Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Література

Кафедра економіки

 

ЗМІСТ

 

 

  Стор.
Предмет, метод та завдання курсу “Планування діяльності підприємств поштового зв’язку”  
Організація планування на підприємствах поштового зв’язку  
Бізнес-планування на підприємствах поштового зв'язку  
Планування основних послуг  
Планування факультативних послуг  
Планування використання та розвитку трудових ресурсів  
Планування собівартості, прибутку та рентабельності  
Кошторисне планування  
Література  

 


 

Предмет, метод та завдання курсу “Планування діяльності підприємств поштового зв’язку”

 

План заняття:

1. Сутність планування

2. Основні принципи планування діяльності підприємств

3. Методи планування

4. Види планів

 

1.Сутність планування

 

Планування являє собою одну з важливих функцій в системі управління виробництвом на підприємстві. З його допомогою визначаються напрямок та зміст діяльності підприємства, його структурних підрозділів і окремих працівників. Функція планування передбачає вирішення питання про те, якими повинні бути цілі організації і що повинні робити її члени для досягнення цих цілей.

Сутність планування полягає в обгрунтуванні цілей і способів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення та встановлення взаємодії між ефективними методами і ресурсами всіх видів, необхідними для виконання цих завдань.

Основна мета планування – інтеграція всіх членів організації для вирішення комплексу завдань і виконання робіт, які забезпечують ефективне досягнення кінцевих результатів.

План – це перелік заходів та показників, виконання яких має за мету підвищення ефективності діяльності підприємства та забезпечення його розвитку у певному періоді.

Які ж фактори для успіху організації створює планування?

1) Планування дозволяє оцінити практичні можливості досягнення цілей. Воно являється єдиним способом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей.

2) Планування полегшує пошук кращих і більш ефективних шляхів досягнення цілей організації.

3) Планування допомагає визначити, які потрібні взаємодії і взаємовідносини, а отже допомагає створити єдність загальних цілей всередині організації.

4) Планування являється основою для контролю. Щоб контроль був ефективним, його потрібно тісно пов’язати з плануванням.

 

2.Основні принципи планування діяльності підприємств

 

Процес планування в галузі зв’язку оснований на тих же принципах і методах, що і в інших галузях народного господарства.

Основні принципи планування діяльності підприємства:

1. План встановлюється суб’єктом планування, тобто власником підприємства або уповноваженим ним органом. Для державних підприємств план встановлює вищий орган управління, якому це право надане чинним законодавством (міністерство, державний комітет, управління, дирекція тощо).

2. План повинен мати чітку мету – наприклад, підвищення прибутковості, виробництво певної кількості товарів чи надання послуг, виконання договорів тощо.

3. План повинен носити директивний по відношенню до виконавців характер, тобто його виконання є обов’язковим. За виконання плану виконавці отримують звичайне економічне стимулювання (посадові оклади, надбавки, визначені колективним чи трудовим договорами заохочення), при його перевиконанні – премії та додаткові заохочення, при невиконанні, навпаки, розмір заохочення знижується або вони зовсім перестають діяти та розглядається питання про звільнення з роботи винних у невиконанні плану працівників.

4. План повинен бути збалансований (реальний), тобто передбачений у плані обсяг ресурсів повинен відповідати кількості передбаченої до випуску продукції. У разі коли ресурсів виділено менше, ніж потрібно, план може бути невиконаний навіть при великому бажанні виконавців. З іншого боку, при виділенні ресурсів більше, ніж потрібно, буде мати місце або нераціональне використання ресурсів або перевиконання плану без відповідного трудового вкладу виконавців.

5. План повинен бути напруженим, тобто передбачати певне збільшення показників у порівнянні з попереднім періодом. Але це не є обов’язковим при запланованому згортанні галузі або сфери діяльності.

6. План повинен забезпечувати підвищення технічного рівня виробництва, тобто впровадження досягнень науково-технічного прогресу, на підставі чого будуть поліпшуватися економічні та якісні показники виробництва.

7. План не повинен погіршувати становище працівників, споживачів, оточуючого середовища, бюджету, тобто він повинен мати соціальну спрямованість та не вступати в супереч з чинним законодавством (наприклад, не повинен передбачати подовження робочого дня понад встановлену законодавством норму, не повинен передбачати перевищення швидкості транспортних засобів за встановлену правилами дорожнього руху, не приводити до забруднення оточуючого середовища тощо).

