Пенсійне забезпечення державних службовців. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України “Про державну службу” на одержання пенсії державних службовців мають право особи

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України “Про державну службу” на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби – не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Класифікація категорій посад державних службовців передбачена статтею 25 вищезазначеного Закону.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Одним із нововведень стало обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам, на період з “01” квітня 2015 року по “01” січня 2016 року,у розмірі 85%, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (1423гривень).

татті 47 також передбачено припинення виплат спеціальних пенсій (у період роботи на відповідних посадах) народним депутатам, державним службовцям, та прирівняним до них особам, суддям, прокурорам та іншим особам, на яких поширюється дія законів

Ще одним нововведенням стало поетапне підвищення на 5 років пільгового пенсійного віку для жінок, а також підвищення на 5 років страхового, а по окремих професіях і спеціального стажу для осіб, які мають право на пенсії за роботу в шкідливих та особливо шкідливих умовах праці та на пенсії за вислугу років.

відтепер обчислення всіх пенсій буде застосовуватись середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2012, 2013, 2014 роки.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про державну службу» особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.

Оскільки норми Кодексу законів про працю Українипоширюються на державних службовців в частині, що не суперечить Закону України "Про державну службу", державні службовці несуть і дисциплінарну відповідальність.

1. Дисциплінарна відповідальність державних службовців

Дисциплінарна відповідальність полягає в обов'язку працівника відповідати перед власником або уповноваженим ним органом за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

Аналіз чинного законодавства у сфері дисциплінарної відповідальності державних службовців дає змогу виділити два види дисциплінарної відповідальності - загальну та спеціальну.

· Загальна дисциплінарна відповідальність настає на підставі норм Кодексу законів про працю (далі - КзпП) і правил внутрішнього трудового розпорядку та поширюється на більшість працівників.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до державних службовців може бути застосовано тільки один з таких видів стягнень, як догана або звільнення.

Догану може бути застосовано до працівника за порушення трудової дисципліни, тобто тих правил поведінки під час виконання трудових обов'язків, що встановлені Правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним чи трудовим договором, а також за невиконання службових обов’язків, яківстановленіпосадовою інструкцією працівника. Ознакою порушення працівником трудової дисципліни, що може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності.

Звільнення, як дисциплінарне стягнення може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 КЗпП України.

Зокрема, відповідно до КЗпП, звільнення працівника допускається в разі:

• систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП);

• прогулу (в т. ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП);

• появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП);

• вчинення за місцем роботи розкрадання (в т. ч. дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу (п. 8 ст. 40 КЗпП);

• одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами (п. 1 ст. 41 КЗпП).

Звертаємо увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 17 травня 2012 № 4711-17 доповнено частину 1 статті 36 Кодексу законів про працю України пунктом 7¹, де визначено ще одну підставу припинення трудових відносин. Такою підставою є «набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення». Також законодавець визначив, що у випадках, передбачених пунктами 7 і 7¹ частини 1 цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

· Спеціальна дисциплінарна відповідальність встановлена для визначеного кола працівників, а саме державних службовців, які несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону України «Про державну службу».

Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців зазначені у статті 14 Закону України «Про державну службу». Дисциплінарні стягнення до державних службовців застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинки, які порочать їх як державних службовців або дискредитують державний орган, у якому вони працюють.

Статтею 14 Закону України «Про державну службу» передбачено заходи дисциплінарного впливу, які застосовуються до державних службовців за порушення трудової дисципліни, а саме:

· попередження про неповну службову відповідність;