Щодо виконання

магістерських робіт студентами

освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

спеціальності 8.03050801 «Фінанси і кредит»

Івано-Франківськ – 2015 рік

Методичні вказівки щодо виконання магістерських робіт студентами освітньо-кваліфікаційного рівня магістр галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» спеціальності 8.03050801 «Фінанси і кредит» – 45 с.

Розробники: д.е.н., проф. Щурик М.В.,

к.е.н., доц. Тимоць М.В.,

к.е.н., доц. Мазур І.М.

Рецензент: д.е.н., проф., академік Академії економічних Наук України, декан обліково-економічного факультету Львівської державної фінансової академії Гарасим П.М.

Методичні вказівки щодо виконання магістерських робіт студентами освітньо-кваліфікаційного рівня магістр галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» спеціальності 8.03050801 «Фінанси і кредит»

Протокол № 2 від 4 вересня 2015 року

«___» _____________ 2015 року

Схвалено Науково-методичною комісією із галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»

Протокол № 2 від «25» вересня 2015 р.

Ó М.В. Щурик, М.В. Тимоць, І.М. Мазур 2015 р.

Ó Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького, 2015р.

ЗМІСТ

1. Загальні положення

Магістерська робота є самостійною комплексною науково-дослідною роботою, виконаною студентом на завершальному етапі навчання в університеті, яка синтезує результати теоретичної та практичної підготовки за обраною спеціальністю, є кваліфікаційним документом, що ілюструє рівень знань, навичок та вмінь, необхідних для професійної діяльності, і дає підстави Державній екзаменаційній комісії прийняти рішення про присвоєння кваліфікації.

Магістерська робота має узагальнюючий характер. Виконання такої роботи передбачає вміння її автора здійснювати постановку наукової проблеми, оцінювати її актуальність, значимість, новизну, виявляти проблеми та вирішувати їх.

Метою магістерської роботи є проведення аналітичних і практичних наукових досліджень, поглиблене осмислення професійної проблеми, розробка інноваційних пропозицій у сфері економіки, фінансів та рекомендацій із їх упровадження. Запропоновані інноваційні рішення мають бути науково обґрунтованими з відповідним аналізом існуючої ситуації та прогнозом щодо результатів їх запровадження, викладених у магістерській роботі. При цьому мають бути проаналізовані ризики щодо реалізації зазначених пропозицій.

Висловлені автором пропозиції повинні бути належним чином обґрунтованими та базуватись на оцінці сучасного стану обліку об’єкта дослідження та проведеному аналізі.

Основними завданнями магістерської роботи є:

− проведення поглибленого всебічного аналізу, вивчення (або поглиблення) і узагальнення теоретичних та методичних засад досліджуваної проблеми;

− вивчення, систематизація та узагальнення нормативно-правових актів, методично-інструктивних матеріалів;

− всебічне дослідження проблеми, здійснення розрахунків з використанням сучасних інформаційних технологій;

− визначення причинно-наслідкових зв’язків явищ та процесів, що досліджуються.

2. Порядок роботи над магістерською роботою

2.1. Вибір теми магістерської роботи

Приблизна тематика магістерських робіт розробляється кафедрою фінансів і кредиту, щорічно оновлюється та затверджується на засіданні кафедри. Студент самостійно вибирає тему магістерської роботи:

− керуючись запропонованою кафедрою приблизною тематикою магістерських робіт;

− запропонувавши свою тему магістерського дослідження;

− за тематикою, яку замовляють державні установи і організації, підприємницькі структури, які уклали з університетом контракти на навчання студентів або мають з ним укладені угоди про співпрацю.

Здійснюючи вибір теми магістерського дослідження, студент керується різними міркуваннями та інтересами, серед них:

− знайомство з проблемою, її актуальністю та значимістю;

− місцем роботи;

− передбачуваною майбутньою базою практики (для студентів денної форми навчання);

− можливістю доступу до інформаційної бази та фактичних матеріалів, необхідних для проведення дослідження.

При виборі теми магістерської роботи доцільно враховувати її актуальність та новизну; рівень дослідженості та значимість її розробки; перспективність; можливість доступу до інформаційної бази та фактичних матеріалів; рівень наукових досліджень; нормативно-правове забезпечення; можливість розробки конкретних пропозицій щодо удосконалення фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ.

Консультації з питань формування теми магістерського дослідження надають завідувач кафедрою, заступник завідувача кафедрою та викладачі кафедри.