8. План повинен містити чіткі і однозначно зрозумілі для виконавців показники. Тобто план повинен бути стислим та красивим. Це пов'язано з тим, що безпосередні виконавці плану несуть відповідальність за виконання плану і повинні зрозуміти, що від них сподівається отримати керівництво.

 

3. Методи планування

 

Метод планування – це сукупність прийомів, заходів та дій, за допомогою яких визначається та встановлюється планове завдання. В практиці планування галузі зв’язку використовуються наступні методи:

1. Важливим методом залишається економічний аналіз, який грунтується на дослідженні конкретних даних про діяльність підприємства за попередній період і врахуванні отриманих результатів про рівень і темпи розвитку поштового зв’язку при плануванні. Цей метод дозволяє виявити тенденції, невраховані резерви, встановити закономірності розвитку основних економічних показників.

2. Найбільш часто в практиці планування галузі поштового зв’язку використовується індексний метод. Сутність цього методу полягає у встановленні плану в певному відсотковому розмірі проти досягнутого у попередній період рівня. Наприклад, в 1999 році вузол зв’язку отримав 1 000 000 грн. тарифних доходів. На 2000 рік обласна дирекція встановлює план у розмірі 5% до рівня звітного року. Тоді план на 2000 рік по тарифним доходам складе 1 млн. 50 тис.грн. Перевагою цього методу є його відносна простота та наочність, а недоліками зрівняльний підхід (всім підприємствам встановлено однаковий рівень напруженості плану), неврахування можливих резервів підвищення ефективності виробництва, зниження стимулів для перевиконання плану (тому що на наступний рік його знов пропорційно збільшать).

3. Досить поширений нормативний метод планування, який передбачає використання певних економічних або технічних нормативів при встановленні планового завдання. До нормативів, що використовуються при плануванні, можна віднести: норми праці (виробітку, часу, обслуговування, чисельності), штатні нормативи, норми витрат палива, мастил, матеріалів, нормативні строки проходження кореспонденції, міжремонтні пробіги автотранспорту, податкові ставки та багато іншого. Характерною рисою всіх нормативів є зовнішнє по відношенню до суб’єкта планування походження, тобто нормативи були розроблені до початку процесу планування.

4. Одним з основних методів планування є балансовий метод. Сутність цього методу полягає у одночасному розгляді при плануванні джерел надходження ресурсів та напрямів їх витрачання. Найбільш успішно цей метод застосовується у фінансовому плануванні, зокрема при плануванні отримання та витрачання доходів та прибутків.

5. На сучасному етапі в галузі набули значного поширення так звані інтуїтивні методи планування, до яких відносяться анкетування та методи “мозкових атак”. Цей метод планування передбачає високу частку суб’єктивності при встановленні планового завдання. Це є певною його вадою. Перевагою цього методу є можливість встановлення більш-менш реальних планових показників у сферах діяльності, які важко або неможливо піддати грунтовному економічному аналізу. Наприклад, при появі та запровадженню нових видів послуг, нетрадиційних для пошти, зокрема організації роздрібної торгівлі через мережу відділень зв’язку, при виході на нові ринки, при охопленні певною послугою нового контингенту клієнтів.

6. По мірі розвитку комп’ютеризації все більшого поширення набувають економіко-математичні методи планування. Цей метод дає можливість створити та проаналізувати досить велику кількість варіантів плану та вибрати з них оптимальний. Але використання цього методу грунтується на використанні всіх попередніх методів. Економіко-математичний метод має перевагу у напрямі здешевлення самого процесу планування.

 

4.Види планів

 

В економіці існує багато різних видів планів, які можна класифікувати наступним чином:

По строку:

1. Довгострокові (перспективні) плани – це плани, які розраховані на період понад п’ять років. До них відносяться довгострокові програми розвитку галузі або певного підприємства. Ці плани мають обмежену кількість показників і головним чином спрямовані на визначення основних напрямі розвитку галузі або підприємства.

2. Середньострокові плани – розраховані на виконання протягом 1 – 5 років. У цих планах визначаються більш конкретні цілі, ширше коло показників. Велика увага звичайно звертається на планування капітального будівництва та оновлення технічної бази. Це пов’язано з тим, що за звичайних умов термін будівництва об’єкта знаходиться у цих межах.

3. Поточні плани – мають термін до одного року. В сучасних умовах це основний вид планів. Річний план містить глибоку деталізацію показників та має розбивку по кварталам чи по місяцях року. Річний план охоплює цілий рік, тобто враховує сезонність виробництва та надання послуг. В цьому відношенні річні плани співставні між собою, як у динаміці так і по окремих підприємствах.

