Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Побудова лекальних кривих
Лекальними називаються криві, які креслять за допомогою лекал за попередньо знайденими окремими точками. До лекальних належать лінії другого порядку – еліпс, парабола, гіпербола, а також інші закономірні і довільні лінії. 5.2.1. Побудова еліпса за двома його осями Еліпс, який задається великою та малою осями, є геометричним місцем вершин прямих кутів прямокутних трикутників, гіпотенузи яких по довжині дорівнюють різниці радіусів двох концентричних кіл, побудованих на цих осях як на діаметрах, а катети відповідно паралельні цим осям. Задано осі еліпса – велику АВ і малу СD. З центра еліпса (рис. 5.4) описують два кола, діаметри яких дорівнюють великій і малій осям еліпса. Коло більшого діаметру ділять на однакову кількість рівних частин, наприклад на дванадцять. З'єднують точки поділу з центром О, розділивши таким чином коло меншого діаметру на таку ж кількість частин. З точок поділу кола більшого діаметру (за винятком точок 3, 6, 9, 12) проводять прямі, паралельні малій осі еліпса СD, а з точок поділу кола меншого діаметру (за винятком точок С і D) - паралельні великій осі АВ. Перетин відповідних пар цих прямих визначає ряд точок, з’єднавши які плавною кривою, одержують шуканий еліпс.
5.2.2. Побудова параболи за вершиною О, віссю ОА і довільною точкою В, що лежить на обрисі параболи. Будують прямокутник ОDВА, вершинами якого є задані точки О і В (рис. 5.5). Відрізки ОD і DВ ділять на однакову кількість рівних частин, наприклад на шість. Точки поділу нумерують у напрямах, показаних стрілками. Вершину О сполучають з точками 1, 2, 3, 4, 5, а через точки 11, 21, 31, 41, 51 проводять прямі, паралельні осі симетрії ОА. Перетин однойменних прямих дає точки, які належать параболі. 5.2.3. Побудова гіперболи за заданою вершиною А і точкою Р, що лежить на обрисі гіперболи. З точки Р (рис. 5.6) проводять перпендикуляр до дійсної осі гіперболи АВ і будують прямокутник ABРN. Сторони прямокутника PN і PB ділять на однакову кількість рівних частин, наприклад на чотири. Відкладають відрізок ОА=АВ. Проводять два пучка променів: з точки А до точок поділу 1, 2, 3 і з точки О до точок поділу 11, 21, 31. На взаємних перетинах цих променів отримують шукані точки А1, А2, А3 та з’єднують їх за допомогою лекала.
5.2.4. Побудова спіралі Архімеда за заданим центром О і кроком спіралі а. З центра О (рис. 5.7) описують коло радіусом R=а. Відрізок ОА та коло ділять на однакову кількість рівних частин, наприклад на вісім. Точки шуканої спіралі Архімеда дістають в перетинах концентричних кіл, проведених із центра О радіусами О1, О2, О3, О4,… з променями О11, О21, О31,…, проведеними через відповідні точки поділу кола. Одержані точки спіралі А1, А2, А3,… сполучають під лекало. 5.2.5. Побудова синусоїди. Коло діаметром d та відрізок АВ, довжина якого дорівнює довжині кола pd, ділять на однакову кількість рівних частин, у даному разі – на дванадцять (рис. 5.8). Після цього через точки поділу кола проводять прямі, паралельні відрізку АВ, до перетину їх з відповідними прямими, проведеними з точок 11…111 перпендикулярно відрізку АВ. Одержані точки синусоїди А1…А11 сполучають під лекало.
5.2.6. Побудова циклоїди за заданим діаметром твірного кола. На горизонтальній прямій ОО8 (рис. 5.9), яка проходить через центр О твірного кола, відкладають його довжину, розраховану за формулою L = pd, де d – діаметр кола. Цей відрізок і твірне коло ділять на однакову кількість рівних частин, наприклад на вісім. Із точок 1, 2, 3,… поділу кола проводять горизонтальні прямі. З точок О1, О2, О3,…, як із центрів,
проводять дуги радіусом d/2 до перетину з відповідною горизонтальною лінією і дістають точки А1, А2, А3,…, що належать циклоїді. Ці точки спочатку сполучають від руки на око плавною лінією, а потім за допомогою лекала. Нормаль і дотичну до циклоїди в точці А3 будують так. Визначають положення твірного кола, за яким точка А прийде в точку А3. Через центр кола О3 проводять вертикальний діаметр ВС. Пряма СА3 буде нормаллю п, а ВА3 – дотичною t до циклоїди в точці А3.
Date: 2015-10-19; view: 568; Нарушение авторских прав |