Тема магістерської роботи повинна бути лаконічною, без скорочень, відповідати спеціальності та вказувати на мету і предмет дослідження.

Науковий керівник магістерської роботи:

− уточнює тему роботи;

− надає допомогу студенту у складанні плану роботи;

− здійснює керівництво процесом написання роботи;

− формує (разом зі студентом) завдання на виконання магістерської роботи;

− контролює виконання графіку написання магістерської роботи;

− проводить систематичні консультації;

− видає індивідуальні завдання щодо проходження науково-педагогічної практики;

− здійснює контроль рівня виконаної роботи у відповідності до вимог освітнього стандарту та даних методичних вказівок;

− надає письмовий відгук на завершену роботу;

− надає допомогу у підготовці доповіді на публічний захист перед Державною кваліфікаційною комісією університету;

− надає допомогу у підготовці презентації до магістерської роботи;

− регулярно звітує на засіданнях кафедри про хід виконання студентом магістерської роботи;

− повинен бути присутнім на публічному захисті магістерської роботи перед Державною кваліфікаційною комісією університету.

Визначившись з темою магістерської роботи, студент подає на ім’я завідувача кафедри заяву (додаток А). Затверджені на засіданні кафедри теми магістерських робіт закріплюються за студентами-виконавцями.

Витяг з протоколу засідання кафедри подається в деканат економічного факультету для підготовки проекту наказу. Наказ про затвердження тем магістерських робіт і наукових керівників оформляється за шість місяців до завершення навчання.

2.2. Підбір літератури для написання магістерської роботи

Керуючись проблемами обраної теми дослідження, студент самостійно підбирає необхідну літературу. Робота над пошуком необхідної літератури починається насамперед з огляду систематичних та алфавітних каталогів наукових бібліотек. Основну увагу студент повинен акцентувати на монографічній літературі. При цьому він має виділити наукові праці тих вітчизняних і зарубіжних авторів, які працюють (працювали) над науковими проблемами, пов’язаними з темою магістерської роботи.

Також студент обов’язково знайомиться з журнальними та газетними публікаціями за останні 2-3 роки. Рекомендуємо опрацювати такі періодичні видання:

українські: «Фінанси України», «Економіка України», «Світ фінансів», «Актуальні проблеми економіки», «Вісник НБУ», «Фінанси», «Вісник податкової служби України», «Проблеми і перспективи управління в економіці», «Економіка. Фінанси. Право», «Економіка. Фінанси. Підприємство», «Фінансова справа», «Банківська справа», «Інвестиції: практика та досвід», «Економіст», «Банківська справа», «Державний вісник України», «Діловий вісник», «Економіка АПК», «Економіка та держава», «Економіка, фінанси, право: проблемні питання, коментарі та поради», «Конкуренція», «Підприємництво, господарство і право», «Статистика України», «Україна – бізнес», «Україна і світ сьогодні», «Фінансова справа»;

російські: «Финансовые услуги», «Финансовая тема», «Финансовая консультация», «Финансовый менеджмент», «Деловая Украина», «Экономика предприятия», «Банковское дело», «Бизнес и политика», «Финансы», «Вопросы экономики», «Российский экономический журнал», «Экономист», «ЭКО», «Деньги и кредит»; «Бизнес и банки», «Вопросы экономики», та інші, що є в наявності у читальному залі бібліотеки університету.

Для полегшення роботи над пошуком джерел та економії часу слід враховувати, що в останніх річних номерах часописів наводиться перелік усіх публікацій даного року з вказівкою номера та сторінок. Фактичні і статистичні дані минулих років містяться в таких статистичних щорічниках і довідниках, як «Статистичний щорічний довідник», «Україна в цифрах», обласних і районних статистичних збірниках, довідниках інших країн.

Разом з тим, студент вивчає законодавчі та нормативні документи, постанови уряду, укази Президента з економічних питань, які друкуються у Відомостях Верховної Ради та Офіційному Віснику України.

Для вивчення обраної теми студент знайомиться також з підручниками та навчальними посібниками як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, які є допоміжною літературою при написанні магістерського дослідження. Не допускається виконання магістерської роботи виключно за матеріалами підручників і посібників. Оскільки магістерська робота – це творча наукова робота, основним джерелом мають бути наукові публікації та їх творче опрацювання.

На основі підібраної до теми літератури складається список літератури, який в процесі її вивчення буде постійно поповнюватись. Підібравши та узагальнивши літературу, студент приступає до її опрацювання.

