Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Критерії надійності та якості інформаційних систем
|
|
Критерії якості ІС згідно до стандартів ISO:
| З точки зору користувача | З точки зору розробника |
| · відповідність функціональним вимогам; · здатність взаємодіяти із середовищем (інтерфейс); · відповідність призначенню; · придатність до використання; · зрозумілість і точність інформації; · зручність і простота в роботі; · швидкодія та час відгуку; · споживання ресурсів; · захищеність від злому даних і інших злочинних зазіхань; · зрілість ("обкатаність"); · переносимість; · легка інсталяція; · документованість | · ефективність; · надійність; · стійкість до відмов; · здатність відновлюватися після збоїв; · відтестованість; · аналізованість (можливість діагностики причин помилок і співставлення з вихідним кодом); · супровідність; · придатність до внесення змін та розвинення; · відповідність нормам із переносимості й інсталяції; |
Критерії, які визначають надійність системи:
· захищеність від помилок користувача (випадкових та навмисних);
· стійкість до апаратних відмов;
· система захисту від злому та крадіжки даних;
· резервне копіювання даних;
· здатність відновлюватися після збоїв.
Фундаментальні принципи побудови інформаційних систем, які визначають їх якість (перетинаються з вимогами стандарту ISO):
| 1. Адекватність відображення предметної області. | Для дотримання цього очевидного принципу необхідно тісна взаємодія проблемного користувача й проектувальника. Оцінити адекватність може тільки кваліфікований фахівець проблемної області. |
| 2. Можливість підготовки інформації для прийняття рішень в умовах творчого процесу, що слабо піддається формалізації. | Тут, насамперед, система повинна давати можливість відповіді на невідомі заздалегідь запити користувача. |
| 3. Можливість постійного розширення наданих користувачу зрізів інформації. | У процесі використання системи зростають побажання користувача щодо розширення кола одержуваної інформації. |
| 4. Здатність адаптуватись до умов, що змінюються. | У процесі життя системи змінюються предметна область, бажання користувача, технічні й програмні засоби і таке інше. |
| 5. Здатність функціонувати в реальних умовах людської діяльності. | Людська діяльність у значній мірі здійснюється не за формальними правилами, багато чого залежить від конкретного суб'єкта. Система повинна функціонувати у відповідних умовах. |
| 6. Забезпечення перевірки вірогідності даних при введенні в систему. | При введенні даних користувач може робити як випадкові, так і навмисні помилки. Система повинна контролювати введення даних. |
| 7. Можливість взаємодії з користувачами різних категорій і в різних режимах. | Користувачі можуть розрізнятися за рівнем знань, по кваліфікації, за рівнем доступу, по ієрархії. Система повинна враховувати відповідні рівні й режими роботи. |
| 8. Технологічність обробки даних (дружній інтерфейс, прийнятні часові характеристики об'єкта тощо) | Припустимий час відгуку залежить від частоти запиту, складності запиту і може змінюватися в широких межах. |
| 9. Забезпечення таємності даних, надійності, цілісності, захисту від випадкового чи навмисного руйнування або крадіжки. |
Професійні виробники програмних продуктів давно вже змогли переконатися, що найбільш вірний спосіб поліпшити програми – це удосконалити процеси їх створення.
Для визначення загального рівня розвитку технологічних процесів у програмних організаціях SEI і Університет Карнегі-Меллона розробили спеціальну систему оцінки зрілості технологічних процесів в організаціях, що спеціалізуються на випуску ПЗ. Запропонована ними модель Capability Maturity Model (CMM) заснована на так називаних рівнях зрілості (maturity levels). Усього їх п'ять, і кожний із них характеризує визначений ступінь якості, що випускаються виробів.
| Рівень 1. Початковий (initial). З цього рівня починає свою діяльність більшість організацій. На даному етапі процес розробки носить неструктурований і випадковий характер. Комерційний успіх, якщо він супроводжує проекти, визначається скоріше видатними здатностями якого-небудь талановитого розроблювача або менеджера, ніж організаційною інфраструктурою компанії. У організації відсутнє стабільне середовище розробки й супроводу. Терміни випуску продуктів, як правило, не витримують. У кризовій ситуації фірма "забуває" про попередньо складені плани і всі сили кидає на кодування й тестування програми. ПЗ оцінках SEI, у даний час біля 75% софтверних фірм перебувають на початковому рівні. |
| Рівень 2. Повторюваний (repeatable). Успішна реалізація проектів стає можливою завдяки жорсткому управлінню, плануванню та контролю. Акцент у даному випадку робиться на виробітку вихідних вимог, методи оцінки і конфігураційний менеджмент. Розробка нових проектів ведеться на основі раніше накопиченого досвіду і відповідно до визначених стандартів на розробку ПО. Даний рівень може забезпечити біля 15% організацій. Як показує практика, перехід із першого рівня на другий найбільш складний, оскільки вимагає комплексного впровадження основних технологічних процедур. |
| Рівень 3. Фіксований (defined). Процеси, що відносяться до сфери управління й інженерної діяльності, повністю документовані, стандартизовані й інтегровані в єдиний технологічний потік, контрольований керівним персоналом. Цей рівень у стані підтримувати 8% софтверних компаній. |
| Рівень 4. Керований (managed). Організації намагаються оцінити якість процесів і готового продукту кількісно. Для контролю над процесами використовуються кількісні показники (метрики). Усі процеси передбачувані й, укладаються в заздалегідь визначені рамки. Даного рівня досягло біля 1,5% організацій. |
| Рівень 5. Такий, що оптимізується (optimizable). Компанії прагнуть поліпшити свою роботу, керуючись кількісними критеріями якості. Є засоби локалізації вузьких місць у виробничих процесах. Основна ціль - випуск бездефектних продуктів, у яких усі помилки усунуті ще на стадії внутрішнього тестування. Тільки 0,5% компаній можуть підтримувати настільки високий рівень технологічної зрілості. |
Date: 2015-09-24; view: 743; Нарушение авторских прав