Характеристика плодово-ягідних рослин

На початку історії свого розвитку об'єктами ландшафтного дизайну були сади, призначені для вирощування сільськогосподарської продукції, а культивування рослин для декоративних цілей вважалося розкі шшю й було прерогативою забезпечених членів суспільства. Пізніше сади перетворилися на місця вирощування декоративних рослин, а ягідні й плодові культури відійшли на другий план. Але плодові дерева й чагарники найчастіше мають високі декоративні властивості, здатні підвищити художню виразність будь-якого об'єкта ландшафтного дизайну.

Жоден сад не обійдеться без плодових дерев - їх рясне й пишне цвітіння й декоративні плоди прикрасять будь-який сад.

Плодові культури підрозділяють на зерняткові, кісточкові й ягідники. Найбільш застосовуваними в нашому кліматі зернятковими культурами є яблуня, груша, айва японська; до кісточкових культур належать черешня, вишня, слива, абрикос, алича, черемшина віргінська; до ягідних культур - суниця, малина, смородина, аґрус, обліпиха, виноград, йошта, ожина, калина, горобина чорноплідна, барбарис, ірга, шипши на, кизил, глід.

Місце для плодових дерев повинно бути ретельно підібрано. Крім того, потрібно враховувати й відстань між рослинами. Неправильно розпланований сад може порушити весь дизайн на ділянці. Незалежно від того, які плодові рослини вирішено посадити

в саду - яблуню, грушу, ви шн ю, сливу або смородину, - насамперед, необхідно вивчити кліматичні особливості свого регіону. Кісточкові віддають перевагу теплому й сухому клімату. У вологих районах їх краще не саджати.

Необхідний набір плодових й ягідних рослин лімітується площею ділянки й тією площею харчування, що потрібна для вирощування кожного дерева. Наприклад, на діля нці площею 600 кв.м можна розмістити наступні плодово-ягідні культури: яблуні - 6 - 7 шт., груші - 1 шт., вишні (черешні) - 2-4, сливи - 2-3 шт., малина - 10-15 кущів, смородина чорна й червона - по 8 - 10 кущів, аґрус - 3-5 кущів, суниця - 300 шт. Якщо ділянка більшої площі, то можна розмістити відповідно більшу кількість рослин.

При площі ділянки 400 кв.м сад, як правило, займає майже всю територію. Його розміри дозволяють розмістити за умовами необхідної площі харчування усього два - три високорослих дерева (яблуню або грушу) і три - п'ять середньорослих (сливу, в ишн ю). Плодово-ягідний чагарник у цьому випадку висаджують по периметру ділянки.

Іноді, особливо в старому саду, під тінистими яблунями висівають ґрунтопокривні рослини, наприклад, барвінок, або висаджують на пристовбурному колі цибулинні квіти. Провесною, коли ще не зацвіли плодові дерева, сад прикрасять яскраві клумби, багато квітів розпустяться з таненням снігу. Під яблунею можна посадити проліски, мишачий гіацинт (мускарі), під сливою - крокуси.

У створенні композицій із плодових рослин важливо враховувати їхню колірну гаму. У більшості садів сполучення кольорів складаються з широкого спектра відтінків. Разом з тим їхні тони повинні утворювати єдину колірну гаму, яка виключає дисгармонію. Необхідно враховувати деякі нюанси при складанні колірної гами. По-перше, як сприймається колірний малюнок на тлі іншого кольору. Наприклад, на червоному тлі оранжевий колір виглядає як жовтий, жовтий - зеленіє, а зелений помітно голубіє. На яскраво-зеленому тлі червоний і синій кольори набувають фіолетового відтінку, жовтий стає ближчим до оранжевого.

За для передавання глибини простору використовують холодні кольори. Білий колір контрастує з темними відтінками, вносить світло й пожвавлення, створює ефект об'ємності в рослинних композиціях. Чорний колір, навпаки, зменшує об'ємність і підсилює дію теплих тонів - жовтого й червоного.

Важливо пам'ятати, що в маленькому об'єкті ландшафтного дизайну в загальний колорит входить і забарвлення стін будинку, огорожі, колір бруківки доріжок і майданчиків, малих форм. Сильніше за все «працюють» колірні контрасти. Наприклад, при загальному темному колориті будинку рослини підбирають світлі, з жовто-зеленими або сріблисто-сірими відтінками листя. На тлі білого будинку ефектно виглядають рослини, що мають темне листя.