Розвиток науки цивільного права

Класична література з цивільного права

Розвиток наукової літератури з цивільного права традицій­но пов´язують з ім´ям Дмитра Івановича Мейєра (1819-1856), який став одним з перших російських професорів, що розро­бив і почав викладати студентам курс абсолютно нового тоді російського цивільного права. Після його смерті лекції десять разів перевидалися учнями Д.І. Мейєра. Останній раз його пра­ця «Русское гражданское право» побачила світ у 2002 р. у серії «Классика российской цивилистики», що свідчить про її акту­альність і сьогодні.

Чотири видання витримав і «Курс гражданского права» Кос­тянтина Петровича Победоносцева (1827-1907), також пере­виданий російським видавництвом «Статут» у 2002 р.

Серед фундаментальних праць дореволюційних цивілістів слід назвати і «Систему гражданского права» К.Н. Анненкова (в шести томах). На жаль, з цією, по суті, енциклопедією цивільно­го права фахівці останній раз мали можливість познайомитися ще в 1907 р.

До числа найбільш блискучих цивілістичних творів належить робота завідуючого кафедрою історії римського права Київсько­го університету, а пізніше декана юридичного факультету Пе­тербурзького університету Йосипа Олексійовича Покровського (1868-1920)- «Основные проблемы гражданского права» (1917), яку по праву вважають однією із класичних робіт світової юри­дичної науки.

Найвідомішими дореволюційними підручниками є «Курс гражданского права» Габріеля Феліксовича Шершенєвича (1863-1912), який витримав тринадцять перевидань; один із найкра­щих підручників того часу - «Учебник гражданского права» (1894, 1896) Євгена Володимировича Васmковсъкого (1866-1942) та останній найповніший дореволюційний підручник «Русское гражданское право» професора Київського університету Св. Во­лодимира Василя Івановича Синайського (1876-1949), виданий у Києві в 1914-1915 pp. Невипадково всі ці підручники переви­давалися вже останніми роками, але, на жаль, лише російськи­ми видавництвами...

Серед зачинателів цивілістичної науки ми можемо назвати й імена наших земляків:

уродженця міста Мукачева Василя Григоровича Кукольника (1765-1821)´, завідуючого кафедрою позитивних прав Петер­бурзького університету, автора першого російськомовного під­ручника «Начальныя основания римского гражданского права для руководства к преподаванию онаго на публичных курсах» (1810), переробленого пізніше в «Начальныя основания Россий­ского частного гражданского права. Для руководства к препо­даванию онаго на публичных курсах» (1913), який був першою спробою науково викласти цивільне право за інституційною сис­темою як самостійну дисципліну;

киянина, ректора Київського університету, одного із ініціа­торів заснування Київського юридичного товариства - Каленика Андрійовича Мітюкова (1823-1885), автора широко відомого «Курсу римского права» (1883-1884), одного із найкращих віт­чизняних праць з римського приватного права;

випускника юридичного факультету Харківського універси­тету, професора Новоросійського, а пізніше Санкт-Петербурзького університету Петра Павловича Цитовича (1843-1913) ав­тора таких праць як «Лекции по торговому праву» (1875), «Курс вексельного права» (1887), «Курс лекций по гражданскому пра­ву. Вып. 2. Общее учение об обязательствах» (1889)´.