Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
III 20 - 7 91 28 0,30
Перед завантаженням матеріалу камеру нагрівають впродовж 20 хвилин. Після завантаження матеріалу в камери проводимо початкову ТВО, яка є першою технологічною операцією після завантаження камери. Призначення початкової ТВО: вирівняти вологість по поперечному перерізу матеріалу, по штабелю і для прогрівання матеріалу по товщині.
Техніка проведення початкової ТВО:
• зачиняємо двері і припливно-витяжні канали; • збільшуємо подачу пари до калориферів; • вмикаємо вентилятори; • подаємо пару до зволожуючих труб.
Параметри початкової ТВО:
tпоч. тво = tIст. + 8°C (для м'яколистяних) tпоч.тво = 69 + 8 = 77 ° С tM = tc = 77°С Δt = 0 φ =1 τпоч.тво приймається: • для хвойних - 1 година на 1 см товщини в літній період; • в осінньо-весняний період – 1,5 години на 1 см товщини; • взимку, коли t < 0 0С - 2 години на 1 см товщини.
Для заготовок вільхових товщиною 32 мм: τпоч гво = 3,2 х 1,25 х 2 = 8 годин - в зимній період. На другій ступені сушіння вологість деревини знижується від 30% до 20%, видаляється зв'язана волога, починається всихання, в матеріалі виникають напруги. Так як вільха товщиною менше 50 мм проміжну ТВО не проводимо. Переходимо на третю ступінь сушіння і досушуємо матеріал до вологості 7%, Далі для зняття напруг проводимо кінцеву ТВО. Методика проведення: закривають припливно - витяжні канали, подають пар в зволожуючі труби і в калорифери. Параметри кінцевої ТВО: t кін.тво = tIII ст. + 8°С < 100 °С t кін.тво = 91 °С + 8 °С = 99 °С Δt = 0°С t м = tc = 99° С φ = 1 τкін.ТВО = τтабл = 3 години (табл. cт. 128).
Після кінцевої обробки повертаємося на III ступінь режиму і витримуємо матеріал при параметрах III ступені 2-3 години. Потім охолоджуємо матеріал разом з камерою до температури t = З0 - 40 °С з розрахунку 1 година на 1 см товщини матеріалу. Тобто 3,2 години. Відкривають повністю припливно-витяжні канали, перекривають подачу пари в калорифери, поступово відчиняють двері. На цьому для матеріалів II категорії якості процес сушіння закінчується. Матеріал вивантажують в охолоджувальне приміщення з температурою не нижче 18°С і вологістю не більше 65%, де витримують 24 години.
3.12.2. Скорочений запис процесу сушіння.
t,°С/Δt φ τ,год
Початкова ТВО 77 / 0 1 8 I ступінь 69 / 6 0,76 - II ступінь 73 / 10 0,63 - III ступінь 91 / 28 0,3 - Кінцева ТВО 99 / 0 1 3 III ступінь 91 / 28 0,3 2 - 3 Охолодження - - 3,2 Витримка - - 24
3.12.3. Контроль за вологістю деревини в процесі сушіння.
В процесі сушіння виконують контрольні операції. На протязі всього процесу періодично ведуть контроль за температурою і мірою насиченості сушильного агенту. По даним контролю регулюють параметри середовища в камері. Через 12-24- години контролюють вологість висушуємих матеріалів. Вологість деревини визначають за допомогою контрольних зразків, які закладають в штабель після зважування перед сушінням. Початкову вологість контрольного зразка визначають по секціям вологості за формулою: Вологість матеріалу В процесі сушіння Wпоточ. визначають по контрольним зразкам ваговим способом. Маса абсолютно сухого зразка визначається за формулою: За результатами цього контролю змінюють режимні параметри сушильного агенту. 3.12.4. Контроль за напругами в деревині в процесі сушіння.
В середині процесу сушіння, перед кінцевою ТВО і в кінці її проводять контроль за залишковими деформаціями. Для цього в штабель матеріалів закладають контрольні заготовки, з яких випилюють зразки, а із зразків - силові секції. Силова секція випилюється у вигляді двозубої гребінки.
Т1 Т1 5…7 5…7 5…7 5…7
В L В L 10...12 30 10...12
Т 10 Т 10 а) до 40 мм б) вище 40 мм
Секції витримують в сушильній шафі на протязі 2-3 годин при температурі 103±2 °С. Після охолодження в ексикаторі їх розпилюють. При цьому зубці секції починають вигинатися. За формою вигину зубців можна стверджувати про характер внутрішніх напруг в деревині в момент вирізки. Якщо зубці секції вигинаються назовні, то в матеріалі є розтягуючі напруги в зовнішніх шарах та стискаючі - у внутрішніх. Якщо зубці вигинаються всередину гребінки - в матеріалі є розтягуючі напруги в центральній зоні та стискаючі в зовнішніх шарах. Якщо зубці гребінки не деформуються - в матеріалі напруг немає. В кожній секції вимірюють індикаторною скобою або штангенциркулем з точністю до 0,1 мм товщину Т та відстань Т1, між зовнішніми гранями зубців секцій. При Т = Т1 напруг в матеріалі немає. Відносну деформацію зубців секцій розраховують за формулою, в %•
3.12.5. Контроль за параметрами середовища і управління процесом сушіння в камері.
