Динаміка граничних витрат

Динаміка граничних витрат не залежить від постійних витрат, оскільки останні існують не залежно від того, чи виробляється додаткова одиниця продукції, чи ні. Спочатку граничні витрати зменшуються, залишаючись меншими від середніх витрат. Це пояснюється тим, що коли витрати на одиницю продукції зменшуються, значить, виробництво кожної додаткової одиниці продукції обходиться фірмі дешевше порівняно з попередніми продуктами, тобто граничні витрати менші від середніх. Наступне зростання середніх витрат означає, що граничні витрати стають більші від попередніх середніх витрат. Лінія граничних витрат перетинає лінію середніх витрат в її мінімальній точці М.

Граничні витрати відображають дію закону зниження граничної віддачі фактора виробництва. Оскільки продуктивність кожної додаткової одиниці фактора виробництва виявляється меншою, ніж продуктивність його попередньої одиниці, то затрати по залученню цієї додаткової одиниці є також більшими. Тому збільшення обсягу виробництва, яке зумовлене залученням додаткових одиниць факторів виробництва, супроводжується зростанням граничних витрат. До певного моменту ці зростаючі витрати компенсуються зростанням сумарної продуктивності всіх використовуваних одиниць даного фактора виробництва, що супроводжується зростанням середньої віддачі і зниженням середніх витрат. Але це є можливим тільки за умови, що сумарна продуктивність фактора виробництва зростає швидше, ніж падає віддача від залучення кожної додаткової одиниці цього ресурсу, тобто якщо зниження середніх витрат відбувається швидше, ніж зростання граничних.

Тому рішенню фірми про збільшення обсягу виробництва завжди передує зіставлення граничних і середніх витрат. Якщо граничні витрати менші від середніх, то розширення виробництва призведе до подальшого зниження середніх витрат. Якщо ж граничні витрати більші від середніх, то зниження середніх витрат можливе лише шляхом скорочення обсягу виробництва. Мінімум середніх витрат досягається при рівності середніх і граничних витрат виробництва. Відповідно момент найбільш ефективного розміщення ресурсів всередині фірми характеризується досягненням мінімального рівня середніх витрат виробництва. Графічно це зображається у вигляді перетину кривої граничних витрат в точках мінімумів середніх загальних і середніх змінних витрат (див. рис. 10.3).

Таким чином, фірма повинна слідкувати за формуванням не тільки загальних, але й граничних і середніх витрат, зіставляти їх рух з динамікою граничного і середнього продуктів. Тільки тоді

Рис. 10.3. Графік залежності граничних витрат від середніх загальних і середніх змінних витрат

технологія виробництва фірми може отримати оптимальну структуру, яка забезпечує формування мінімальних середніх витрат виробництва, високі темпи зростання граничного продукту і швидке зниження граничних витрат.

Ефективне розміщення фірмою своїх ресурсів відображається не лише на витратах виробництва. Мінімізація витрат створює умови для появи і зростання прибутку. Оскільки витрати відображають затрати фірми в процесі виробництва, то прибуток є головним результатом цього процесу. Тому основний мотив діяльності фірми - прагнення отримати максимальний прибуток.

Що таке бізнес план

Бізнес-план – це повний, чітко структурований і ретельно підготовлений документ, що описує до чого прагне фірма, як вона пропонує добиватися поставлених цілей і як буде виглядати після їхнього досягнення.

Бізнес-план є "дорожньою картою" - викладом стратегії. Це документ, у якому ясно говориться про спроможність компанії продавати свої продукти і послуги для одержання прибутку і залучення потенційних інвесторів. Бізнес-план - обов'язково письмовий документ, що підсумовує ділові можливості і перспективи і що роз'ясняє, як ці можливості можуть бути реалізовані наявною командою керівників (менеджерів). Письмовий виклад бізнес-плану робить процес його розробки більш ефективним, а сам план - систематизованим і стиснутим.