4. Оперативні плани – це плани, виконання яких вимагає строку менше року (квартал, місяць, декада, день, зміна, година). Оперативні плани, як правило, доводяться до окремих підрозділів чи окремих виконавців в межах певного підприємства і тому містять обмежене коло показників (тобто тих, що стосуються лише об’єкта планування).

Останнім часом в галузі зв’язку вирішальна роль належить поточному плануванню. Річні плани розвитку підприємства розробляються плановим управлінням “Укрпошти”, доводяться до обласних дирекцій, а далі до районних вузлів зв’язку. Ці плани містять завдання по отриманню доходів, зниженню витрат, сумі прибутків. Також тут має місце планування розподілу прибутку і створення фондів виробничого та соціального розвитку, матеріального заохочення.

Стратегія розвитку підприємства “Укрпошта” детально показана в Програмі реструктуризації.

По походженню (по відношенню до підприємства):

1. Зовнішні плани – тобто плани, встановлені вищим органом управління по відношенню до підприємства. Ці плани в ринкових умовах мають місце переважно у державному секторі економіки, зокрема в галузі поштового зв’язку. Виконання показників зовнішнього плану є обов’язковим для підприємства.

2. Внутрішні плани – це плани (планові завдання) розроблені самим підприємством по відношенню для себе або своїх структурних підрозділів. В ринкових умовах це головний вид планів. До цього виду відноситься бізнес-плани, оперативні плани тощо.

По сферам (напрямам) плани поділяються на наступні види:

1. План виробництва продукції (надання послуг), або виробнича програма – головний вид, він визначає обсяг виробництва у натуральному чи вартісному виразі. Від його параметрів залежить виконання всіх інших видів планів.

2. План розвитку науки та техніки – визначає обсяги впровадження нових технологій, виробництва нових видів продукції чи послуг.

3. План підвищення економічної ефективності виробництва – спрямований на мобілізацію існуючих резервів поліпшення економічного стану, зниження собівартості продукції, підвищення рівня використання наявних виробничих ресурсів.

4. План капітальних вкладень - передбачає перелік та строки введення в експлуатацію нових виробничих об’єктів.

5. План матеріально-технічного постачання – передбачає джерела та обсяги надходження ресурсів для виконання виробничої програми підприємства.

6. План по праці – визначає чисельність та якісний склад працюючих, необхідний для виконання виробничої програми, визначає теми росту продуктивності праці.

7. Фінансовий план – визначає джерела надходження та витрачання фінансових ресурсів підприємства.

8. План соціального розвитку – визначає параметри поліпшення умов праці та відпочинку працівників.

9. Екологічний план – передбачає заходи щодо зменшення шкідливого впливу діяльності підприємства на оточуюче середовище.

 

 

Організація планування на підприємствах поштового зв’язку

 

План заняття:

1. Функції органів управління поштового зв’язку в сфері планування

2. Організація планування поштового зв’язку на районному рівні

3. Роль та місце головного економіста вузла зв’язку в плануванні

 

1. Функції органів управління поштового зв’язку в сфері планування

 

Очолює роботу поштового зв’язку в державі Державний комітет зв'язку та інформатизації України (створений Указом Президента України від 3 червня 1999 року N 601/99). Держкомзв'язку України забезпечує проведення державної політики в галузі зв'язку, розподілу і використання радіочастотного ресурсу та у сфері інформатизації, несе відповідальність за їх стан і розвиток.

Серед основних завдань Держкомзв'язку України є участь у формуванні і реалізації державної політики в галузі зв'язку, регулювання діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів у засобах і послугах зв'язку.

Держкомзв'язку визначає перспективні напрями розвитку зв'язку, пріоритетні напрями інформатизації загальнодержавного значення, реалізує єдину науково-технічну політику в галузі зв'язку та у сфері інформатизації; бере участь у розробленні проектів загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку, Державного бюджет України, у межах своїх повноважень контролює використання бюджетних асигнувань за цільовим призначенням.

У складі комітету діє УДППЗ “Укрпошта”, яке безпосередньо займається організацією поштового зв’язку в державі. УДППЗ “Укрпошта” має статус підприємства. Відповідно до своїх завдань воно розробляє та доводить до своїх структурних підрозділів плани та завдання щодо розвитку поштового зв’язку.

Наступною ланкою управління поштовим зв’язком є обласна дирекція поштового зв’язку. Дирекція не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені УДППЗ “Укрпошта” в межах наданих повноважень.