Управління сушильною камерою полягає в тому, щоб підтримувати в ній задану температуру і вологість агента сушіння (повітря чи топливних газів). Спостереження за температурним режимом здійснюється за допомогою дистанційного психрометра або крізь психрометричне вікно за допомогою звичайних технічних термометрів. Категорично забороняється одночасно випускати пару з камери крізь зволожувальні труби і тримати у відкритому стані припливно - витяжні канали. Температура повітря в камері регулюється або шляхом повного вмикання і вимикання поверхні нагріву калорифера, або зміною ступеня відчинення вентиля на паропідвідних трубах. Збільшення вологості повітря в камері можна досягти або лише зачиненням шиберів на припливно - витяжних каналах, або одночасно із зачиненням шиберів, пуском пари крізь зволожувальні труби. Для зменшення вологості повітря в камері відчиняють припливно - витяжні канали, і, якщо в камеру надійшла зволожувальна пара, обов'язково спочатку закривають її доступ. Лісосушильна камера СПЛК-1 має систему автоматики, яка забезпечує автоматичне регулювання процесу сушіння і управління електродвигунами вентиляторних установок. Регулятор дозволяє підтримувати задані значення режимних параметрів по температурі і психрометричній різниці.
4.Аеродинамічний розрахунок.
Мета: обрати вентилятор, двигун, розрахувати припливно-витяжні канали. 4.1. Схема ділянок опору руху повітря. Циркуляція: горизонтально-поперечна.
Ділянки: 1 - Вентилятор. 2,12 - Поворот на 135 градусів. З,11 - Прямолінійний канал 4,10 - Поворот на 90 градусів. 5,9 - Калорифер. 6 - Вхід в штабель (раптове звуження потоку). 7 - Штабель. 8 - Вихід із штабеля (раптове розширення потоку).
Визначаємо швидкість агенту сушіння на ділянках:
Визначаємо втрати тиску на всіх ділянках: Δh1 =
Загальний опір по колу: Нрозр.= Δh1-12 = 180 Па.
4.2.Вибір вентилятора:
Нх.ки = hрозр. х 1,2/ ρ =180 х 1,2/ 0,91=237 Па. Збільшуємо напір на 25%, так як циркуляція реверсивна:
Н/ = 1,25 х Нх.ки = 1,25 х 237=297 Па.
В камері працюють 2 реверсивних вентилятора серії У - 12.
VB=VC /2=16,2 х 3600/2=29160 м3/год. Так як циркуляція реверсивна, то збільшуємо продуктивність на 10%: V/ = Vв х 1,1 = 32076 м3/год.
Приймаємо: вентилятор №12 (п=850 об/хв; η=0,65) - за діаграмою (стор. 247 - довідник Богданова). Так як циркуляція реверсивна, то ККД зменшуємо на 10%: η/в = ηв – 0,1 х ηв.
Потужність вентилятора:
Nв = Vц х H / 3600 х η/в =29,16 х 180/3600 х 0,58 = 2,5 кВт.
Розраховуємо необхідну потужність двигуна:
Nдв. = Nв х Кз х n / ηпр = 2,5 х 1,05 х 1 / 0,9 = 2,9 кВт.
Приймаємо двигун:
4A160S8/4/2У3 (N=3,8/4,25/6,З кВт, n = 715/1470/2900 об/хв) - 3-х швидкісний. 4.1. Розрахунок припливно-витяжних каналів:
Призначення припливно-витяжних каналів: для подачі в камеру свіжого повітря і викиду відпрацьованого. Приймаємо круглий переріз каналів. Циркуляція реверсивна - розраховуємо по відпрацьованому повітрі:
Vвід = 0,15 м3/с.
ωкан. = 3,5 м/с - приймаємо середню за довідником.
Fкан. = Vвід. / ωкан. = 0,15/3,5 = 0,0428 м2.
І припливний, і витяжний канали - приймаємо діаметром 240 мм.
Рис. 113. Конденсатоотводчики: а – КГ с відкритим поплавком: б – термодинамический; 1 – золотник; 2 – продувной вентиль; 3 – кришка; 4 – труба, приєднана до кришки; 5 – стержень з золотником на верхньому кінці; 6 – поплавок; 7 – корпус; 8 – пробка для видалення газу; 9 – контрольна трубка; 10 – тарілка; 11 – сідло; 12 – сітка.
Температура повітря, 0С.
Значення коефіцієнтів запасу
Середні показники щільності та вологісних
|