Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Конструктивні параметри ⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8
Частота коливань і хід деки визначають за емпіричними формулами: – частота коливань: , хв-1; (9.3) – хід деки: ,м, (9.4)
де – максимальний розмір зерен збагачуваного матеріалу, м. У формулах (9.3) і (9.4) не враховано багато факторів процесу концентрації на столі, тому результати одержані при розрахунках слід розглядати тільки як приблизні і уточнювати при експлуатації. Як свідчить практика, зі збільшенням крупності збагачуваного матеріалу довжину ходу деки слід збільшувати, а частоту коливань – зменшувати. Кут поперечного нахилу деки визначає швидкість руху водного потоку. Великі швидкості (при великих кутах поперечного нахилу) сприяють турбулізації потоку і знесенню дрібних зерен. Це приводить до втрат зерен важкого мінералу і зниження якості продуктів збагачення. Тому при збагаченні дрібнозернистих матеріалів кут поперечного нахилу складає 1,5 – 2,5º, при збагаченні грубозернистих – 4 – 8º, а для особливо крупних і важких мінералів він може бути збільшений до 10º. Кут поперечного нахилу деки і витрати змивної води взаємопов’язані і є основними регулюючими параметрами при експлуатації концентраційних столів. Кут подовжнього нахилу деки невеликий за величиною – від – 0,003º до + 0,4º (знак «–» означає опускання розвантажувального кінця деки, знак «+» – його підйом). Подовжній нахил деки за ходом руху матеріалу при переробці тонкозернистих і шламистих продуктів збільшує транспортуючу здатність, а нахил деки в протилежному напрямку при переробці крупнозернистих продуктів, навпаки, зменшує транспортуючу здатність. Типи нарифлення, що застосовуються на практиці (рис. 9.2), підрозділяють в основному на піскові (для матеріалів крупністю +0,2 мм) і шламові (для матеріалів крупністю – 0,2 мм). В поперечному перетині піскові рифлі являють собою прямокутник (рис. 9.2 а). На деках столів для збагачення шламистих матеріалів, крім прямокутних рифлів малої висоти, є високі трикутні рифлі, перед якими утворюються спокійні зони, де відбувається осадження шламистих частинок важких мінералів (рис. 9.2 б).
Вибір висоти рифлів визначається крупністю і густиною збагачуваного матеріалу, а також вмістом важких компонентів. У сучасних шламових столах (напр., СКОШ-7,5) поверхня деки має хвилястий характер (рис. 9.2 в). Такі рифлі суттєво знижують збурення потоку, що сприяє підвищенню ефективності збагачення шламів. Концентраційні столи мають малу питому продуктивність і вимагають для своєї установки великих виробничих площ. Тому на фабриках для збагачення корінних і розсипних руд рідкісних металів концентраційні столи використовують головним чином для перечищення концентратів.
Мета роботи – освоєння методики дослідження процесу концентрації на столі і оперативного його регулювання..
Апаратура, пристосування, матеріали – лабораторний концентраційний стол СКЛ-2 (рис. 9.1); – ємності для відбору проб; – технічні ваги з набором важків; – секундомір; – вимірювальний циліндр; – пристосування і реактиви для виконання фракційного аналізу; – вугілля крупністю 0,1 – 3 мм (досліджуваний матеріал).
Методика виконання роботи Відібрати пробу вугілля масою 4 кг і поділити її на 4 частини. Одну частину піддати фракційному аналізу (за методикою лабораторної роботи № 3). Кожну з трьох частин проби, що залишилися, використовувати для проведення досліджень, які виконувати у такому порядку. З використанням даних фракційного аналізу вихідного матеріалу визначається його середня густина: , кг/м3, (9.5) де γфр – вихід фракції, %; – середня густина фракції, кг/м3. За формулами (9.1), (9.3) і (9.4) оцінити можливість ефективного збагачення вихідного матеріалу на концентраційному столі і розрахувати частоту коливань і хід деки. Розрахувати питому і загальну продуктивність концентраційного столу:
, т/год·м2; (9.6)
, т/год, (9.7)
де – найбільший розмір частинок збагачуваного матеріалу, мм; – площа поверхні деки столу, м2. Визначити необхідну кількість води: – що надходить з живленням:
, л/хв; (9.8)
– змивної: , л/хв; (9.9)
– загальної: , л/хв, (9.10) де – розрідженість живлення, л/кг; – питома витрата змивної води, л/кг; – загальна продуктивність концентраційного столу, кг/год. Верньєрами на пульті управління встановити необхідні величини довжини ходу l і частоти коливань n деки столу. Встановити кут поперечного нахилу деки столу α = 5о. Регулювання витрати води, що надходить з живленням, здійснюється вентилем 8, витрата змивної води – вентилями 9 (сумарна витрата води через вентилі 9 повинна бути рівною розрахованої за формулою (9.8) витраті змивної води). Включити привід концентраційного столу. Одну з трьох проб, що залишилися, зважити, завантажити у бункер концентраційного столу і включити секундомір. При повному виході матеріалу з бункера секундомір виключити і припинити подачу води, що надходить з живленням. По закінченні процесу розділення (чистий злив) привід столу відключити і припинити подачу змивної води. Продукти розділення вивантажити із відповідних збірників відфільтрувати, висушити, зважити і зробити фракційний аналіз. За результатами фракційних аналізів вихідного матеріалу і продуктів збагачення оцінити ефективність роботи концентраційного столу, визначити розділові числа, побудувати криву розділення і визначити коефіцієнт погрішності розділення. За результатами досліджень визначити: – загальну продуктивність концентраційного столу
, кг/год; (9.11)
– питому продуктивність відсаджувальної машини
, кг/год·м2, (9.12) де т – маса навіски вихідного матеріалу, кг; t – тривалість концентрації, с; F – площа поверхні деки, м2. Порівняти результати визначень за формулами (9.6) – (9.7) і (9.11) – (9.12). Дві останніх проби використовуються для дослідження впливу зміни кута поперечного нахилу деки столу в діапазоні α = 5о 3о . При детальному дослідженні процесу відсадки визначають також вплив витрат змивної води і води, що надходить з живленням, амплітуди і частоти коливань та ін.) Для підвищення надійності експериментальних даних кожний опит рекомендується продублювати. Результати досліджень оформити у вигляді табл. 9.1 і рис. 9.3.
Таблиця 9.1 – Результати дослідження процесу відсадки
Зміст звіту – суттєвість процесу концентрації на столах. Параметри процесу концентрації на столах. Регулювання процесу концентрації на столах. – Мета роботи і методика її виконання. – результати роботи у вигляді табл. 9.1 і рис. 9.3. – Висновок про вплив різних параметрів на показники процесу концентрації на столах.
Рекомендована література 1. Шохин В.Н., Лопатин А.Г. Гравитационные методы обогащения: Учеб. для вузов. - М.: Недра, 1980, с. 253 – 275. 2. Смирнов В.О., Білецький В.С. Гравітаційні процеси збагачення. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2005, с. 179 – 194.
Date: 2015-10-19; view: 313; Нарушение авторских прав |