Вимоги до оформлення курсового проекту

ВСТУП

Курсовий проект є одним із основних видів індивідуальних завдань студентів, передбачених робочим навчальним планом. Він виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Курсовий проект це індивідуальне завдання з елементами наукового пошуку, що вміщує вичерпну систематизовану інформацію про самостійно виконану роботу студента. Виконуючи курсовий проект, студент оволодіває досягненнями сучасних тенденцій розвитку науки та техніки, методами наукового дослідження, навичками пошуку літературних джерел за обраною темою, формує власне економічне мислення.

Методичні рекомендації для підготовки, виконання та захисту курсового проекту з дисципліни “Планування і контроль на підприємстві” для студентів напряму підготовки 6.030504 “Економіка підприємства” розроблені на підставі “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти України №161 від 02.06.1993 р.

1 МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект з курсу “Планування і контроль на підприємстві” виконують студенти усіх форм навчання напряму підготовки 6.030504 “Економіка підприємства” у восьмому семестрі, згідно навчального плану.

Метою курсового проекту є систематизація, поглиблення і закріплення теоретичних знань, отриманих студентами в процесі вивчення даного курсу та вміння застосовувати їх при вирішенні практичних завдань за допомогою основного інструментарію методології економічних досліджень, пов’язаних з темою даної роботи.

Завдання курсового проекту полягає в проведенні кількісного аналізу основних складових і елементів процесу планування діяльності підприємства, оцінюванні ефективності їх реалізації, а також формулюванні узагальнених рекомендацій щодо покращення їх функціонування на основі теоретико-методологічної бази планування діяльності підприємств та отриманих результатів проведеного аналізу.

Розкриття завдання курсового проекту вимагає від студентів вміння системно і комплексно опрацювати різноманітні інформаційні джерела (в тому числі і нормативно-законодавчу базу), які стосуються різних аспектів проблематики даного дослідження.

2 ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Першим етапом виконання курсового проекту є вибір студентом теми дослідження. Тематику курсових проектів розробляє кафедра “Економіка підприємства”. (Орієнтовний перелік тем наведено у 9 розділі даних методичних рекомендацій).

Тема курсового проекту визначає його об’єкт дослідження — це відносини, процес чи явище, що породжують проблему, проблемну ситуацію і обираються для дослідження.

В об’єкті виокремлюють ту частину, котру обирають за предмет дослідження — певний аспект дослідження відносин, процесу або явища в межах обраного об’єкта.

Курсовий проект виконують на основі даних виробничо-господарської діяльності промислового підприємства (в деяких випадках можна ґрунтуватись на даних непромислових підприємств), незалежно від класифікаційної характеристики суб’єкта господарювання: його розмірів організаційно-правової форми та форми власності. Такий господарюючий суб’єкт в даному курсовому проекті виступає базою спостереження.

При виборі теми курсового проекту студент повинен враховувати його наукову та практичну значимість, а також можливість зібрати необхідний матеріал з обраної теми дослідження на конкретному промисловому підприємстві. З огляду на це, можливий варіант, коли студент самостійно формулює тему курсового проекту, попередньо погодивши її з науковим керівником.

Всі питання, які стосуються вибору теми курсового проекту, окреслення його об’єкта і предмета дослідження, уточнення бази спостереження, координує науковий керівник.

3 СКЛАДАННЯ ПЛАНУ (ЗМІСТУ) КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Після затвердження теми курсового проекту студент повинен розробити й викласти у письмовій формі його план (зміст). Його складання відбувається “паралельно” з вивченням і опрацюванням рекомендованих інформаційних джерел для написання курсового проекту, які стосуються проблеми дослідження. Це допоможе студентові якісніше розробити план роботи, логічно викласти її зміст, влучно виділивши саме ті проблемні питання, які повинні бути розкриті в курсовому проекті.

План є обов’язковим елементом і атрибутом курсового проекту. Він дозволяє логічно пов’язати окремі важливі проблеми теми, розмістити їх відповідно до певних принципів, починаючи із загальних положень з переходом до аналізу конкретних явищ. При цьому всі проблеми повинні бути пов’язані єдиною метою дослідження, а всю роботу в цілому слід закінчувати висновками і пропозиціями.

Курсовий проект повинен в основному мати характер теоретичних і аналітичних досліджень із застосуванням сучасних основ економічного аналізу результатів господарювання підприємства в ринкових умовах, з подальшим виявленням ще не використаних резервів та розробці і економічній оцінці заходів щодо підвищення економічної ефективності об’єкта дослідження.

