Сайтарли

Сучасний стан закладів соціального захисту дітей України

За даними Міністерства соціальної політики України, станом на 1 січня 2013 більше 75 тисяч або 80,7% українських сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виховувалися у родичів, в прийомних сім'ях, в дитячих будинках сімейного типу. І все ж, майже 18 тисяч сиріт опинилися в дитячих будинках та інтернатах.

З 92 тис.дітей, які залишились без батьківського піклування лише 7% є біологічними сиротами. Тобто безвідповідальність батьків призвела до такого феномену як «соціальне сирітство», коли діти є сиротами при живих батьках і знаходяться під опікою держави.

Сайтарли В Одесі та Одеській області налічують 60 закладів соціального захисту дітей. Зараз ви ознайометесь зі списком таких закладів. Це може стати вам в пригоді, бо саме наша соціально-педагогічна діяльність спрямована на роботу з такими категоріями дітей, які потребують соціального захисту з боку держави в цілому, та з боку вас як спеціалістів.

ДОДАТОК 1

15 хвилин

Кузьміна Якщо всі познайомились зі списком закладів, пропонуємо трохи відпочити та зробити таку вправу.

«Фраза по колу»

Виберемо якусь просту фразу, наприклад: «В Одесі та Одеській області налічують 60 закладів соціального захисту дітей». Тепер, починаючи з першого гравця праворуч від екрану, починаємо вимовляти цю фразу все по черзі. Кожен учасник гри повинен вимовити фразу з новою інтонацією (запитальною, восклицательной, дивовижною, байдужою і т.д.). Якщо учасник не може придумати нічого нового, то він вибуває з гри, і так триває, поки не залишиться кілька (3-4) переможців.

5 хвилин

Уманец Повернімося до теми. Пропонуємо вам дізнатись про категорії дітей, які перебувають в закладах соціального захисту:

- Діти-сироти

- Діти, позбавлені батьківського піклування

- «діти вулиці»

- Бездоглядні діти

- Безпритульні діти

- Діти-інваліди

- Дити з особливими потребами

Розглянемо детальніше.

Діти-сироти - діти, в яких померли чи загинули батьки.

Діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням батьками покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, що перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.

Діти вулиці - це неповнолітні, для яких вулиця стала постійним місцем перебування.

Бездоглядні діти - діти, які мають визначене місце проживання, але вимушені перебувати на вулиці більшу частина дня, а іноді й ночі, в результаті неспроможності батьків або опікунів (родичів, бабусь, дідусів) матеріально забезпечувати їх; наявності психічних захворювань у батьків, байдужого ставлення останніх до виховання дітей.

Безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувалися, і не мають певного місця проживання.

Дитина-інвалід - це дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту

Діти з особливостями (порушеннями) – це діти які мають відхилення від нормального фізичного чи психічного розвитку, зумовлені вродженими чи набутими розладами.

15 хвилин

Кузьміна Припустимо, що ви працюєте з такими категоріями дітей. Безперечно такі діти емоційно напружені, знаходяться в страху. Пропонуємо вам як майбутнім соціальним педагогам, відпрацювати навички зняття емоційної напруги.

Учасники розбиваються попарно і сідають один протів одного в два кола: внутрішнє коло спрямований наружу, зовнішній - до них обличчям. Учасникам предлага-ється якась емоційно заряджена ситуація, член пари, котра сидить у внутрішньому колі, повинен зняти напругу партнера, що знаходиться в зовнішньому колі.

Ситуації зазвичай носять абстрактний або навіть фантастіческій характер, щоб уникнути зайвої лічностной залученості учасників. Наприклад: студен-та факультету психології без його відома перевели зі спеціалізації «Парапсихология» на спеціалізацію «Психологія комах», яка його не цікавить. Студент, обурений, приходить в деканат, щоб отказаться. Завдання - знизити його емоційний напряженіе, використовуючи описані техніки. Інший варіант: клієнт записався на прийом до психотерапевта, але в назначенное час його чекає інший психотерапевт, а не той, якого він сам вибрав (менш досвідчений; чоловік, а не жінка, або навпаки і ін.). Ситуації могут стосуватися валютної стипендії, в якій комусь відмовили з невідомої причини; винятки з группи тренінгу, яку всі давно чекали; скасування поощрітельной поїздки в Париж і т. п.

