Лекція 7. Контроль за якістю освіти учнів

Сучасні дослідження в галузі освіти, на жаль, не дають однозначної відповіді на питання «Що таке якісна освіта?» Узагальнюючи різні точки зору, можна виокремити наступні показники, які характеризують якість освіти:

- рівень навчальних досягнень учнів;

- рівень сформованості життєвих компетентностей учнів;

- рівень вихованості (розвинутість моральних якостей, позитивне ставлення до оточуючих, навколишнього середовища, до справи, до себе тощо);

- рівень соціалізації (готовності до повноцінного і успішного життя в світі дорослих);

- збереження здоров’я (фізичного, психічного, соціального, духовного);

- розвиток особистості (пізнавальні здібності, здатність до самовдосконалення, творчі здібності тощо).

Мабуть, можна цей перелік продовжувати і далі. Проте треба зауважити, що реально вимірювати сьогодні ми можемо лише показники, пов’язані з навчальними досягненнями учнів. Не випадково і держава (не тільки наша) з багатьох характеристик випускника школи перевіряє лише якість знань за допомогою незалежного зовнішнього тестування. А тому, не заперечуючи важливості всіх інших критеріїв якісної освіти, зупинимось саме на контролі за навчальними досягненнями учнів.

В управлінській літературі описано достатньо форм контролю за якістю знань. Найбільш простою формою є усна перевірка знань учнів. Її переваги – оперативність, економія часу, можливість в процесі перевірки навчати учнів самоаналізу і самоконтролю. Перевіряючі під час відвідування уроків часто використовують таку форму контролю, оскільки це дозволяє виявити приблизний рівень засвоєння матеріалу безпосередньо на уроці, перевірити залишкові знання, впевнитись в тому, задачі уроку дійсно виконані. Проте говорити про глибину такої перевірки, об’єктивність і точність не доводиться. Тому найбільш розповсюдженою формою контролю за якістю знань учнів є письмова перевірка. Ця форма контролю дозволяє протягом 15-45 хвилин об’єктивно перевірити знання учнів всього класу з певної теми чи навіть за певний курс. Недоліки письмової перевірки в тому, що вона вимагає багато часу, потребує певного рівня професіоналізму при доборі завдань. Особливо це стосується актуальних на сьогодні типів завдань – тестів. Адже забезпечити валідність, точність, повноту, об’єктивність при використанні тестових завдань можливо лише за умови підготовки їх спеціалістами-тестологами. Крім того, очевидно, що окремі знання, а особливо вміння, неможливо перевірити лише за допомогою тестів. А тому безумовно важливою формою контролю якості знань є практичні завдання (практичні і лабораторні роботи, досліди, робота з контурними картами, схемами, фізичні вправи тощо). Звісно, що їх використання повинно бути мотивовано як специфікою предмета, знання з якого перевіряються, так і кваліфікацією експерта. Одним з ефективних прийомів перевірки знань учнів з окремої теми є метод граф, який передбачає встановлення зв’язків між окремими змістовими одиницями теми та використання комбінованих завдань, які дозволяють виявити не тільки рівень знань, але й зрозуміти причини недоліків і прогалин в знаннях учнів, побудувати індивідуальні корекційні маршрути їх подолання. Таким чином, плануючи і здійснюючи контроль за якістю знань учнів, треба обов’язково визначати форми і методи контролю.

Ще одне важливе питання щодо перевірки якості знань – частота перевірок рівня навчальних досягнень. У вітчизняній практиці вже склалася певна система внутрішньошкільного контролю за якістю знань учнів.