Зміст (план) курсового проекту залежить від обраної теми. Він складається з вступу, трьох розділів (теоретичного, аналітичного і рекомендаційного) та висновків. Назви розділів і підрозділів повинні бути лаконічними і складатися з одного речення. (Приклади розроблених планів курсових проектів наведено в 10 розділі).

Узгодивши з керівником план курсового проекту, студент складає календарний план — план виконання курсового проекту із визначенням конкретних строків готовності кожного розділу. На основі цього оформляють “завдання на курсовий проект”, яке підписує студент і керівник. Керуючись даним документом, студент приступає до виконання завдання.

Згідно календарного плану студент представляє керівнику роботи підготовлені матеріали з кожного розділу. Керівник проекту дає вказівки студенту з принципових питань, які виникають в процесі роботи. Роботу над наступним розділом студент розпочинає тільки після узгодження з керівником попереднього розділу.

За неправильно виконане завдання, помилки в текстовій частині курсового проекту відповідає студент — автор роботи.

Виконаний і підписаний студентом курсовий проект слід здати на кафедру не пізніше, ніж за тиждень до дня її захисту.

4 ПІДБІР, ВИВЧЕННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ОПРАЦЬОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ З ТЕМИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Після вибору теми, складання плану курсового проекту і узгодження його з науковим керівником студент самостійно приступає до пошуку літературних джерел. Спочатку доцільно ознайомитись з переліком літератури запропонованої в методичних рекомендаціях до курсового проекту, але цей перелік не є остаточним для його виконання, оскільки постійно видаються нові матеріали (які стосуються тематики планування і прогнозування діяльності підприємства), які публікуються в наукових журналах економічного спрямування, у спеціальних монографіях, статистичних довідниках.

Під час опрацювання інформаційних джерел студентові слід ознайомитись з такими українськими науковими часописами як “Економіка України”, “Фінанси України”, “Регіональна економіка” та інші.

Студент повинен знати, що необхідну фактичну статистичну інформацію можна отримати з таких статистичних довідників як “Україна в цифрах”, “Статистичний щорічник України”, “Статистичний щорічник Івано-Франківської області”, а також з довідників інших областей.

Не допускається виконання курсового проекту лише за матеріалами навчальних підручників і посібників: вони є тільки допоміжною літературою. Основними джерелами мають бути наукові публікації і видання з проблеми дослідження.

Наступним етапом після підбору літератури є складання бібліографії — списку використаних джерел. Студент повинен користуватися тільки новими виданнями. Окрім економічної літератури студенту потрібно опановувати напрацьовані в державі законодавчі та інші нормативно-правові документи з питань економічних відносин в умовах ринкової економіки і застосувати їх в курсовому проекті.

Всі зібрані матеріали потрібно систематизувати, узагальнити і тільки після цього використовувати в роботі.

До списку використаних джерел включають всі опрацьовані матеріали, назви яких розташовують за алфавітом. Інформація про видання (монографії, підручники, довідники, статті тощо) має включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Прізвище автора подають у називному відмінку. Наприклад:

Дідур Т.М. Економіка будівництва: Навч. посіб. для студ. за фах. напрямком “Економіка буд-ва вшц. навч. закл.” / Т.М. Дідур; Одес. держ. акад. буд-ва і архіт. — Одеса: Чорноморія, 2007. — 177 с.

Якщо книга написана двома і більше авторами, їх прізвища (крім першого) наводять в другій частині назви літературного джерела.

Приклад (два автори):

Бородкіна Н.О. Реклама та рекламна діяльність / Н.О Бородкіна, О.Л. Фіщук; Житомир, держ. технол. ун-т. — Житомир: ЖДТУ, 2008. — 210 с.

Приклад (три автори):

Зіміна І.А. Державний фінансовий контроль: Навч.посіб. / І.A. Зіміна, О.С. Корнієнко, А.О. Трофімов; Нац. ун-т кораблебудування ім. адмірала Макарова, Ін.-т післядиплом освіти. — Миколаїв: НУК. 2008. — 208 с.

Приклад (п’ять і більше авторів):

Проблеми правового регулювання комерційних відносин в умовах їх інтернаціоналізації: монографія / [О.Д. Крупчан, А.С. Довгерт, О.В. Шупінська та ін.]; за заг. ред. О.Д. Крупчана; Акад. прав, наук України, НДІ приват, права і підприємництва. — Тернопіль: Підруч. і посіб., 2007. — 239 с.