Час обмежений 2-3 хвилинами. Ситуацій предлагается, як правило, три. Щоразу змінюється партнер, що знімає напругу, тому що зовнішній круг після кожної ситуації переміщається на одного человека вправо.

По закінченні вправи відбувається обсужденіе того, якими прийомами користувалися учасники для зняття напруги і кому з них це вдалося лучше всього. Часто в процесі обговорення учасники виявляють, що різні техніки в різних сітуаціях працюють по-різному, і їх ефективність залежить від індивідуальних особливостей партнерів.

3 хвилини

Уманец Ви вправилися з цим завданням і виповнювали зараз одну з функцій соціального педагога. Пропонуємо вам дізнатися Функції та особливості професійної діяльності соціального педагога в закладах соціального захисту дітей

Функції соціально-педагогічної діяльності — це основні напрями роботи соціального педагога, в яких конкретизується її зміст.

Діагностична - вивчення та оцінювання особливостей діяльності особистості, мікро колективу; спрямованості впливу мікро середовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивних сил в мікрорайоні та джерел негативного впливу на дітей та підлітків;

Прогностична - прогнозування на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості;

Захисна - забезпечення дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представлення їхніх інтересів у різноманітних інстанціях (службі у справах неповнолітніх, міліції, суді тощо);

Консультативна - надання порад, рекомендацій дитині, батькам, вчителям та іншим особам, які звертаються до соціального педагога;

Організаторська - сприяє в організації життєдіяльності й виховання дитини; забезпечення змістовного дозвілля дітей та підлітків у школі та соціальному середовищі;

Попереджувально-профілактична та соціально- терапевтична - передбачення і приведення до дії механізми запобігання й подолання негативних впливів у соціально-правовому, юридичному та психологічному плані; організація соціотерапевтичної допомоги, забезпечення захисту прав дитини у суспільстві, допомога підліткам і молоді в період соціального і професійного визначення.

15 хвилин

Кузьміна Давайте спробуємо відчути в собі деякі особливості роботи працівника соціально-педагогічної сфери. Дуже часто такі працівники мають працювати майже наосліп, діяти швидко, ініціативно для отримання ефективного результату. Пропонуємо вам Побудуйте весь колектив в коло, і нехай учасники закриють очі. Тепер, не відкриваючи очей потрібно перебудуватися в квадрат. Після того, як квадрат буде побудований, не дозволяйте відкривати очі. Запитайте, чи всі впевнені, що вони стоять в квадраті? І тільки після того, як абсолютно всі погодяться, що стоять саме в квадраті, запропонуйте учасникам відкрити очі, порадіти за хороший результат і проаналізувати процес.

10 хвилин

Чернега Тож давайте дізнаємось, які Знання, уміння та навички соціального педагога у професійній діяльності у закладах соціального захисту дітей

Професійні знання соціального педагога: педагогіка й психологія, фізіологія розвитку дитини, методики виховної роботи. Ці знання необхідні для вивчення дитини, аналізу його вчинків і поводження, особливостей його спілкування, сумісності його в групі інших дітей.

Соціальний педагог повинен уміти: організувати діяльність і співпрацю дітей; володіти деякими прийомами артистизму, мовою, подихом, ритмом і постановкою голосу, мімікою й жестами; знаходити в бесіді той тон і мову, що дасть можливість говорити з жебраками й алкоголіками, наркоманами й повіями або з дитиною, що потрапила в лихо. Не просто говорити, а переконати й вплинути.

Починаючого педагога до майстерності приводить педагогічна техніка, вироблені навички. Це значить, - уміння зрозуміти вихованця, а це знання психології спілкування, відносин, педагогічної психології; мовні вміння: знати особливості мови, знати, як сприймається твоя мова, як вона розвивається; уміння виразити своє відношення до вчинку, до людини, своє емоційне відношення; і в той же час володіння навичками самоконтролю, самоаналізу, самоспостереження.