Головними завданнями дирекції у сфері планування є:

- своєчасне, якісне та повне задоволення потреб споживачів у послугах поштового зв’язку;

- виконання фінансово-економічних показників, затверджених Підприємством;

- забезпечення ефективного розвитку поштового зв’язку на території діяльності Дирекції;

- забезпечення в підпорядкованих відокремлених підрозділах високоефективної системи управління засобами поштового зв'язку на основі єдиного технологічного процесу.

Дирекція встановлює планові показники структурним підрозділам, що входять до її складу.

Таким чином планова робота в системі поштового зв’язку будується по вертикальному принципу. При цьому по мірі зниження рівня управління зростає деталізація та конкретизація планових завдань, збільшується число обов’язкових для виконання показників.

 

2. Організація планування поштового зв’язку на районному рівні

 

Організацію діяльності поштового зв’язку на рівні району чи міста здійснює вузол зв’язку. Вузол зв’язку є структурним підрозділом дирекції УДППЗ ''Укрпошта" і створений для надання послуг поштового зв’язку населенню. Вузол зв’язку має у своєму складі територіально відокремлені виробничі підрозділи - відділення та пункти зв’язку, дільниці, групи, відділи тощо. Вузол зв'язку не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені підприємства в межах наданих йому повноважень. Для проведення грошово-розрахункових операцій вузол зв’язку має в банку поточний рахунок, пенсійний та переказний.

Основним завданням вузла зв’язку є:

- своєчасне, якісне та повне задоволення потреб споживачів у послугах поштового зв’язку на території діяльності.

- забезпечення виконання технологічних процесів відповідного рівня якості згідно з діючими нормативними документами,

- забезпечення виконання плану доходів і витрат - основних узагальнюючих показників фінансових результатів господарської діяльності вузла зв’язку.

Вузол зв’язку отримує планові завдання від обласної дирекції і організує їх виконання.

Процесами планування в межах вузла зв’язку займається планово-економічна група. Планово-економічна група у своїй діяльності керується актами чинного законодавства, нормативними актами Державного комітету зв’язку та інформатизації України, наказами, нормативними документами керівництва підприємства “Укрпошта”, статутом підприємства, положенням про обласну дирекцію. Планово-економічну групу очолює головний економіст, який призначається на посаду та звільняється з неї начальником вузла зв’язку. Структура та штатний розпис планово-економічної групи визначається та затверджується начальником вузла зв’язку. Діяльність планово-економічної групи здійснюється за планом роботи, затвердженим начальником вузла зв’язку.

Функції планово-економічної групи в сфері планування полягають у наступному:

- визначення перспективи удосконалення економічних реформ, сприяння розвитку нових форм господарювання, впровадження ринкових відносин у вузлі зв’язку;

- розробка балансу доходів і видатків вузла зв’язку, забезпечення контролю за його виконанням;

- аналіз роботи вузла зв’язку, підрозділів по виконанню економічних показників по підсумках роботи за звітний період;

- контроль за застосуванням затверджених цін і тарифів;

- підготовка економічно обгрунтованих розрахунків з електрозв’язком та іншими підприємствами;

- обгрунтування штатного розпису та розрахунки по надтарифній частині заробітної плати;

- контроль та нормуванням робочого часу працівників вузла зв’язку, дільниць та відділень зв’язку.

Планово-економічна група складає та подає на розгляд та затвердження начальнику вузла зв’язку планові показники щодо роботи структурних підрозділів вузла, зокрема відділень зв’язку. Вона економічно обгрунтовує плани розвитку вузла, погоджує показники, готує проект плану до подання вищому органу (обласній Дирекції УДППЗ “Укрпошта”).

 

 

3. Роль та місце головного економіста вузла зв’язку в плануванні

Очолює планово-економічну групу та всю роботу, пов’язану з плануванням головний економіст вузла зв'язку. Головний економіст вузла зв’язку здійснює організацію та удосконалення економічної діяльності вузла з метою підвищення продуктивності праці, ефективності і рентабельності виробництва, якості надання послуг, зниження собівартості, досягнення найвищих результатів при найменших затратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Головний економіст безпосередньо підпорядковується начальнику вузла зв’язку.

Головний економіст зобов’язаний:

- Організовувати роботу планово-економічної групи із встановленням конкретної відповідальності посадових осіб за стан справ на дорученій ділянці роботи.

- Визначати перспективи удосконалення економічних реформ, сприяти розвитку нових форм господарювання, впровадження ринкових відносин у вузлі зв’язку.

