Розділ VII

Звільнення зі служби

62. Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:

а) у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).

63. Особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):

а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 5 цього Положення;

б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час – обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії;

в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час - обмежено придатними I-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад;

г) за вислугою строку служби, передбаченого договором, якщо особи рядового і молодшого начальницького складу не виявляють бажання продовжувати службу;

д) через службову невідповідність;

є) за порушення дисципліни;

ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;

з) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

64. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):

а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років;

б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії;

в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад;

г) через скорочення штатів – при відсутності можливості подальшого використання на службі;

д) через службову невідповідність;

є) за порушення дисципліни;

ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;

з) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації).

65. Особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку):

а) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання;

б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії.

66. Особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. Пр цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

67. Особи рядового і начальницького складу, засуджені за вчинення злочину (в тому числі і без позбавлення спеціального звання), підлягають звільненню зі служби в органах внутрішніх справ після вступу в законну силу вироку суду.

68. Особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

69. Звільнення зі служби осіб рядового і молодшого начальницького складу провадиться начальниками, яким таке право надане Міністром внутрішніх справ УРСР.

70. Звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться:

до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно - начальниками управлінь внутрішніх справ Кримської АРСР, областей, м.Києва і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ УРСР;

до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - Міністром внутрішніх справ УРСР;

осіб вищого начальницького складу - відповідно до законодавства.

71. Особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, крім осіб середнього і старшого начальницького складу міліції, які бездоганно прослужили в органах внутрішніх справ, Збройних Силах СРСР і органах Комітету державної безпеки СРСР 20 і більше років (у пільговому обчисленні), а тим, які мають особливі заслуги, незалежно від вислуги років, при звільненні в запас або відставку наказами начальників, які здійснюють звільнення, може надаватися право носіння встановленої форми одягу. Цими ж начальниками можуть бути позбавлені цього права особи, засуджені за вчинення злочину, або такі, що вчинили проступки та дії, які дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

72. Особи рядового і начальницького складу, які померли, загинули, пропали безвісті, а також позбавлені спеціального звання, виключаються з кадрів Міністерства внутрішніх справ УРСР у порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ УРСР.

73. Після звільнення з органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу беруться військовими комісаріатами на військовий облік у встановленому порядку.

74. Порядок проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ у воєнний час визначається Кабінетом Міністрів УРСР.