Особистісні якості та система цінностей соціального педагога в закладах соціального захисту дітей

Особистісні якості соціального педагога являють собою комплекс характеристик особистості фахівця, які стають підґрунтям його про фесійної компетентності, а саме:

1. Здатність до творчості, артистичність, натхнення. Соціально-консультативна діяльність соціального педагога потребуватиме цих якостей, сформованих на достатньо високому рівні. Творчості у соціально-педагогічні діяльності навчитися практично неможливо, однак кожна людина може розвинути у собі такі якості, керуючись спонукальним чинником значущості та привабливості соціально-педагогічної професії. Природна артистичність, підсилена знаннями, є однією з передумов успішної соціально-педагогічної діяльності. Ці особистісні якості відіграють домінуючу роль у характері впливу на підопічних і визначають кінцевий результат діяльності. Тому соціально-педагогічна діяльність є певною мірою мистецтвом, яке вимагає вміння встановити такі взаємини з вихованцем, які мають призвести до позитивного результату, до поваги ціннісної системи дитини, до постійного контролю над ситуацією.

2. Емпатія. Це почуття дає можливість створити єднання особистостей, коли соціальний педагог проникає у переживання, почуття вихованця і бажає розділити з ним ці почуття, чуттєво ототожнюючись з дитиною. Це почуття лежить в основі любові у найширшому значенні цього слова. Більшість людей ніколи не замислюються над існуванням у них емпатії і постійно виявляють її. Однак спеціалісту соціально-педагогічного рівня така якість є фахово необхідною, оскільки за допомогою емпатії можливо пізнати причини страждань чи суперечностей у житті вихованця. Практична соціально-педагогічна діяльність не є можливою без емпатії, що підтверджується як спостереженнями, так і науковими теоріями. Так, К.Роджерс зазначав, що без емпатії неможлива нормальна взаємодія між людьми, тим більше якщо одна з них професіонал, котрий працює з людьми.

Емпатія має не лише якісні, але й кількісні показники. Соціальні педагоги виявляють різні рівні емпатії не лише стосовно різних дітей, але й щодо тої само дитини у різних ситуаціях, оскільки важко і не завжди доцільно знаходитися у внутрішньому світі дитини і розділити її почуття, переживання і проблеми.

3. Душевне тепло. Воно супроводжує вияви поваги, інтересу та уваги до проблем вихованця і бажання допомогти у їх вирішення Душевне тепло дає можливість виявити рівень розуміння соціальним педагогом глибини переживань вихованця, незалежно від рівня його розвитку, статусу, соціальної чи фізичної девіантності.

4. Щирість. Ця якість тісно пов'язана з емпатією, яку неможливо виявити без щирості. Якщо вихованець не буде відчувати щирої зацікавленості з боку соціального педагога, останньому буде складно вирішити проблеми дитини. Діти ж, зі свого боку, болісно реагують на вияви нещирості з боку професіоналів соціально-педагогічної діяльності, бажання виконувати роботу лише тому, що це вид фахової діяльності. Емпатія, тепло та щирість - це, образно говорячи, триєдина формула особистісного успіху соціального педагога у своїй професійній діяльності.

5. Ініціативність. Вона є ще одним чинником результативності соціально-педагогічної діяльності. Соціальний педагог має справу з процесом змін у житті підопічного, тому неможливо постійно слідувати рекомендаціям та інструкціям. Вони орієнтовані та типового усередненого вихованця і потребують постійної трансформації та адаптації до реальних умов житгєдіяльності дитини.

Характерними ознаками ініціативності є поєднання знання предмета діяльності з оригінальними підходами до вирішення проблем дитини.

6. Гнучкість і наполегливість. Гнучкість - характерна риса професійної соціально-педагогічної діяльності, необхідна для досягнення очікуваних змін. Відсутність цієї риси призводить до однобокості розуміння проблеми, без урахування всіх чинників та міркувань сторін, які беруть участь у ситуації. При цьому може виникнути си туація, за якої оптимальним стилем поведінки стане наполегливість, від якої залежатиме позитивний соціальний результат соціалізації дитини.

7. Здоровий глузд.

Природа дій щодо надання допомоги осо бистості, кожна з яких є унікальною і неповторною, вимагає вияву цієї особистісної якості на кожному етапі: оцінювання ситуації, обмі рковування варіантів виходу, прогнозування наслідків тощо. Розви нений здоровий глузд впливає на формування професійної зрілості соціального педагога. Останнє, як правило, не залежить прямо від досвіду (стажу) роботи соціального педагога.

