової діяльності ,згідно з українським законодавством, обчислюється на касовій основі:

,

де сума в перших дужках – це доходи від страхової діяльності; сума в других дужках – це витрати страховика на проведення страхових операцій;

– зароблені страхові премії за договорами страхування та перестрахування;

– комісійні винагороди за перестрахування;

– частки страхових виплат, сплачені перестрахувальниками;

– повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів;

– повернуті суми із технічних резервів, інших ніж резерв незароблених премій;

– виплати страхових сум та відшкодувань;

– відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

– відрахування в технічні резерви;

– витрати на ведення справи.

Основу прибутку страховика від страхової діяльності складають зароблені страхові премії. Заробленою премією страховиком вважається та премія, яка залишається у нього по закінченні терміну дії договору, і відшкодування або виплати з якої не здійснювались через ненастання страхової події. Але поки термін договору триває, страхова премія складається з двох частин: тієї, що вважається заробленою, і тієї, яку на даний момент не можна вважати заробленою. Наприклад, якщо договір укладено на рік, а минуло півроку і страховий випадок не настав, то заробленою вважатиметься половина страхової премії.

Оскільки в компанії можуть діяти тисячі договорів страхування укладені на різні терміни, обраховувати, яка частина кожної премії є заробленою, а яка ні, є недоцільним. Тому обрахунок загальної суми зароблених за період премій здійснюється аналітично через механізм формування резервів незароблених премій. Страховики приділяють значну увагу незаробленій премії, яка має назву “ резерв незаробленої премії” оскільки від правильності її визначення залежить платоспроможність страховика.

Сума зароблених страхових премій визначається за формулою:

,

де – резерв незаробленої премії на початок звітного періоду;

– частка перестраховика у резерві незароблених премій на початок звітного періоду;

– страхові премії, що надійшли у звітному періоді;

– премії надані в перестрахування в звітному періоді;

– резерв незаробленої премії на кінець звітного періоду;

– частка перестраховика у резерві незароблених премій на кінець звітного періоду [10].

Фінансовий результат залежить від точності поділу на зароблену та незароблену премії.

Комбінований коефіцієнт (Р) розраховується за формулою:

.

Страхові компанії в процесі планування діяльності з управління фінансовими результатами можуть використовувати достатньо відому систему “директ-костинг” (інша назва “доход-витрати-прибуток”). В основі цієї достатньо ефективної системи є визначення за допомогою розрахунків обсягу продажів товару (в даному випадку страхових послуг), за якого компанія не матиме збитків. Продаж більшої частки послуг відповідно забезпечуватиме компанії отримання прибутку. Загальна формула визначення беззбиткового обсягу (БО) роботи компанії має такий вигляд:

БО = Постійні витрати / (Ціна одиниці – Змінні витрати на одиницю).

Для страхової компанії алгоритм розрахунку має дещо інший вигляд, оскільки від реалізації полісу компанія отримує вторинні доходи (доходи від інвестиційної діяльності). Даний метод часто застосовують при плануванні продаж страхових послуг, які до цього компанією не реалізувалися. Порядок визначення кількості страхових полісів за певним видом страхування може бути представлений так (табл. 7.1).

Таблиця 7.1