Загальні методичні рекомендації до розв’язку задач і виконання контрольних робіт

Методичні рекомендації для виконання

Самостійної

Контрольної роботи

з дисципліни «ФІЗИКА»

Електростатика. Постійний електричний струм

спеціальність: 5.05010101 "ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРОГРАМНИХ

СИСТЕМ І КОМПЛЕКСІВ

Методичні рекомендації підготовлено відповідно з програмою курсу „Фізика” для

підготовки молодшого спеціаліста за напрямом підготовки 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка» спеціальності 5.05010101 «Обслуговування програмних систем і комплексів»

Методичні рекомендації розроблено з метою контролю знань студентів з теоретичного курсу дисципліни. Наведено приклади розв’язання більш складних задач, а також задачі для самостійного розв’язування та варіанти задач контрольної роботи.

Укладач: Л.В. Салабай, викладач ЛВПУТТС НТУ

В

ВСТУП

У процесі занять студенти вчаться застосовувати набуті теоретичні знання. Вивчення теорії на прикладах, взятих із життя і досягнень науки та техніки, чітка організація практичних знань, високі вимоги до студентів сприяють вихованню якостей, які повинен мати майбутній спеціаліст.

Студент має ґрунтовно опрацьовувати відповідний лекційний матеріал, визначати незрозумілі питання для з'ясування під час занять та виконувати домашнє завдання.

Для засвоєння матеріалу, розширення та поглиблення знань, з'ясування функціональної залежності фізичних величин, встановлення зв'язку теорії з практикою, розвитку самостійного мислення і навичок самостійної роботи - розв'язування задач має першорядне значення. Отже, для розв'язування задач недостатньо формального знання фізичних законів. Для цього необхідне вміння міркувати, аналітично мислити, знаходити спеціальні методи розв’язування задач.

Перед тим, як виконувати самостійне завдання, студент повинен вивчити відповідний лекційний матеріал за літературою, рекомендованою викладачем, зрозуміти задачі, розв'язані до теми заняття, відповісти на запитання, поставлені до даної теми.

Задачі рекомендується розв'язувати у такій послідовності:

а) ознайомлення з умовою задачі та її конкретний запис;

б) аналіз задачі;

в) розв’язування задачі;

г) перевірка найменування одиниць виміру фізичних величин;

д) обчислення потрібної величини;

є) аналіз одержаного результату.

У методичних рекомендаціях наведено теоретичний матеріал з розділу "Електростатика. Постійний електричний струм "., що читається згідно з навчальним планом. Задачі підібрано так, щоб вони стосувалися основних питань курсу і щоб їх було достатньо для розв'язування під час занять в аудиторії та вдома. Для виконання самостійного завдання використовують окремі задачі.

Для заданого викладачем номера варіанта студент використовує таблицю варіантів.

Усі величини в задачах мають бути виражені за Міжнародною системою одиниць.(СІ)

Фізичні величини функціонально зв'язані між собою, а тому нераціонально для всіх величин довільно встановлювати одиниці вимірювання. У науці та техніці довільно прийнято одиниці лише для кількох величин, що називаються основними. Для решти величин одиниці виміру встановлені на основі формул, що зв'язують дану величину з величинами, для яких встановлено основні одиниці: ці нові одиниці називаються похідними. Сукупність основних і похідних одиниць виміру фізичних одиниць становлять систему одиниць.

Передбачено ряд задач для самостійного розв'язування, а також питання для самоперевірки теоретичної частини з курсу електростатики.

У контрольних роботах передбачено чотири задачі. Використовуючи таблицю варіантів, студент визначає за номером варіанта відповідні номери задач.

Загальні методичні рекомендації до розв’язку задач і виконання контрольних робіт

1. Розв’язування задач варто супроводжувати короткими, але вичерпними поясненнями; у разі, коли це можливо, дати малюнок, виконаний креслярським способом.

2. Розв’язувати задачу потрібно в загальному вигляді, тобто виразити шукану величину в літерних позначеннях величин, заданих в умові задачі. При такому способі розв’язування не виконуються обчислення проміжних величин.

3. Після одержання розрахункової формули для перевірки правильності, її варто підставити в праву частину формули замість символів позначення одиниць цих величин, провести з ними необхідні дії і переконатися в тому, що отримана при цьому одиниця вимірювання відповідає шуканій величині. Якщо такої відповідності немає, то це означає, що задачу розв’язано невірно.

4. Числові значення величин при підстановці їх у розрахункову формулу варто виражати тільки в одиницях СІ. Як виняток допускається виражати в будь-яких, але однакових одиницях, числові значення однорідних величин, що перебувають у чисельнику і знаменнику та мають однаковий ступінь.

5. При підстановці в розрахункову формулу, а також у відповіді числові значення величин варто записувати як добуток десяткового дробу з однією значущою цифрою перед комою на відповідну ступінь десяти.

Наприклад, замість 3520 треба записати 3,52^.10³, замість 0,00129 записати 1,29^.10^-3 і т.п.

6. Обчислення за розрахунковою формулою слід проводити з дотриманням правил наближених обчислень. Остаточну відповідь варто записувати з трьома значущими цифрами. Це стосується і випадку, коли результат отримано з використанням калькулятора.