Система цінностей, притаманних професії соціального педагога, може бути представлена у вигляді такого комплексу:

1. Повага до основних прав людини. В основі цієї цінності лежить віра в те, що всі люди повинні мати рівнозначний доступ до соціальних послуг та благ.

2. Почуття соціальної відповідальності. Йдеться про те, щоб рі зні соціальні інститути (сім'я, освітні заклади, державні ін ституції) повною мірою виконували свої соціальні функції щодо соціального виховання.

3. Повага до свободи особистості. Соціально-педагогічна дія льність покладається на визнання цінності розмаїття світу людини і поваги до прав особистості на вибір власного жит тєвого шляху.

4. Підтримка прагнення людини до самовизначення. Грунтується на необхідності підтримувати прагнення людини до самостій ного вирішення проблем свого життя.

Натомість головними ознаками непрофесіоналізму соціально-педагогічного працівника можуть стати такі:

1. Відсутність гнучкості. Призводить до жорсткого слідування інструкціям та бажання надавати рекомендації відповідно до строго визначених формальних установок, без урахування специфічної інди відуальної ситуації вихованця.

2. Надопіка (надконтроль). Виникає здебільшого у ситуаціях, коли соціальний педагог4 прагне повністю підкорити собі хід подій і будь-що досягти поставленої мети. З іншого боку, жорстке слідуван ня певним методикам може закріпостити вихованця і зробити його життя залежним від зовнішнього впливу.

3. Вузька спеціалізація (ризик "віртуозності"). Почасти соціальному педагогу легше засвоїти вузьке коло соціально-педагогічних методик, аніж постійно розвивати свій професіоналізм і поширювати коло знань, умінь і навичок.

15 хвилин

Кузьміна А у нас знову вправа. "Компліменти"ми спробуємо як справжні майбутні фахівці відпрацювати навички емпатії і нові способи поведінки; - створювати позитивні установки.

Дається завдання: "Ви можете вільно пересуваючись по кімнаті підходити до будь-якого члену групи і обмінюватися компліментами, добрими побажаннями, похвалами. Можливо, ця людина чимось допоміг вам в процесі тренінгу, подякуйте йому. Таким чином, обійдіть всіх учасників тренінгу".

10 хвилин

Маслянка Кожне направлення, що включає в себе робота соціального педагога має свою специфіку. Не виключення й соціальний захист дітей.

Специфіка професійної діяльності соціальних педагогів у закладах соціального захисту дітей

Найвідповідальнішою роллю соціального педагога в закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, є роль «захисника прав та інтересів дітей», яка передбачає використання всього арсеналу правових норм для захисту вихованців, у тому числі притягнення до юридичної відповідальності осіб, які вдаються до прямих чи опосередкованих протиправних дій щодо дитини. Основними завданнями соціального педагога в межах цієї ролі є:

1) реалізація права дитини на проживання в сім’ї; 2) захист житлових і майнових прав дітей; 3) призначення та оформлення соціальних виплат вихованцям.

Здійснюючи соціально-педагогічне забезпечення права дитини на сімейне виховання, соціальний педагог залежно від життєвої історії конкретної дитини: ініціює встановлення її правового статусу; оформлює документи для встановлення опіки (піклування) над дитиною; сприяє якнайшвидшому її усиновленню; лобіює питання передачі дитини до прийомної сім’ї чи будинку сімейного типу; надає консультації після влаштування дитини до сімейних форм виховання спеціалістам ЦСССДМ, котрі здійснюють соціальне супроводження цих сімей; вирішує питання реінтеграції дитини в біологічну сім’ю.

Основними діями соціального педагога щодо захисту житлових і майнових прав дітей є: запобігання відчуженню житла і майна, що є власністю дітей, з порушенням їхніх прав; збір і підготовка необхідних документів для встановлення опіки над майном і житлом дитини в передбачених законом випадках; розроблення та здійснення самостійно або в співпраці з іншими державними органами виконавчої влади заходів щодо забезпечення законних інтересів дітей, контроль за виконанням цих заходів; сприяння притягненню у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили порушення житлових і майнових прав дітей; представництво інтересів дітей у суді; надання державним органам, установам та організаціям незалежно від форм власності, громадським організаціям і громадянам практичної та методичної допомоги, консультацій із питань захисту житлових і майнових прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Не менш важливим завданням є діяльність соціального педагога стосовно призначення й оформлення соціальних виплат дітям.

