Фокальних об'єктів

Метод фокальних об’єктів є одним з методів, який допомагає ґенерувати нові та цікаві ідеї. Цей метод був запропонований в 1953році американцем Чарльзом Вайтингом. Перевагою методу є нетрадиційний напрямок творчого пошуку (нівелюється залежність від психологічної інерції), недоліком є випадковість знаходження результату. Однак він є простим у застосуванні й сприяє розвитку творчих здібностей. За допомогою методу формується банк цікавих ідей виробів декоративно-ужиткового характеру: свічників, серветниць, кухонних дощок тощо.

Суть методу полягає в наступному. Об’єкт, який маємо конструювати (наприклад свічник) ставимо у фокусі (центрі) схеми. До речі, від слова фокус і походить назва методу. Вибираємо декілька випадкових будь-яких понять з матеріальним лексичним значенням чи предметів. Наприклад, перші два-три предмети, що стоять у кімнаті або із словника. Розписуємо їх властивості. Поєднуємо властивості з фокальним об’єктом або частиною об'єкта. Звичайно, можуть бути непоєднувані варіанти, можуть бути нісенітницею поєднання на перший погляд, тому зовсім відмовлятися від таких варіантів не слід. Бажано знайти використання більшості ознак чи властивостей.

Таким чином, ми самі формуємо банк ідей, аналізуємо утворені конструкції та вибираємо виріб-аналог для більш детальної розробки конструкції.

Добрі результати отримують з використанням об'єктів живої природи (рослини, тварини) як довільно обраних об'єктів. В першу чергу ми переносимо біоформи на наш виріб.

Розглянемо, як на практиці можна використати метод фокальних об'єктів. Об'єктом художнього конструювання оберемо свічник. Це і буде фокальний об'єкт. Випадковими предметами будуть стіл і кулькова ручка. Запишемо їх у вигляді схеми. Далі виділяємо властивості кожного по черзі об'єкта. Властивостей може бути багато і це визначить нам багато варіантів, однак забере також багато часу на їх аналіз. Тому бажано виділяти 3-8 властивостей.

Стіл: дерев'яний, з красивою текстурою, з чотирма ніжками, стільниця з ДСП. Кулькова ручка має такі властивості: виконана з пластмаси і має циліндричну форму, має пружний елемент для кріплення, а також пружину, матеріал прозорий, кнопка.

Наше завдання проаналізувати сполучення отриманих властивостей з фокальним об'єктом.

1. Свічник + стіл = свічник у вигляді стола.

2. Свічник + дерев'яний = свічник виготовити з деревини.

3. Свічник + текстура = свічник з красивою текстурою покритий лаком.

4. Свічник + 4 ніжки = свічник на платформі з чотирма ніжками.

5. Свічник + ДСП = в свічнику можна використати ламіновану або шпоновану плиту ДСП.

6. Свічник + ручка = свічник у вигляді ручки.

7. Свічник + пластмасова = виготовити свічник з пластмаси.

8. Свічник + циліндрична = свічник з циліндричними деталями.

9. Свічник + пружина = свічник з використанням пружини, кріплення свічника до стіни за допомогою плоскої пружини.

10. Свічник + прозора = свічник з прозорих матеріалів (пластмаси).

11. Свічник + кнопка = свічник з елементами у вигляді кнопки.

Можна відкинути декілька варіантів: №5, №7, №11. Які ідеї можна використати в першу чергу? Для цього треба визначити технологічні можливості майстерні, які необхідні для виготовлення виробу. Деревина дешевша і більш розповсюджений матеріал. Тому з таких міркувань варіанти №7 та №10 нам не підходять. Отже, в нас залишилися такі ідеї: свічник у вигляді стола, свічник дерев'яний, свічник на платформі з чотирма ніжками, свічник у вигляді ручки, свічник з циліндричними деталями, свічник з пружинами. Їх можна використати окремо або скомпонувати разом.

Отже, ми маємо ідею: свічник на дерев'яній прямокутній платформі з чотирма ніжками, по центру та в кутах розмістимо стержні циліндричної форми для свічок (варіант на 5 свічок), або по центру високий стрижень, а по боках два стрижні (варіант на 3 свічки).

У варіанті на 3 свічки залишаються вільними кути. Їх необхідно заповнити елементами. Згадаємо відкинутий варіант №11 і розмістимо точені деталі у вигляді кнопок.

Пружини використаємо в якості утримувачів свічок.

Отже, оригінальну конструкцію ми створили.