Ініціація проекту

Перший етап діяльності по проекту - його ініціація.

Ініціація проекту розпочинається з процесу формування його концепції та її обґрунтування. Розробка концепції складається з двох етапів:

1. Формування інвестиційного задуму (ідеї) проекту.

2. Аналіз інвестиційних можливостей.

Появі задуму та виникненню проектів сприяють: незадоволений попит, надлишкові ресурси, ініціатива підприємців, реакція на політичний та соціальний тиск, інтереси кредиторів тощо. Очевидно, що ці самі причини відбивають у найзагальнішому вигляді цілі проекту.

Ідеї, за допомогою яких можна досягти цих цілей, мають бути піддані попередній експертизі для виключення з подальшого розвитку явно неприйнятних.

Після цього попередньо ставляться цілі та формулюються завдання проекту. Вони мають бути чітко сформульовані, бо тільки за цієї умови може бути опрацьований наступний крок - формування основних характеристик проекту. До числа таких характеристик належать:

- наявність альтернативних технічних і технологічних можливостей;

- попит на продукцію проекту;

- тривалість проекту, у тому числі його інвестиційної фази;

- рівень базових і прогнозованих цін на продукцію (послуги) проекту;

- перспективи експорту продукції проекту;

- ступінь складності проекту;

- можливість отримання дозвільної документації;

- інвестиційний «клімат» у середовищі реалізації проекту;

- співвідношення витрат на реалізацію проекту і його результатів.

Ідея проекту вважається визначеною, якщо:

- визначені основні варіанти й альтернативи проекту;

- виявлені основні проблеми, що впливають на долю проекту;

- вибір варіантів проекту підкріплений приблизною оцінкою витрат і результатів;

- є гарантії щодо необхідного фінансування проекту;

- створена конкретна програма розробки проекту.

Основні критерії прийнятності ідеї проекту такі:

- технічна і технологічна можливість його реалізації;

- довгострокова життєздатність;

- економічна ефективність;

- політична, соціальна та екологічна прийнятність;

- відповідне організаційне й адміністративне забезпечення.

Аналіз інвестиційних можливостей проводиться у кілька етапів. Об’єктами дослідження є:

- прогнози щодо економічного та соціального розвитку регіону, де реалізовуватиметься проект;

- формування інвестиційного задуму та умов його здійснення;

- передпроектне обґрунтування інвестицій, аналіз альтернативних варіантів і вибір найдоцільнішого;

- підготовка варіантів про наміри;

- розробка попереднього плану проекту;

- вибір та узгодження місця розміщення об’єкта;

- екологічне обґрунтування проекту та його експертиза;

- прийняття попереднього інвестиційного рішення та формування завдання на розробку ТЕО інвестицій.

Життєздатність проекту оцінюють шляхом порівняння його варіантів щодо вартості, термінів реалізації та прибутковості. У результаті інвестор (замовник) має переконатися, що вироблена в результаті реалізації проекту продукція протягом життєвого циклу матиме стабільний попит, достатній для призначення ціни, яка б забезпечила покриття витрат на експлуатацію й обслуговування об’єктів проекту, сплату заборгованостей і окупність капіталовкладень.

Життєздатність проекту оцінюють при обґрунтуванні інвестицій на основі вихідних даних, номенклатури продукції, потужності підприємства, основних технологічних рішень, забезпечення підприємства ресурсами, місця його розташування, основних будівельних рішень, оцінки впливу на навколишнє середовище, а також інформації щодо кадрів та соціального розвитку, ефективності інвестицій. Цей етап під керівництвом замовника (інвестора) виконують проектна та консультативна організації. Його результат — оцінка життєздатності варіантів проекту, висновки за матеріалами обґрунтувань і документи для прийняття попереднього інвестиційного рішення.

Аналіз і оцінювання життєздатності проекту мають за мету визначити:

- можливість забезпечити необхідну динаміку інвестицій;

- здатність проекту генерувати прибутки, достатні для компенсації його інвесторам вкладених ними ресурсів і взятого на себе ризику.

Базою для порівняння за наявності як альтернативних, так і єдиного варіанта проекту беруть ситуацію «без проекту». Це означає, що показники проекту реконструкції підприємства порівнюють з показниками діючого підприємства, у разі будівництва нового підприємства проект порівнюється із ситуацією «без будівництва нового підприємства».

Життєздатність проекту аналізують і оцінюють у два етапи:

- з альтернативних варіантів проекту вибирають життєздатніший;

- щодо вибраного варіанту аналізують методи фінансування та структуру інвестицій, які забезпечать максимальну життєздатність проекту.

Життєздатність проекту оцінюється за допомогою аналізу комерційної ефективності варіантів проекту, методика проведення якого розглядається далі.

На основі цих та інших показників попередньо аналізують можливості реалізації проекту (зазвичай за допомогою нескладної експертної системи). Якщо виявляється, що проект перспективний, визначають потрібну для його розробки інформацію. Результати, які отримують на етапі формування ідеї проекту, оформлюють у вигляді так званого Уставу проекту або резюме проекту — аналітичної записки з викладом суті проекту.

Структура уставу і його обсяг можуть значно різнитися.

Етапи та характеристика Устав проекту наведена у таблиці 2.1. Устав проекту уточнюється, змінюється й затверджується на кожній зі стадій. Особа, що затверджує Устав проекту, повинна мати повноваження по прийняттю основних рішень по проекту, включаючи його фінансування.

На основі Уставу проекту розробляються план проекту й інші документи.

Таблиця 2.1. Етапи та характеристика Устав проекту