Опис матеріалів розкопу №14

Розвал горщика № 1785. [див. Додаток 6 ] У північно-східній бровці знайдено крупний розвал ліпної посудини. У тісті домішки шамоту, дрібного піску. Колір поверхні - сірий. Орнамент складається з восьми рядів перпендикулярно поставлених наколів, зроблених тонким круглим інструментом.

Вінце горщика №1883. [див. Додаток 6 ] Невеликий фрагмент віночка посудини з орнаментом з семи пальцевих защепів.

Розвал віночка посудини № 1899. [див. Додаток 7 ] Вінце крупного, добре профільованого горщика знайдено в північному кутку розкопу над ровом №7. [див. Додаток 4 ] Всього виявлено 3 фрагменти. Глибина знахідок - 32-33 см від Р0. Профіль вінця має характерний технологічний наліп по внутрішній частині горловини. Діаметр посудини - 24 сантиметри. У тісті - домішки великого та дрібного піску. Внутрішня і зовнішня поверхні загладжені, колір від темно-сірого до чорного. Орнамент складається з відбитків дрібного шнура, який утворює паркетну композицію. По плечику розташовано чотири ряди глибоких відбитків пальцевих защепів. У місці з'єднання віночка і горловини прокреслено товсту горизонтальну лінію.

Вінце горщика №1978. [див. Додаток 6 ] Невеликий фрагмент вінця з орнаментом з відбитків великого шнура. Тут утворена композиція у вигляді зигзага. По всій зовнішньої поверхні посудини видно сліди від вертикальних розчесів, зроблених дрібним інструментом.

Розвал горщика №2930 [див. Додаток 7 ] Виявлений на глибині 0,52 м зверху кісток, які були в заповненні рову № 6. [див. Додаток 4 ] Горловина горщика добре профільована. Віночок високий, вертикальний. По плічках нанесений орнамент з коротких відбитків великого шнура. Вся зовнішня поверхня посудини вкрита овоїдними розчесами.

Слід відзначити, що лише частина кераміки з т.зв. верхнього шару знаходить аналогії серед інших горщиків пам’ятки. Наприклад, вінце №1769 повністю співпадає з великим горщиком І2-D2 з рову №1. Так само вінце №1769 знаходить багато аналогій серед найбільш розповсюдженого посуду типу А4-А5 над ровом №2. З іншого боку, вінця №2930, 1899, 1725 а також стінка з пальцевими защепами №1777 не знаходять прямих аналогій на пам’ятці.