2.3. Опрацювання літератури

Опрацювання літератури супроводжується її ксерокопіюванням або конспектуванням. Студент виписує окремі важливі, на його думку, теоретичні положення, цифри, факти тощо з обов’язковим посиланням на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Важливо при опрацюванні літературних джерел зазначати всі необхідні дані (прізвище, ініціали автора; повну назву роботи; видавництво; рік видання; сторінки).

В організації збору та обробки матеріалів для наукових досліджень розрізняють кілька організаційно-методичних підходів: цілісний, послідовний, вибірковий.

У першому варіанті матеріал збирається та обробляється для всіх розділів магістерської роботи в міру його знаходження. При послідовному підході дослідження здійснюють з урахуванням плану. Вибірковий підхід може бути використаний автором дослідження в залежності від формування бази дослідження на власний розсуд.

Таким чином, формується робочий матеріал для написання магістерської роботи. Далі цей матеріал групується за окремими найважливішими проблемами, які складають основні розділи, параграфи плану роботи.

Доцільно враховувати, що постійно з’являються нові публікації, насамперед, у наукових часописах і збірниках. Тому потрібно в процесі написання роботи докладати зусиль для поповнення переліку літературних джерел, на які посилається автор.

2.4. План магістерської роботи

План є обов’язковим і надзвичайно важливим атрибутом майбутньої магістерської роботи. Він дозволяє логічно пов’язати окремі проблеми обраної і розгорнутої в текстовій частині роботи теми дослідження, розмістити їх у певній послідовності.

Слід мати на увазі, що всі проблеми, які розглядаються автором магістерської роботи, пов’язані єдиною метою дослідження. План роботи складається у наступній послідовності: з початку вказуються загальнотеоретичні положення дослідження із поступовим переходом

до оцінки сучасного стану обліку обраної теми та проведення аналізу конкретного об’єкта з метою висловлення пропозицій для забезпечення ефективного управління на об’єкті дослідження.

План самостійно складається студентом, погоджується та затверджується науковим керівником.

План магістерської роботи повинен складатися зі вступу; трьох розділів, які деталізуються параграфами; висновків; списку використаних джерел; додатків. Разом з тим, план роботи не слід переобтяжувати надмірною кількістю параграфів, які повинні відображати сутність теми дослідження, бути короткими, лаконічними та викладатися у логічній послідовності (додаток Б). Від того, наскільки виважено і вдало складено план магістерської роботи, залежить правильність і повнота висвітлення теми, глибина розгляду проблем, логіка викладу матеріалу.

3. Вимоги до виконання магістерської роботи

3.1. Організація виконання магістерської роботи

Після затвердження теми та плану магістерської роботи студент разом з науковим керівником складають завдання на виконання магістерської роботи (додаток В). В завданні у відповідності до графіку, затвердженого на засіданні кафедри, визначається календарний план виконання магістерської роботи студентом. Науковий керівник роботи, відповідно до визначених термінів, здійснює контроль за виконанням магістерської роботи, а студент несе персональну відповідальність за дотримання календарного плану виконання роботи.

У відповідності до графіка консультацій для виконання магістерських робіт, затвердженого на засіданні кафедри, у визначені дні і час наукові керівники проводять консультації для студентів. В межах визначених термінів студент подає науковому керівнику підготовлені розділи магістерської роботи.

Після перевірки науковим керівником розділи магістерської роботи з зауваженнями та рекомендаціями повертаються виконавцю. Повністю виконана магістерська робота подається науковому керівнику для написання відгуку.

На завершальній стадії підготовки магістерської роботи кафедра організовує попередній захист робіт на предмет їх відповідності встановленим вимогам до робіт такого виду, наявності та якості роздаткових матеріалів.

Студент, консультуючись знауковим керівником, готує доповідь на захист перед Державною кваліфікаційною комісією університету та у визначені розкладом дні з’являється на публічний захист магістерської роботи.

3.2. Рекомендації до написання магістерської роботи

Можливими функціонально-синтактичними засобами вираження логічних зв’язків у магістерській роботі є:

− засоби, що вказують на послідовність (насамперед, спочатку, отже, по-перше, по-друге);

− засоби переходу від однієї думки до іншої (раніше ніж…, необхідно з’ясувати…, зупинитись на…, необхідно розглянути…, перейдемо до...);

− засоби причинно-наслідкового зв’язку (крім того, таким чином, тому, відповідно до цього);

− засоби заперечення (в той час як, проте, але);

− засоби, що підводять підсумок, формують висновок, фіксують результат (підсумовуючи, отже, вищесказане дає підстави, слід зазначити).

