Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Приклад 3.1Стр 1 из 9Следующая ⇒ В курсовій роботі передбачена розробка системи опалення і вентиляції 5-ти поверхового 30-квартирного житлового будинку у м. Вінниці. Поверхи будинку типові, на них розміщенні 1, 3-х кімнатні квартири, висота поверху 3м. Будівля займає площу 587,5 м2 і має висоту 16,4м. Будинок має неопалюваний підвал. Стіни будинку із керамічної пустотної цегли на складному розчині з шаром утеплювачу. В якості утеплювача використані піно полістирольні плити. Конструкція вікон будівлі – двошарові склопакети у дерев'яних рамах. Перекриття над підвалом утеплене. Теплопостачання будівлі передбачене від міської тепломережі, під’єднання здійснюється по залежній схемі через водоструменевий елеватор. Теплоносієм є вода з параметрами 70 - 90°С. В приміщенні теплового пункту передбачений центральний вузол управління та елеваторний вузол. Для будинку передбачається застосувати варіант горизонтальної двохтрубної системи опалення з нижнім розведенням магістралей. В якості опалювальних приладів замовником запропоновано використати сталеві радіатори із встановленням засобів регулювання їхньої тепловіддачі. Передбачається влаштування канальної природної вентиляції від санвузлів та кухонь без організованого притоку повітря. Кількість повітря, що надходить таким чином у приміщення є достатньою і задовольняє вимогам санітарно-гігієнічних норм.
4 Конструювання системи опалення
4.1 Визначення розрахункових параметрів повітря
Кліматичні умови для розрахунку системи опалення та допустимі умови мікроклімату приміщень приймаємо згідно п.2.1[1] СНиП 2.04.05-91* «Отопление, вентиляція и кондиционирование» або [3] ГОСТ 30494-96 "Здания жилые и общественные. Параметры микроклимата в помещениях" (табл. 4.1) в залежності від призначення приміщення. Розрахункові параметри зовнішнього повітря приймаємо за дод.8 [1] в залежності від району будівництва.
Таблиця 4.1 – Оптимальні і допустимі норми мікроклімату приміщень житлових будівель і гуртожитків
НН – параметр не нормується ______________________________________________________________________ Приклад 4.1 Згідно із [1] та [2] параметри зовнішнього повітря для м. Вінниця: Температура найбільш холодної доби, дод. 14 [2] - -26ºС Тривалість опалювального сезону, дод. 14 [2] – 189 діб Кількість градусодіб опалювального періоду, дод. 14 [2] - 3610г · діб; Середня швидкість вітру за січень, дод. 14 [2] – 7,1м/с Вологісна зона, дод. 15 [2] (мал. 1) – нормальна Температурна зона, дод. 14 [2] – І Вологісний режим приміщень, дод. 17 [2] - нормальний Умови експлуатації будівлі при розрахунку системи опалення, дод. 18 [2] – “Б” За табл. 4.1 визначаємо допустимі умови мікроклімату житлових приміщень і заносимо до табл. 4.2. Таблиця 4.2 – Параметри мікроклімату приміщень будинку
4.2 Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій
4.2.1 Розрахунок зовнішньої стіни
В період року, коли tзовн< tвнутр опалюване приміщення втрачає певну кількість тепла через зовнішні огородження різних типів. Тому для ефективної роботи системи опалення необхідно сконструювати огородження так, щоб вони чинили найбільший опір теплопередачі при найменших матеріальних затратах. Кінцевою метою теплотехнічного розрахунку є визначення коефіцієнта теплопередачі окремих огороджувальних конструкцій будинку. Мінімально допустимий опір теплопередачі огороджувальної конструкції Rqmin, м2·0С/Вт визначається за дод. 16 [2] в залежності від типу огородження і температурної зони приміщення. Теплозахисні властивості зовнішнього огородження характеризуються величиною опору теплопередачі R∑, м2°С/Вт:
, м2°C/Вт
де αВ – коефіцієнт тепловіддачі на внутрішній поверхні огородження, Вт/(м°С), прийм. за дод. 23 [2]; δі – товщина шарів однорідної конструкції, м; λі – коефіцієнт теплопровідності матеріалу шарів, Вт/м°С, прийм. за дод. 19 [2]; αЗ – коефіцієнт тепловіддачі на зовнішній поверхні огородження, Вт/(м°С), прийм. за дод. 24 [2]; Основна умова теплотехнічного розрахунку зовнішніх огороджень полягає в тому, що опір теплопередачі зовнішніх огороджень R∑, м2°С/Вт повинен бути більшим за мінімально допустимий опір теплопередачі Rqmin, м2°С/Вт, тобто:
R∑ ≤ Rqmin ______________________________________________________________________
|