Оволодіння мистецтвом розробки бізнес-плану необхідно, принаймні, у силу наступних п'яти причин:

по-перше, нові економічні умови вимагають нових підприємців і дають їм можливість спробувати реалізувати свої "підприємницькі здібності",

по-друге, змінюється господарське середовище і це ставить досвідчених керівників підприємств перед необхідністю по-іншому прораховувати свої майбутні кроки і готуватися до незвичної йому боротьбі з конкурентами, у якій не буває дріб'язків. До того ж, старий досвід отриманий ними в умовах командно-адміністративної системи господарювання і, скоріше, може бути оцінений негативно, чим позитивно (звичка очікувати команду "зверху", безініціативність, безвідповідальне відношення до "чужих грошей", штучна виживаність збиткового підприємства і т.д.);

по-третє, бізнес-план є сполучною ланкою між організатором виробництва й інвестором. Якщо підприємець розраховує не тільки на свої кошти, а хоче залучити кошти з боку, тобто зацікавити потенційних інвесторів, у тому числі й іноземних, вкласти гроші в пропоновану справу, необхідно довести їм ефективність такого вкладення показати Вашу здатність мислити реалістично й оцінити всі можливі аспекти як позитивні, так і негативні, використання інвестованих коштів; Коли підприємство звертається за потрібними коштами в банк може також знадобиться бізнес-план, це допоможе переконати банкіра в надійності вкладення коштів, у реальності повернення видаваного Вам кредиту й одержання власного прибутку. У цьому випадку бізнес-план є документом "на продаж" для одержання капіталу. У "продаваному" бізнес-плані необхідно трохи змінити акценти, наприклад, обов'язково внести основні біографічні дані передбачуваних менеджерів, відомості про їхнє освіту і досвід роботи. Така інформація є ключовою для потенційних інвесторів. Власне, багато західних авторів розглядають це призначення бізнес-плану як головне для будь-якої компанії, що потребує в залученні капіталу. У сучасному високо конкурентному економічному оточенні високоякісний кваліфікований бізнес-план абсолютно необхідний. Любий, хто просить гроші для свого бізнесу, повинний мати такий план. Як документ "на продаж" бізнес-план повинний переконати інвесторів, що новий підприємець реально визначив свої можливості, має підприємницький і управлінський талант, щоб використовувати ці можливості і має досить реалістичну, погоджену програму одержання прибутків і досягнення поставлених цілей у часі.

А якщо підприємству не потрібні позикові кошти? Якщо воно має достатній капітал, щоб відкрити нову справу без залучення інвесторів з боку? Чи потрібний бізнес-план у цьому випадку? Стартовою точкою в будь-якому бізнесі є ситуація коли хтось письмово викладає план розвитку справи і хтось дає гроші на здійснення цього плану. Ці двоє "хтось" можуть бути тою самою особою. Однак, і в цьому випадку бізнес-план необхідний. Потрібно розділити два процеси: планування й інвестування. Підприємець, що має кошти, повинен написати бізнес-план не "на продаж", а для себе у цьому випадку підприємство одержує переваги, описані нижче (по-четверте, і в-п'ятих);

по-четверте, бізнес-план дозволить, насамперед, чітко побачити перспективи бізнесу, оцінити існуючу економічну ситуацію і можливості, визначити ефективні напрямки розвитку компанії і всі необхідні дії по досягненню поставлених цілей, проаналізувати свої ідеї, перевірити їхню розумність і реалістичність. У цьому зв'язку коштовним є не тільки кінцевий результат цієї планової роботи - закінчений бізнес-план, але і сам процес розробки бізнес-плану усі залучені до нього отримають прекрасний досвід майбутньої спільної діяльності і спілкування, а також обґрунтований мотивований погляд на перспективи розвитку бізнесу;

по-п'яте, бізнес-план буде служити для підприємства і його співробітників стандартом, з яким воно буде звіряти результати практичної діяльності по його реалізації і вносити в цю діяльність необхідні корективи. Він дозволить співробітникам чітко зрозуміти свої задачі і побачити власні особисті перспективи, пов'язані з загальним для всіх бізнесом, оцінити свій особистий внесок у досягнення поставлених цілей. Бізнес-план виявиться корисним для встановлення пріоритетів і індивідуальних робочих завдань на перший рік роботи підприємства;
Необхідно розглядати розроблений бізнес-план як "карту польоту", що визначає найбільш бажаний, оптимальний за часом і найменш ризикований маршрут досягнення намічених цілей.

