Приклад 3.1

В курсовій роботі передбачена розробка системи опалення і вентиляції 5-ти поверхового 30-квартирного житлового будинку у м. Вінниці. Поверхи будинку типові, на них розміщенні 1, 3-х кімнатні квартири, висота поверху 3м. Будівля займає площу 587,5 м² і має висоту 16,4м. Будинок має неопалюваний підвал.

Стіни будинку із керамічної пустотної цегли на складному розчині з шаром утеплювачу. В якості утеплювача використані піно полістирольні плити. Конструкція вікон будівлі – двошарові склопакети у дерев'яних рамах. Перекриття над підвалом утеплене.

Теплопостачання будівлі передбачене від міської тепломережі, під’єднання здійснюється по залежній схемі через водоструменевий елеватор. Теплоносієм є вода з параметрами 70 - 90°С. В приміщенні теплового пункту передбачений центральний вузол управління та елеваторний вузол.

Для будинку передбачається застосувати варіант горизонтальної двохтрубної системи опалення з нижнім розведенням магістралей. В якості опалювальних приладів замовником запропоновано використати сталеві радіатори із встановленням засобів регулювання їхньої тепловіддачі.

Передбачається влаштування канальної природної вентиляції від санвузлів та кухонь без організованого притоку повітря. Кількість повітря, що надходить таким чином у приміщення є достатньою і задовольняє вимогам санітарно-гігієнічних норм.

4 Конструювання системи опалення

4.1 Визначення розрахункових параметрів повітря

Кліматичні умови для розрахунку системи опалення та допустимі умови мікроклімату приміщень приймаємо згідно п.2.1[1] СНиП 2.04.05-91^* «Отопление, вентиляція и кондиционирование» або [3] ГОСТ 30494-96 "Здания жилые и общественные. Параметры микроклимата в помещениях" (табл. 4.1) в залежності від призначення приміщення. Розрахункові параметри зовнішнього повітря приймаємо за дод.8 [1] в залежності від району будівництва.

Таблиця 4.1 – Оптимальні і допустимі норми мікроклімату приміщень житлових будівель і гуртожитків

НН – параметр не нормується

______________________________________________________________________

Приклад 4.1

Згідно із [1] та [2] параметри зовнішнього повітря для м. Вінниця:

Температура найбільш холодної доби, дод. 14 [2] - -26ºС

Тривалість опалювального сезону, дод. 14 [2] – 189 діб

Кількість градусодіб опалювального періоду, дод. 14 [2] - 3610г · діб;

Середня швидкість вітру за січень, дод. 14 [2] – 7,1м/с

Вологісна зона, дод. 15 [2] (мал. 1) – нормальна

Температурна зона, дод. 14 [2] – І

Вологісний режим приміщень, дод. 17 [2] - нормальний

Умови експлуатації будівлі при розрахунку системи опалення, дод. 18 [2] – “Б”

За табл. 4.1 визначаємо допустимі умови мікроклімату житлових приміщень і заносимо до табл. 4.2.

Таблиця 4.2 – Параметри мікроклімату приміщень будинку

4.2 Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій

4.2.1 Розрахунок зовнішньої стіни

В період року, коли t_зовн< t_внутр опалюване приміщення втрачає певну кількість тепла через зовнішні огородження різних типів. Тому для ефективної роботи системи опалення необхідно сконструювати огородження так, щоб вони чинили найбільший опір теплопередачі при найменших матеріальних затратах. Кінцевою метою теплотехнічного розрахунку є визначення коефіцієнта теплопередачі окремих огороджувальних конструкцій будинку.

Мінімально допустимий опір теплопередачі огороджувальної конструкції R_q^min, м²·⁰С/Вт визначається за дод. 16 [2] в залежності від типу огородження і температурної зони приміщення.

Теплозахисні властивості зовнішнього огородження характеризуються величиною опору теплопередачі R_∑, м²°С/Вт:

, м²°C/Вт

де α_В – коефіцієнт тепловіддачі на внутрішній поверхні огородження,

Вт/(м°С), прийм. за дод. 23 [2];

δ_і – товщина шарів однорідної конструкції, м;

λ_і – коефіцієнт теплопровідності матеріалу шарів, Вт/м°С, прийм. за дод.

19 [2];

α_З – коефіцієнт тепловіддачі на зовнішній поверхні огородження,

Вт/(м°С), прийм. за дод. 24 [2];

Основна умова теплотехнічного розрахунку зовнішніх огороджень полягає в тому, що опір теплопередачі зовнішніх огороджень R_∑, м²°С/Вт повинен бути більшим за мінімально допустимий опір теплопередачі R_q^min, м²°С/Вт, тобто:

R_∑ ≤ R_q^min

______________________________________________________________________