Методичні рекомендації. При вивченні першого питання варто розглянути особливості тоталітарного політичного режиму, особливості та причини його виникнення

При вивченні першого питання варто розглянути особливості тоталітарного політичного режиму, особливості та причини його виникнення, його ознаки та типологію. Вивчення питання вимагає детального аналізу двох різновидів тоталітаризму – праворадикального (фашизм, нацизм) та лівоекстремістського (комунізм, сталінізм) [1, с. 438-445; 3, c. 203-208; 6, c. 261-263; 7, с.385-386; 24].

Аналізуючи авторитарний режим, необхідно розглянути його ознаки та наголосити на основних відмінностях від тоталітаризму. Окремо слід розглянути різновиди авторитарного режиму: абсолютні монархії, військово-бюрократичні диктатури, персональні тиранії, теократичні і неототалітарні режими [1, с. 446-450; 2, с. 86-90; 3, с. 209-211; 6, с.263-264; 7, c. 387-388].

Розглядаючи третє питання слід наголосити на тому, що трансформація, тобто перетворення політичних режимів, це тривалий багатоступеневий процес зміни не лише політичної системи, але й усіх суспільних відносин. Трансформація може відбуватися як у напрямі переходу від тоталітаризму та авторитаризму до демократії, так і у зворотному напрямі. Необхідно виділити стадії трансформаційного процесу, зокрема: а) переговорів та укладення угод між старою та новою елітою; б) прийняття рішень і творення демократичних інститутів; в) консолідація демократії, звикання суспільства до нових політичних механізмів. Також варто зупинитись на аналізі трьох хвиль демократизації за Хангтінтоном. [1, с. 450-455; 2; 5, с. 127; 7].

У четвертому питанні необхідно дати характеристику „переходу” як типу суспільної трансформації, вказати, які фактори стимулюють перехід, а також детально розглянути основні типи (способи) переходу до демократії, зокрема, а) розрив з минулим, який можна здійснювати або насильницьким методом, або шляхом абдикації; б) перехід шляхом компромісів та взаємних поступок. Слід звернути увагу на спільних та відмінних рисах процесів демократизації в різних країнах світу, а також ознайомитись із формами переходу до демократії, які запропонував польський дослідник Єжи Вятр. У цьому питанні також варто проаналізувати особливість переходу до демократії в Україні, вказуючи як на позитивні зрушення так і на труднощі у цьому процесі [1,с. 454-460; 4, с. 84; 5; 6].

У рефераті "Голодомор 1932-1933 рр. в Україні – акт геноциду українського народу" необхідно проаналізувати соціально-економічні і політичні причини голоду 1932-1933 рр. в Україні, який був організований тоталітарним сталінським режимом [10; 11; 12; 13; 14; 15; 16 ].

Завданням реферату "Голокост як породження тоталітарного нацистського режиму" є аналіз голокосту як політики послідовного і тотального винищення європейського єврейства нацистським режимом [17;18;19;20;21].

У третьому рефераті слід розглянути особливості посткомуністичної трансформації, яка часто ускладнюється необхідністю глибоких перетворень не лише політичних, але й соціально-економічних та ідеологічних систем. Посткомуністична трансформація здійснюється протягом трьох фаз перетворень, на кожній з яких вирішуються певні групи завдань в усіх галузях суспільного життя. Важливо при цьому вказати, що тривалість фаз посткомуністичної трансформації окремих країн обумовлена ступенем їх готовності до суспільних змін [1, с.461-469; 5; 6].