Однак, численні фактори, у тому числі і такі, як "несподівана зміна погоди" можуть значно змінити намічені плани. Для починаючих компаній практика відхилення від наміченого в бізнес-плані маршруту є звичайною. Треба передбачати можливі відхилення, розробити "запасні варіанти" і підготувати "запасні шляхи". Адже, в остаточному підсумку, давно відомо, що "поганий той план, що не терпить модифікацій".
Бізнес-план ґрунтується на узагальненні результатів діяльності компанії в минулому і сьогоденні і повинний містити ясний план на майбутнє.
Визначивши суть проекту, спочатку уточнюються можливості і перешкоди для початку чи розвитку справи з урахуванням профілю компанії, продуктів послуг, яким намічено займатися.

Загальне правило таке: підприємцю варто зупиняти свій вибір на продукті чи послузі, тільки в тому випадку, якщо він з ним добре знайомий, має досвід роботи у відповідній області, якщо займатися цим видом діяльності доставляє підприємцю задоволення. Виявлення того, що відповідає можливостям, інтересам, ресурсам і, що може залучити досить клієнтів для підтримки бізнесу, може забрати довгий час, адже, насамперед необхідно думати про точку зору клієнта і знайти точні відповіді на такі питання:

· Чого не вистачає людям? Яку потребу покликана задовольнити Ваша продукція чи послуга?

· У чому унікальна особливість Вашої продукції/послуги? Що змусить клієнта віддати перевагу продукту чи послузі моєї фірми а не продукту чи послузі іншої фірми?

· Що пропонує моя продукція/послуга, чого позбавлена продукція/послуга конкурентів?

Ідея не обов'язково повинна бути новаторською й оригінальною. Вона може виникнути при знайомстві з роботою підприємства в іншому місті, в іншому районі вашого міста; при розмові з друзями і сусідами, із засобів масової інформації і т.д. Корисно задавати собі питання: які підприємства процвітають, а які закриваються?

Список використаної літератури

1. Баликоев В.З. Общая экономическая теория. Учебное пособие. -

Новосибирск: 000 «Издательство ЮКЭА», 1998.

2. Башянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія.- К.:

НІКА-ЦЕНТР, ЕЛЬГА, 2000.

3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної

теорії: Підручник. - К.: Вища шк., 1995.

4. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії:

Підручник. - К.: Атіка, 2001.

5. Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В

2т. - М.: Республика, 1992. (Пер. с англ.)

6. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду (Уроки для

України). - К.: Основи, 1996.

7. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995.

8. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл.

-----> Page: і макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл.

освіти: У 2 ч./ С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг.

ред. С. Будаговської. - К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001.

9. Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук, С.Я. Кісь, І.І. Проданова, О.С. Яцюк.

Основи економічної теорії: Конспект лекцій. – Івано-Франківськ, 2006.

10. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник для студентів вищих

закладів освіти. - К.: Видавничий центр "Академія", 1998.

11. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. Проф. С.В. Мочерного.

- Тернопіль: АТ "Тарнекс", 1993.

12. Основи економічної теорії / За ред. Проф. С.В. Мочерного. - К.:

Видавничий центр "Академія", 1999.

13. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За

ред. Г.Н. Климко, В.І. Нестеренка. - 2-ге вид. - К.: Вища школа, 1997.

14. Темчук П.П., Паламарчук В.О. Нариси з економічної теорії: Навч.

посібник. - К.: ІСДО, 1994.