Реалізуючи роль «агента з питань соціальних змін», соціальний педагог інтернатних закладів виступає одночасно у двох іпостасях: з одного боку, виявляє й аналізує потреби дітей, класифікує відповідні факти, оцінюючи їх причини та наслідки; з іншого – надає підтримку дітям, мобілізує й координує їх зусилля, особисто ініціює соціальні зміни в державних і громадських структурах. Під особливий контроль беруться діти, котрі щойно прибувають до закладу.

Як відомо, всю інформацію про дитину інтегрує в собі особова справа вихованця закладу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. У разі потреби соціальний педагог має доступ до особових справ вихованців. Крім визначених законодавством документів, до особової справи також долучаються: учнівська справа (об’єднує інформацію про успіхи дитини в навчанні та характеристику на неї); акт відвідування дитини (документ фіксує факти про родинні зв’язки вихованців); щоденник педагогічних спостережень; психологічна карта(відображає перелік і зміст бесід, консультацій психолога й висновки спеціаліста за результати роботи з дитиною); спеціальна картка(заводиться на дитину, яка перебувала чи перебуває на обліку в кримінальній міліції у справах дітей, має девіантну поведінку чи схильна до правопорушень).

Отримавши первинну вичерпну інформація про дитину, соціальний педагог прогнозує процес її виховання й навчання, планує індивідуальну роботу, яка б відстежувала та забезпечувала нормальний фізичний і розумовий розвиток дитини. Працюючи за індивідуальною програмою розвитку вихованця (індивідуальним планом опіки), соціальний педагог діє в тісній співпраці з усім педагогічним колективом: заступником директора з виховної роботи, психологом, медичним працівником, вчителями та вихователями.

Виконуючи роль «консультанта», соціальний педагог використовує інформацію, спеціальні знання для надання допомоги дітям у розв’язанні їхніх життєвих проблем, а також організаціям, установам для налагодження ефективної взаємодії, розробки та реалізації різнихсоціальних програм. Індивідуальна й групова інформаційно-консультативна робота з вихованцями дитячих будинків і шкіл-інтернатів здійснюється з питань прав дитини, профілактики шкідливих звичок, формування здорового способу життя, девіантної поведінки, подолання самотності, агресивності, життєвих криз та їх наслідків тощо. Соціальний педагог реалізує функцію примирення, вирішення конфліктів між дітьми, між дитиною та працівником закладу тощо.

Метою виконання соціальним педагогом ролі «організатор змістовного дозвілля» є розвиток потенціалу особистості вихованців щодо реалізації їхніх прав на відпочинок, дозвілля, права брати участь в іграх і розважальних заходах. Зміст виконання ролі – допомога у створенні та проведенні культурно-дозвіллєвих програм, навчання дітей практичним навичкам дозвілля або їх удосконалення. Для подолання ізольованості вихованців закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з ініціативи соціального педагога проводяться спільні свята з дітьми дошкільних чи загальноосвітніх навчальних закладів, екскурсії, туристичні походи, організовуються зміни в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку тощо. Для реалізації права на збереження індивідуальності, права брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом на базі закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, створюються гуртки, клуби, інші творчі об’єднання дітей, керівництво одним із яких може взяти на себе соціальний педагог.

Організація різних видів діяльності передбачає створення необхідних умов розвитку дітей, а саме для самоорганізації індивідуального життєвого середовища вихованця, колективної життєдіяльності, розвитку трудових навичок дітей, занять спортом, медичних і гігієнічних процедур. У разі неналежності зазначених умов соціальний педагог має лобіювати їх створення чи покращення, діючи в напрямі реалізації прав дитини.

Підготовка вихованця інтернатного закладу до самостійного життя, формування в нього навичок адаптації – ключовий вектор роботи соціального педагога щодо охорони прав дітей. Саме в рамках цього напряму він реалізує роль «учителя соціальних умінь», мета якої навчити дітей мистецтву ефективної взаємодії з соціальним оточенням. Слід зазначити, що діяльність у цьому напрямі є досить різноманітною, оскільки вона пов’язана з формуванням умінь адаптації до самостійного життя. Під соціально-психологічною адаптацією вихованців школи-інтернату розуміємо процес засвоєння ними колективних норм і цінностей, вироблення на їх основі зразків поведінки й соціальних навичок.