Культуру наукової мови визначають такі її якісні характеристики як точність (зокрема, це стосується формулювання думки, вірного використання термінології, відповідність заключень результатам проведених емпіричних досліджень, відповідність першоджерелам); ясність – думка повинна бути подана зрозуміло, доступно, доказово; стислість – в роботі слід уникати великих описів, публіцистичних відступів.

Суттєвою вимогою до магістерської роботи є її відповідність особливостям стилю наукового викладу, який здійснюється від третьої особи (автор вважає..., на думку автора...), займенник «я» замінюють займенником «ми».

Важливо у процесі формування рукопису наукового дослідження з фінансів і кредиту підтверджувати теоретичні положення результатами проведеного аналізу, а наведені цифрові дані в таблицях супроводжувати сформульованими висновками.

4. Структура та вимоги до елементів магістерської роботи

4.1. Структура магістерської роботи

Структура магістерської роботи повинна мати такі структурні елементи:

− титульний аркуш (додаток Г);

− зміст (додаток Д);

− перелік умовних позначень (за необхідності);

− основну частину: вступ, розділи, висновки;

− список використаних джерел (додаток Е);

− додатки (за необхідності).

Кожний структурний елемент магістерської роботи починається з нової сторінки.

4.2. Вимоги до структурних елементів магістерської роботи

Титульний аркуш магістерської роботи оформлюється за встановленою формою.

Зміст роботи повинен містити назви структурних елементів, заголовки (за їх наявності) із зазначенням нумерації та номери їх початкових сторінок.

Основна частина магістерської роботи складається зі вступу, трьох розділів та висновків. Хоча робота розпочинається зі вступу, до його написання приступають після закінчення виконання всіх розділів та висновків.

У вступі подається загальна характеристика магістерської роботи в такій послідовності:

– актуальність теми;

– мета та завдання дослідження;

– методи дослідження;

– практичне значення одержаних результатів;

– апробація результатів магістерської роботи.

Актуальність теми та доцільність даного дослідження для розвитку фінансової науки та оцінки фінансових показників обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння з вже відомими розв’язаннями проблеми. Висвітлення актуальності повинно супроводжуватись постановкою проблеми (яка передбачає висловлення кількома реченнями головного – сутності проблеми) та аналізом рівня і сучасного стану дослідженості проблеми вітчизняними та зарубіжними дослідниками.

Мета і завдання дослідження. Формулюється мета і завдання магістерської роботи, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета повинна бути сформульована таким чином, щоб указувати на об’єкт і предмет дослідження. Завдання вказують на засіб досягнення мети. Формулювання мети здійснюється з урахуванням обраної теми дослідження, а завдань – з урахуванням назв параграфів магістерської роботи.

Об ’ єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему (назву) магістерської роботи.

Методи дослідження. Перераховують використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків.

Загальні методи використовують в теоретичних та емпіричних дослідженнях та включають до свого складу аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, аналогію, абстрагування, моделювання, конкретизацію, системний аналіз. До спеціальних наукових методів відносять теоретичні та методичні прийоми наукових досліджень. Теоретичними прийомами є використання теоретичного доробку певної науки та створення нових теорій. Методами теоретичних прийомів наук є метод формалізації, аксіоматичний та гіпотетичний методи, створення теорій.

До методичних прийомів досліджень відносять спостереження, експеримент, впровадження результатів дослідження у практичну діяльність, розрахунково-аналітичні методи та методи економіко-математичного моделювання, оптимізації та специфічні методи фінансового аналізу.

Зокрема, такими методами можуть бути методи абстракції, переходу від абстрактного до конкретного, історичний, ретроспективний, логічний, системний, структурний, порівняльний та факторний, математично-статистичний методи, метод порівнянь, економіко-математичного моделювання, метод оптимізації, методи ідеалізації та формалізації, індукції і дедукції та інші (балансовий, вибіркового і суцільного спостереження).

Елементи наукової новизни одержаних результатів. Викладаються аргументовано, коротко та чітко наукові положення, які виносяться на захист, зазначаючи відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одержаних результатів (удосконалено, дістало подальший розвиток).

Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.

Відомості про впровадження результатів досліджень необхідно подавати із зазначенням найменувань організацій, в яких здійснено впровадження, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

Апробація результатів магістерської роботи. Зазначається, на яких наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, школах оприлюднено результати досліджень, викладені у магістерській роботі. Вказується кількість наукових праць (за наявності), в яких опубліковані основні наукові результати магістерської роботи, а також кількість праць.