Приклад (без автора):

Трудове законодавство України / [упоряд. О.М. Роїна]. — К.: Скіф: КНТ, 2008. — 425 с.

При використанні матеріалів статей з періодичних видань у списку використаних джерел необхідно вказувати: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву журналу, назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки на яких розміщається стаття. Заголовок статті наводять в тому вигляді, в якому його подано у періодичному виданні. Номери сторінок, на яких розміщена стаття, розділяють рискою.

Приклад (стаття з газети):

Про законодавче регулювання лізингу персоналу [Текст]: [в Україні, США та ін.] // Праця і зарплата. — 2008. — Травень (№19). — С4.

Приклад (стаття з журналу):

Аміачна селітра. Технологічний процес мікрокапсулювання [Текст] / Б.М. Савченко, В.В. Пахаренко, С.С. Григоренко [та ін.] // Хім. пром-сть України. — 2006. — №6. — С.19-20. — Бібліогр.: с.20.

У випадку використання матеріалів електронних мереж (електронних бібліотек, публікацій електронних журналів, Інтернет-конференцій) необхідно вказувати: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву журналу, а також електронну адресу публікації.

Примітка: Більш детально основні вимоги щодо оформлення опрацьованих інформаційних джерел представлені в Методичних вказівках щодо оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт [2].

5 ЗМІСТ І СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Після ґрунтовного опрацювання інформаційних джерел, розробки плану роботи та узгодження його з науковим керівником студент приступає до написання тексту курсового проекту. При цьому спочатку необхідно визначити структуру і зміст роботи.

Структура курсового проекту — це співвідношення обсягу окремих її частин у загальному її обсязі, виражена у відсотках або сторінках.

Орієнтовна структура курсового проекту:

Вступ — приблизно 2 ст.;

Розділ 1 — приблизно 15 ст.;

Розділ 2 — приблизно 20 ст.;

Розділ 3 — приблизно 10 ст.;

Висновки — приблизно 3 ст.

Таким чином загальний обсяг курсового проекту складає близько 50 аркушів формату А4 (включаючи таблиці, рисунки, діаграми тощо). Необхідно зазначити, що перелік використаних джерел, а також додатки в загальний обсяг роботи не входить.

Згідно визначеної структури курсового проекту студенту потрібно розкрити його зміст, який в значній мірі залежить від теми та індивідуального завдання.

Слід зауважити, що хоча робота починається безпосередньо із вступу, але її виконання доцільно розпочинати з першого розділу. Вступ, як правило, пишуть після закінчення всіх розділів і висновків.

У вступі обґрунтовують актуальність обраної теми, визначають мету курсового проекту, окреслюють основні завдання для досягнення мети, формулюють об’єкт і предмет дослідження, вказують базу спостереження, наводять коротку характеристику кожного з розділів курсового проекту.

Перший розділ повинен розкривати теоретичні та методичні засади основної проблематики, яку окреслює вибрана тема курсового проекту. Особливу увагу слід звернути на питання, які вважаються дискусійними, в контексті сучасних і новітніх течій економічної теорії і практики планування та прогнозування діяльності підприємства.

В другому розділі проводять загальний економічний аналіз діяльності підприємства, що виступає базою спостереження, здійснюють поглиблений аналіз та оцінку усіх напрямів, процесів, факторів і показників, які характеризують об’єкт і предмет дослідження. З кожного напрямку і виду дослідження формулюють і аргументують проміжні та узагальнюючі висновки.

Важливо, щоб проведений аналіз був доведений до логічного завершення, тобто дозволив оцінити ступінь впливу конкретних факторів на кінцеві економічні результати роботи підприємства. Крім того, виконання другого розділу повинно завершуватись ідентифікацією основних проблем (“вузьких місць”) у виробничо-господарській діяльності господарюючого суб’єкта, які стосуються визначених темою даного курсового проекту об’єкта і предмета дослідження.

У третьому розділі розглядають конкретні заходи щодо вирішення окреслених у попередньому розділі проблем, а також покращення економічного становища на даному підприємстві. Проводять узагальнюючий аналіз пропонованих дій та можливих напрямів розвитку господарюючого суб’єкта. Його результати виступають основними аргументами при обґрунтуванні конкретних заходів щодо підвищення ефективності функціонування соціально-економічної системи “підприємство”.

