Розширення локальних мереж. Маршрутизатори

У середовищі, що об'єднує декілька мережевих сегментів із різноманітними протоколами й архітектурами, мости не завжди гарантують швидкий зв'язок між усіма сегментами. Для такої складної мережі необхідний пристрій, що не тільки знає адресу кожного сегмента, але й визначає найкращий маршрут для передачі даних та фільтрує широкомовні повідомлення. Такий пристрій називається маршрутизатором.

Маршрутизатори (routers) працюють на Мережевому рівні моделі OSI. Це означає, що вони можуть переадресовувати пакети через множину мереж. За допомогою маршрутизаторів можна узгоджувати не лише канальні протоколи, як це має місце при застосуванні мостів, але й мережеві протоколи. Маршрутизатори можуть виконувати деякі функції мостів: фільтрувати й ізолювати трафик та з'єднувати сегменти мережі. Проте маршрутизаторам доступно більше інформації, чим мостам, і вони використовують її для оптимізації доставки пакетів.

Маршрутизатори підрозділяються на два основних типи: статичні (static) потребують, щоб адміністратор вручну створив і сконфигурировал таблицю маршрутизації, а також зазначив кожний маршрут. Динамічні (dynamic) автоматично визначають маршрути і тому потребують мінімального конфігурования.

Шлюзи

Шлюзи (gateways) забезпечують зв'язок між різноманітними архітектурами і середовищами. Зокрема, шлюз переупаковує інформацію відповідно до вимог системи призначення; змінює формат повідомлення, щоб прикладна програма на стороні, що приймає, могла розпізнати дані. Шлюз зв'язує дві системи, що використовують різні: комунікаційні протоколи; структури і формати даних; мови; архітектури.

Шлюзи створюються для виконання конкретного типу задач, тобто для конкретного типу перетворення даних. Деякі шлюзи використовують усі сім рівнів моделі OSI, проте звичайно шлюзи виконують перетворення протоколів на Прикладному рівні. Це цілком залежить від типу шлюзу.