Структура та обсяг магістерської роботи. Перераховують усі структурні елементи магістерської роботи з обов’язковим зазначенням повного (усього) обсягу роботи та обсягу основного тексту (загального обсягу роботи). Вказують загальну кількість додатків, рисунків, таблиць, кількість найменувань у списку використаних джерел. Наприклад, «Магістерська робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг магістерської роботи викладено на 110 сторінках комп’ютерного тексту, в тому числі основна частина роботи на 101 сторінці. Робота містить 20 таблиць, 14 рисунків, 25 додатків. Список використаних джерел містить 68 найменувань».

Загальний обсяг вступу не повинен перевищувати 3-4 сторінок.

Розділи магістерської роботи включають у себе підрозділи (нумерація складається з двох чисел, відокремлених крапкою).

Перший розділ – загальнотеоретичний структурно складається з 3 – 4 параграфів. В даному розділі слід розкрити загальнотеоретичні питання стосовно предмета дослідження, навести його загальноекономічну характеристику, визначити його роль і місце у народному господарстві, в діяльності підприємства, галузі (матеріал доцільно ілюструвати даними із статистичних довідників, монографій, журнальних статей, наукових збірників тощо).

Автору роботи варто проаналізувати існуючі різноманітні погляди (зокрема, і власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, що потребують розв’язання в теоретичному та прикладному планах.

На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв’язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому – відмінність їх поглядів. У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів й інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається авторське розуміння цієї бази, обґрунтовується необхідність і доцільність окремих документів. Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в

наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Загальний обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25 % обсягу основної частини роботи.

Другий, аналітичний, розділ роботи (3–4 параграфи) забезпечує логічну послідовність дослідження та є перехідним до наступного третього розділу. Він поєднує набуті теоретичні знання й уміння використовувати обрані методи та певний методичний інструментарій.

У другому розділі студент має навести результати ґрунтовного аналізу фактичного стану фінансово-економічної діяльності виключно на матеріалах конкретного підприємства чи установи. У роботах теоретичного характеру розкривають методи розрахунків і гіпотези, що

розглядають. Аналіз проблеми повинен здійснюватись із урахуванням чинників позитивної та негативної дії та кореспондуватися з матеріалом, розкритим у попередньому розділі.

Розділ має бути максимально насичений фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають певні аспекти діяльності об’єкта дослідження. Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням і висновками, що дозволяють визначити сутність фінансових процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Якщо це можливо, текст варто ілюструвати реальними документами (які наводяться в додатках), що обов’язково супроводжуються стислим коментарем.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час проходження науково-педагогічної практики. Джерелом інформації є планові та фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерсь­ка звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань, обстежень та інших методів збирання первинної інформації, що використовує студент під час практики. Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування й обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Однією з ознак високої якості магістерської роботи є застосування економіко-математичних методів і моделей, сучасної комп’ютерної техніки як під час проведення аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Обсяг другого розділу становить 30–35 % загального обсягу роботи.

Завданням третього, рекомендаційного (практичного, конструктивного), розділу (2–3 параграфи) є розробка конкретних рекомендацій і пропозицій, обґрунтування шляхів і заходів удосконалення фінансової діяльності в органі­зації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методич­ного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження. Автор роботи обґрунтовує свої пропозиції з огляду на досягнення мети, поставленої у вступі, та з урахуванням вивчення зарубіжного досвіду в досліджуваній сфері.

Назва третього розділу може формулюватися як «Удосконалення …. (предмет дослідження) на ….(об’єкт дослідження)» або «Шляхи

удосконалення ….(предмет дослідження) на ….(об’єкт дослідження)».

Детальні пропозиції щодо удосконалення діяльності організації мають відповідати напряму дослідження та містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної проблематики мають відповідати критеріям оптимальності, економічної ефективності та практичної втіленості. У розрахунках для обґрунтування про­позицій можливим є використання засобів комп’ютерної техніки.

Обсяг третього розділу становить до 30 % загального обсягу роботи.