Розділ Висновки стисло відображає основні проблеми теорії та практики тематики курсового проекту (наукового дослідження), основні напрями і ступінь можливості їх вирішення на конкретному підприємстві, перелік запропонованих студентом заходів щодо вирішення окреслених проблем, а також їх кількісний вплив на кінцеві результати діяльності бази спостереження. Ця частина курсового проекту повинна “увібрати” в себе основні проміжні та узагальнюючі висновки, сформульовані студентом в попередніх розділах даного наукового дослідження.

Перелік використаних джерел відображає всі літературні джерела та інші матеріали (вітчизняні та зарубіжні видання, монографії, наукові журнали, статистичні довідники, словники, законодавчі та інші нормативно-правові акти, звіти про результати господарської діяльності господарюючого суб’єкта), які використовувались студентом при підготовці та написанні курсового проекту.

Додатки включають в себе допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття виконаної роботи:

— таблиці допоміжних числових даних;

— проміжні розрахунки;

— інструкції та методики;

— ілюстрації допоміжного характеру;

— інші подібні матеріали та документи.

Закінчений курсовий проект “зшивають” в такій послідовності:

— титульний лист;

— завдання на курсовий проект;

— відгук наукового керівника на курсовий проект;

— зміст;

— вступ;

— розділ 1;

— розділ 2;

— розділ 3;

— висновки;

— перелік використаних джерел;

— додатки.

6 ВИКОРИСТАННЯ В КУРСОВОМУ ПРОЕКТІ ЕЛЕМЕНТІВ
ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Виконання курсового проекту передбачає використання студентами специфічного наукового інструментарію — елементів інформаційних систем.

Інформаційна система (ІС) — організаційно впорядкована сукупність даних (масивів даних) та інформаційних технологій (програм, програмних модулів, “аплетів” та “елементарних” алгоритмів), які за допомогою засобів обчислювальної техніки реалізують інформаційні процеси.

Особливості виконання курсового проекту передбачають використання студентами фактографічних інформаційних систем (елементів фактографічних інформаційних систем).

Фактографічні ІС — це такі інформаційні системи, які призначені для пошуку однозначної відповіді на запит (для однозначного рішення поставленої задачі).

Елементами фактографічних ІС, які необхідно застосувати в процесі виконання аналітичної та / або рекомендаційної частини курсового проекту, виступають системи оперативної обробки даних. Такі системи, в даному випадку, представлені трьома файлами програми Microsoft Excel, в кожному з яких “прописано” алгоритм розв’язання певної типової проблемної ситуації:

1) файл profit.xls — призначений для розрахунку прогнозних обсягів величини прибутку підприємства;

2) файл cash-flow.xls — застосовується для прогнозування руху грошових коштів підприємства;

3) файл in_data.xls — призначений для розрахунку “точки беззбитковості” діяльності підприємства.

Залежно від теми курсового проекту, специфіки господарської діяльності підприємства, котре виступає базою спостереження, повноти “масиву даних”, студент застосовує той чи інший файл, для автоматизації проведення типових розрахунків.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Текст курсового проекту оформлюють відповідно до вимог ГОСТу України №259 від 1997 – 07 – 1 та Методичних вказівок щодо оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт [2].

7.1 Загальні вимоги

Пояснювальна записка курсового проекту повинна бути надрукована за допомогою ПК, на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 (210 ^х 297 мм). Тип шрифту — Times New Roman, розмір шрифту (кегль) — 14, міжрядковий інтервал — півтора. Щільність тексту пояснювальної записки повинна бути однаковою.

Відступи текстової частини від рамки (внутрішні відступи) складають: лівий і нижній відступи — 10 мм, верхній і правий відступ — 5 мм.

Текст основної частини курсового проекту поділяють на розділи і підрозділи, які повинні мати змістовні заголовки.

Заголовки структурних частин курсового проекту (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ 1 (теоретична частина), РОЗДІЛ 2 (аналітична частина), РОЗДІЛ 3 (рекомендаційна частина), ВИСНОВКИ, ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) необхідно друкувати великими (прописними) літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів необхідно друкувати маленькими літерами (крім пер­шої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заго­ловок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапками. Не слід підкреслювати заголовки розділів і підрозділів і розбивати в них слова при перенесенні.

Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 1-му інтервалу.

Кожну структурну частину курсового проекту треба починати з нової сторінки.

При написанні курсового проекту не дозволяється скорочувати слова, крім випадків, коли застосовуються загальноприйняті скорочення.

