Характеристика структури навчальної програми

Програма реалізує домінантну змістову лінію “Музичне мистецтво” Державного стандарту і включає такі основні змістові блоки:

1/ художньо-естетичне сприймання музики українських і зарубіжних композиторів у широкому діапазоні її видів, жанрів і форм (народної і професійної; хорової, симфонічної, вокальної, інструментальної, вокально-інструментальної тощо) та інтерпретація інтонаційно-образного змісту прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій;

2/ набуття вокально-хорових навичок у процесі виконання пісень (народних і композиторських (класичних і сучасних); спів із супроводом та без нього;

3/ елементи гри на музичних інструментах (ритмічний супровід до пісень тощо);

4/ елементи імпровізації (вокальної, інструментальної, ритмічної, пластичної); застосування музики як засобу комунікації та творчого самовираження особистості;

5/ практичне засвоєння основних музичних понять та необхідної музичної термінології, усвідомлення особливостей музичної мови, специфіки вираження художньої інформації в музиці;

6/ опанування музики у зв’язках із іншими видами мистецтва для глибшого розуміння специфіки її образної мови та загальних закономірностей художнього відображення дійсності та внутрішнього світу людини у мистецтві.

Структурними особливостями програми є розподіл змісту на теми розділів і семестрів. Передбачено впровадження монотематичних уроків, присвячених творчості окремого видатного композитора або його відомого твору.

Тематична структура програми, зумовлена логікою її розгортання:

У змісті програми 5-го класу акцентуються зв’язки музики з мистецтвом слова і візуальним мистецтвом, поняття синтезу мистецтв (у храмі, театрі, кінематографі), особливості вокальної та інструментальної, програмної і непрограмної музики на прикладі творів різних жанрів (пісня, кантата, опера, балет, симфонія, соната тощо). Зіставлення і порівняння музичних, літературних і візуальних образів сприяє розвитку асоціативного мислення учнів, поліхудожнього виховання.

Зміст програми 6-го класу розкриває духовний світ людини, багатство її почуттів та емоцій, відображених у музичних образах, на прикладі творів різних жанрів поліфонічної та гомофонно-гармонічної музики; надає учням можливість спостереження за власними думками, переживаннями, відчуттями у процесі сприймання і виконання музичних творів, осмислення своїх інтересів, духовних потреб, світосприйняття.

Зміст програми 7-го класу розкриває зв’язки музики з життям через опанування інтонаційного-образного змісту музичних творів та усвідомлення понять “стиль, драматургія, композиція, форма”.

Зміст програми 8-го класу розкриває соціокультурне значення музичного мистецтва в різні епохи, роль музики в сучасній культурі.

Особливості організації навчально-виховного процесу

Музичне мистецтво має стати відкритою інтонаційно-образною моделлю входження людини у світ культури не лише завдяки його пізнанню, але й індивідуальному емоційному переживанню. Щоб зняти існуючі бар’єри у спілкуванні учнів з музикою, поряд із оновленням змісту освіти необхідно змінити педагогічні технології з інформативних на діалогічні, спрямовані на підвищення духовно-творчого потенціалу навчально-виховного процесу. Пріоритетною має стати діалогова стратегія педагогічної взаємодії (діалог з митцем, внутрішній діалог), забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями, захопленням музичною діяльністю.

Інтерпретація музичних творів передбачає пошук учнями в музиці особистісно значущих смислів, співзвучних власному духовному світові.

Таким чином,організаційно-методична система викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі має спрямовуватися на розвиток таких якостей учнів, як самостійність, творчість, критичність, толерантність, забезпечувати умови для самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення, нейтралізовувати зовнішні антихудожні впливи середовища.

Під час опанування музичного мистецтва активізується потенціал внутрішньої предметної інтеграції елементів змісту, а також зв’язки музики з усіма предметами й курсами, які входять до освітньої галузі “Естетична культура” та споріднених гуманітарних освітніх галузей (мова, література, історія, етика тощо).