Висновки, що наводяться в окремому розділі магістерської роботи, є стислим і лаконічним викладенням підсумків проведеного дослідження. Вони мають бути відповіддю на поставлені у вступі завдання дослідження, а тому кількість висновків має відповідати кількості завдань. Саме у висновках коротко наводяться найбільш важливі наукові та практичні результати, що сприяли розв’язанню наукового завдання. Висновки містять формулювання розв’язаної проблеми, оцінку результатів дослі­дження з точки зору відповідності меті магістерської роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках не можуть з’явитися пропозиції, які не було

розглянуті у третьому розділі. У висновках необхідно наголосити на кількісних показниках одержаних результатів й обґрунтуванні достовірності результатів. Далі формулюються реко­мендації щодо наукового та практичного використання одержаних результатів.

Одним з критеріїв оцінки якісного рівня дослідження є кількість, глибина та значимість пропозицій автора.

Обсяг висновків не повинен перевищувати 4-5 сторінок.

− у порядку появи посилань у тексті;

− в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

ГОСТ 7.11–78 «СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании».

До додатків включається допоміжний матеріал, необхідний для повноти

− проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

− таблиці допоміжних цифрових даних;

− протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

−

− ілюстрації допоміжного характеру.

Обсяг додатків не повинен перевищувати обсягу магістерської роботи.

5. Правила оформлення магістерської роботи

5.1. Загальні принципи оформлення магістерської роботи

Магістерська робота спочатку виконується у чорновому варіанті. Лише після узгодження з науковим керівником дискусійних і сумнівних моментів, врахування зауважень і усунення недоліків, удосконалення структури викладу матеріалу приступають до чистового варіанту. Чистовий варіант магістерської роботи потрібно зброшурувати. На останній сторінці роботи автор ставить дату закінчення роботи і особистий підпис.

Магістерська робота виконується лише державною (українською) мовою.

Магістерська робота виконується машинописним способом або за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word з полуторним міжрядковим інтервалом. При друкуванні на портативному комп’ютері використовується шрифт Times New Roman текстового редактора Word розміром (кеглем) 14 пт.

Текст магістерської роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 25 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Абзацний відступ 1,25 см. До тридцяти рядків на сторінці.

Обсяг основного тексту магістерської роботи повинен становити 4,2-5 друкованих аркушів або 90-110 сторінок.

Кількість використаних джерел у магістерській роботі повинна складати не менше 70 найменувань.

У викладі матеріалу важливо дотримуватись принципу пропорційності, який полягає у дотриманні пропорцій між обсягами окремих частин роботи.

Заголовки структурних елементів магістерської роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» (14 шрифт, жирно) пишуть великими літерами симетрично до тексту. Заголовки параграфів друкують маленькими літерами з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Всі сторінки магістерської роботи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами без знака № в правому верхньому куті.

Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На ньому номер сторінки не ставлять.

На другій сторінці розміщують завдання на магістерську роботу, на наступній сторінці – зміст магістерської роботи.Зверху потрібно написати: ЗМІСТ.

Із 3 сторінки розпочинається виклад тексту роботи. Кожний розділ пишуть з нової сторінки і обов’язково вказують його найменування (виділяють заголовок). Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Параграфи нумерують у межах кожного розділу. Номер параграфа складається з номера розділу і порядкового номера параграфа, між якими ставлять крапку, наприклад: «2.1» (перший параграф другого розділу). Далі у тому ж рядку друкується заголовок параграфу (додаток И).

Всі аркуші, на яких розміщені такі структурні частини магістерської роботи як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати «1. ВСТУП» або «5. ВИСНОВКИ».

5.2. Оформлення таблиць та ілюстрацій

Магістерська робота може бути допущена як до попереднього захисту на кафедрі, так і до захисту перед Державною кваліфікаційною комісією лише за умови високого її аналітичного та ілюстративного рівня. Для аналізу необхідно використовувати таблиці та ілюстрації: схеми, графіки, діаграми тощо.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць, взірець оформлення яких наведено у додатку К. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. В дужках над змістом таблиці вказують одиниці виміру.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких (якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони єсамостійними).

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.5» (п’ята таблиця другого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш слово «Таблиця» і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть «продовження таблиці» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження таблиці 2.5». Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Примітки до таблиць (як і до тексту), в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки.

Якщо на одному аркуші є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Якщо приміток на одному аркуші є кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу. Взірці оформлення ілюстрацій (графіки, рисунки, діаграми) наведено у додатках Л, М, Н.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис. 1.1 (перший рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо у роботі подано ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Посилання на таблиці та ілюстрації не варто оформляти як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається матеріал, пов’язаний з таблицею чи ілюстрацією, на якому необхідно зосередити увагу читача, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(табл. 2.5)» або зворот типу: «... як це видно з рис. 1.1».