7.2 Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без значка №.

Першою сторінкою курсового проекту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”. З наступного рядку друкують його заголовок.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу крапки не ставлять, наприклад: “1.2” (другий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (схеми, графіки, алгоритми, карти) і таблиці необхідно подавати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсового проекту, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А 4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу, порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2”.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження таблиці” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження таблиці 2.1”.

Формули в курсовому проекті (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.2) (друга формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1….

2….

Якщо є одна примітка то її не нумерують.

7.3 Ілюстрації

Всі ілюстрації в пояснювальній записці повинні бути органічно пов’язані з текстом. Графіки і схеми не повинні мати лишніх зображень, які не пояснюються в тексті.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

Якщо ілюстрації невеликі, їх можна розміщувати на сторінці разом з текстом. Вони також повинні мати назву і нумерацію.

7.4 Таблиці

Числовий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею симетрично до тексту. Назву таблиці починають з великої літери, не підкреслюють і крапку в кінці не ставлять.

Слово “Таблиця” та її порядковий номер наводять перед назвою таблиці і форматують по правій стороні аркуша.

Заголовки граф повинні починатися в великих літер, підзаголовки — з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Крапку в кінці не вставлять. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Допускається вказувати над таблицею загальну розмірність даних, якщо в ній наведені однорідні об’єкти (показники).

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеної пояснювальної записки або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку — боковик.

Інформацію таблиць слід аналізувати, встановлюючи закономірності економічного явища, що досліджується, зменшення або збільшення показника, відповідний його вплив на параметри економіки суб’єкта господарювання.

7.5. Формули

Формули повинні органічно вписуватися в текст пояснювальної записки, не порушуючи граматичної структури курсового проекту.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вмішується в одним рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (х) і ділення (:).

Формули слід розміщувати на середині рядка. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Розмірність одного і того ж параметру в межах роботи має бути однаковою.

7.6 Перелік використаних джерел

Використані в курсовому проекті джерела розміщують в такому порядку: Закони України та інші законодавчі нормативні акти; в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; в алфавітному порядку прізвищ авторів інформаційних джерел виданих іноземною мовою.

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту та методичних вказівках з бібліографічного опису усіх видів документів [3].

7.7 Посилання

Курсовий проект демонструє уміння автора ефективно користуватись інформаційними джерелами. Студент повинен не лише вміло використовувати запозичену думку, але й з повагою ставитися до неї. Посилання на використані джерела в курсовому проекті є обов’язковими.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання на використані джерела можуть бути прямими або непрямим.

При прямому посиланні в курсовому проекті студент подає частину авторського тексту в оригіналі, виділивши його лапками, зазначає прізвище автора, вказує в квадрантних дужках порядковий номер джерела за списком використаних джерел і сторінку, з якої цитується текст.

Наприклад: “В управлінні інноваційним процесом немає нічого магічного, що обмежувало б його фірмами передової технології”, — зазначає американський спеціаліст з управління, віце-президент компанії “Емхард” Дж. Рідз [15, с. 14].

При цитуванні допускається пропускати деякі слова, позначивши пропуск трьома крапками, якщо при цьому думка автора не спотворюється.

При непрямому посиланні студент подає в курсовому проекті частину авторського тексту без виділення його лапками, інтерпретуючи його, тобто перекладаючи запозичену думку власними словами. Як і в попередньому випадку, зазначається прізвище автора, порядковий номер джерела і сторінка з якої наводиться думка автора.

Не можна користуватися порядковими номерами списку використаних джерел як словами при побудові речень, наприклад: “В 1 – 5 дається визначення підприємництва як особливого виду діяльності…”. Правильно побудованим є речення: “В працях [1 – 5] дається визначення підприємництва як особливого виду діяльності…”.

Посилання на формули вказуються порядковим номером формули в дужках, наприклад: у формулі (2.2).

На всі таблиці пояснювальної записки повинні бути посилання в тексті. При цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “…в табл. 2.3”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивися”, наприклад: “див. табл. 2.3”.

7.8 Додатки

Додатки оформлюються як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті пояснювальної записки. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, вписаний (надрукований) угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Над заголовком додатка, форматуючи по правому краю аркуша, малими літерами з першої великої друкують слово “Додаток” і велику літеру, що позначає додаток.

Додатки слід позначати великими літерами української абетки, за винятком Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначають як додаток А.