ТЕМА: Криміналістична одорологія

ПИТАННЯ 67. Питання, що вивчаються криміналістичною одорологією

Людина живе в матеріальному середовищі, яке має таку властивість, як запах. Різні запахи потрапляють на органи нюху людини, подразнюють їх і залишають таким чином певну інформацію: про джерело запаху, його характер, інтенсивність, тривалість дії на органи сприйняття. Деякі об'єкти мають специфічні, лише їм притаманні запахи, за якими людина може асоціативне визначити конкретний предмет, речовину чи істоту навіть не сприймаючи їх зорово.

Не всі й не завжди запахи сприймаються людиною, хоча на їхню наявність та властивості людина звернула увагу давно й навчилася використовувати запахову інформацію з певною користю для себе.

Використання запахової інформації з метою розшуку осіб, причетних до вчинення злочину, потерпілих та трупів, викраденого майна, а також отримання доказів у справі має давню історію й бере свій початок від часів становлення криміналістики як науки. Саме за ініціативою австрійського криміналіста Г. Гро-са вперше почали використовувати собак у поліції для вирішення завдань боротьби зі злочинністю.

Термін "одорологія" походить від поєднання двох слів: латинського осіогіз - "запах" та грецького Іодоз - "вчення", що в криміналістичному розумінні означає "наука про запахи".

Можливість криміналістичного використання слідів запаху ґрунтується на феномені індивідуальності запаху кожної людини, що зберігається протягом десятиліть її життя. Запахові метаболіти, які продукуються організмом, досить сталі в зовнішньому середовищі: вони утримуються певний час на поверхні предметів, з якими особа мала контакт, їх можна зібрати, а потім використати для ідентифікації конкретної людини - як джерела запахових слідів.

Слід запаху - це матеріальне утворення, яке утворюється Речовиною в газоподібному стані. Поняття "запах" має два значення.

По-перше, це об'єктивна властивість фізичних тіл виділяти в зовнішнє середовище внаслідок випаровування частки їх речовин - молекул, які утворюють запаховий слід.

По-друге, це суб'єктивне відчуття, яке виникає у людини чи тварини в результаті подразнення пахучою речовиною рецепторів нюху. Механізм сприйняття запаху досить складний й на сьогодні ще недостатньо вивчений.

Джерелами слідів запаху є всі матеріальні об'єкти живої і неживої природи - в твердому, рідкому чи газоподібному стані. Оскільки запах- це газоподібний стан, частинка цілого об'єкта, то й слід запаху відбиває ознаки й властивості цілого, а дослідження запаху дає можливість розшукати це ціле та встановити його характерні особливості. За слідами запаху можна не лише знайти, а й ототожнити людину, вирішити діагностичні завдання, наприклад, встановити характер наявного захворювання, приблизну дієту, регіон проживання особи, засоби туалету й косметики, якими звичайно користується тощо.

Криміналістична одорологія - це розділ криміналістичної техніки, який досліджує фізичні й біологічні закономірності механізму утворення й збереження слідів запаху й розробляє на цій підставі криміналістичні методи, прийоми й засоби збирання, консервації, дослідження та використання слідів запаху з метою розкриття й розслідування злочинів.

Сліди-джерела запаху - це різні матеріальні об'єкти, наприклад, продукти харчування, хімічні речовини, комахи, тварини, людина, тобто матеріальні об'єкти, які за певних умов здатні до випаровування складових і утворюють запаховий слід.

Сліди запаху - це газоподібна частина об'єкта, яка утримується на певній відстані від нього чи залишається в атмосфері після видалення предмета й утворює самостійне матеріальне середовище, що називають запаховим слідом. Такі сліди зберігаються недовго, вони розвіюються, щезають, тому в разі виявлення їх треба негайно відбирати й застосовувати методи консервації.