У процесі підготовки підлітків школи-інтернату до самостійного життя соціальний педагог повинен звернути увагу на необхідності нівеляції психологічної напруженості дітей перед виходом з інтернатного закладу; формуванні навичок самостійного та відповідального прийняття рішень; вирішенні питань спілкування, налагодження контактів з іншими людьми, виходу з конфліктних ситуацій; оволодінні навичками самообслуговування, побутового забезпечення життєдіяльності.

Загальними принципами діяльності соціального педагога щодо підготовки дітей до самостійного життя стають: відповідність потребам(орієнтування змісту, форм і методів роботи на задоволення потреби дітей у набутті певних знань і навичок); комплексність (налагодження співпраці з іншими інституціями); реалістичність (планування реалістичних заходів, виконання посильних завдань); спрямованість на розвиток власної активності (робота в напрямі зміцнення суб’єктної позиції особистості –власної спроможності вирішувати проблеми в самостійному житті); практичність (акцентування уваги на тому, як і де можна використовувати отримані знання, вміння) тощо.

Адаптаційні проблеми соціально депривованих вихованців інтернатних закладів, на нашу думку, можуть бути частково вирішені завдяки реалізації соціальних програм підготовки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, до незалежного життя в соціумі, а також оновлення змісту навчання й виховання дітей у загальноосвітніх школа-інтернатах.

Слід зазначити, що такі курси й програми добре інтегруються як у навчальну програму інтернатного закладу, так і в позанавчальну виховну роботу. Розроблені теми – цікавий і змістовний матеріал для роботи соціального педагога спільно з психологом, вихователями та вчителями інтернатного закладу, а також спеціалістами ЦСССДМ, працівниками різних державних органів і недержавних організацій, які опікуються проблемами соціально депривованих дітей.

Працюючи в закладах соціального захисту для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальний педагог повинен орієнтуватися на такі пріоритети: вірити в цінність кожної дитини; дотримуватися конфіденційності; не давати обіцянок, які не можна виконати; надавати усім працівникам закладу інформаційну та методичну підтримку, допомогу з питань захисту прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, їх соціальної адаптації.

Ткаченко Давайте ознайомимось з правовою базою, що допомагає соціальному педагогу здійснювати соціальний захист дітей. (Роздаємо матеріал до ознайомлення)

ДОДАТОК 2

Кузьміна 5 хвилин

Рефлексия.

Давайте підведемо підсумки нашого заняття. Що вам сподобалось-не сподобалось в ході роботи.

Список використаних джерел:

1. Алєксєєнко Т. Ф. Зміст і напрями соціально-педагогічної діяльності // Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник / За ред. І. Д. Звєрєвої.– К.: Центр навч. л-ри, 2006. – С. 48–58.

2. Артюшкіна Л.М. Специфіка професійної діяльності соціального педагога загальноосвітньої школи-інтернату для дітей=сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування /Л.М. Артюшкіна, А.О. Поляничко. – Суми, 2001. – С. 3-4.

3. Беспалько О.В. Соцiальна педагогiка в схемах i таблицях: Навчальний посiбник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 134 с.

4. Богданова І.М. Соціально педагогіка. Навчальний посібник - Харків: Бурун Книга, 2011.-160 с.

5. Капська А.Й. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А.Й. Капська, О.В. Беспалько, Р.Х. Вайнола; Заг. ред. А.Й. Капської. - К., 2002.-164 с.

6. Словник-довідник з соціальної роботи / За ред. д-ра ист. наук проф. Є.І. Холостовой. - М.: Юрист, 2000. - 424 с.

7. Соціальна педагогіка: Навч. посіб. / За ред. А. Й. Капської. – К.: ВКП Аспект, 2000. – 264 с.

8. http://oda.odessa.gov.ua/derzhavn-organzac/centr-simii-ta-molodi/

9. http://nbnews.com.ua/ru/tema/109312/

10. http://www.mzz.com.ua/

11. http://www.coolreferat.com