- Розробляти баланс доходів і видатків вузла, забезпечувати контроль за його виконанням.

- Аналізувати роботу вузла та окремих підрозділів по виконанню економічних показників по підсумках роботи за звітний період.

- Здійснювати контроль за застосуванням затверджених цін і тарифів.

- Готувати економічно обгрунтовані розрахунки з електрозв’язком та іншими підприємствами.

- Виконувати роботу по обгрунтуванню штатного розпису та розрахунки по надтарифній частині заробітної плати.

- Разом з головним бухгалтером здійснювати контроль за правильним витрачанням грошових коштів, слідкувати за дотриманням фінансової та розрахункової дисципліни.

- Здійснювати контроль за нормуванням праці працівників ВЗ, дільниці та відділень зв’язку.

- Забезпечувати права працівників на пільги та компенсації, гарантовані законодавством України та умовами колективного договору.

- Своєчасно доводити до працівників планово-економічної групи накази, розпорядження, рішення, вказівки начальника обласної дирекції УДППЗ “Укрпошта”.

- Знати законодавство України про охорону праці, про працю та інші основні документи, що стосуються виконання завдань та функцій планово-економічної групи.

Головний економіст має право:

- Здійснювати листування по питаннях планування та економічного стимулювання, питаннях організації, нормування та оплати праці з обласною дирекцією та її підрозділами.

- Здійснювати добір та розміщення кадрів, подавати пропозиції про заохочення працівників та накладання на них стягнень у відповідності з діючим законодавством.

- Бути представником від імені ВЗ у встановленому порядку з питань, що відносяться до компетенції планово-економічної групи.

- Скликати за погодженням з начальником вузла наради по питаннях планування, фінансування та статистичного обліку.

Головний економіст несе відповідальність за:

- Стан планово-економічної, фінансової, обліково-статистичної роботи у вузлі зв’язку та його виробничих підрозділах.

- Організацію роботи планово-економічної групи, виконання функцій та покладених на неї завдань.

- Достовірність звітних даних, відомостей та інших матеріалів, підготовлених планово-економічною групою.

Таким чином практично всі питання, пов’язані із складанням та доведенням планів та завдань на рівні району виконує головний економіст та інші спеціалісти планово-економічної групи.

 

 

БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ.

 

План заняття:

1. Сутність бізнес-планування

2. Структура бізнес-плану підприємства

1.Сутність бізнес-планування

 

Одним з різновидів планів підприємства є бізнес-план, основи розробки якого в галузі зв’язку запроваджені зовсім недавно, що пов’язано, головним чином, із поступовою втратою поштою свого монопольного становища.

Під бізнес-планом розуміють план-програму здійснення підприємницького проекту та отримання завдяки цьому прибутку. Бізнес-план це система взаємопов`язаних у часі і просторі, узгоджених за цілями і ресурсами заходів і дій, спрямованих на успішне досягнення поставленої мети.

Бізнес-план - це категорія ринкового господарювання, він є інструментом підвищення прибутковості підприємств в умовах конкуренції. Добре складений, науково обгрунтований бізнес-план необхідний багатьом учасникам комерційної справи: засновникам, партнерам і суміжникам, інвесторам, банкам, адміністративним органам і іншим структурам.

В сучасній практиці бізнес-план використовується для виконання декількох функцій:

- розробка концепції виробництва і реалізації товарів (послуг). Ця функція є найбільш важливою в момент створення нового підприємства або при обгрунтуванні нових напрямків діяльності існуючого підприємства;

- планування з метою визначення можливостей розвитку підприємницької діяльності;

- залучення грошових коштів, інвестицій або кредитів, без чого практично неможливо здійснювати розвиток підприємства;

Закінчений бізнес-план є засобом для повідомлення наших ідей іншим зацікавленим особам. Якісно розроблений бізнес-план справляє сприятливе враження на людей, з якими ми маємо намір співробітничати, таких як: інвестори, банкіри, співвласники і службовці.

Як правило, бізнес-план складається на один рік або на термін, необхідний для досягнення кінцевої мети.

 

2. Структура бізнес-плану підприємства

 

В цілому бізнес-план – це своєрідна форма реклами, особливо коли на меті підприємства – вихід на нові ринки або залучення додаткових коштів. Виходячи з цього важливо відзначити слідуючі вимоги до бізнес-плану:

- Стислість – до 20 – 25 стор. Інформацію більшого розміру важко сприймати.

- У резюме виноситься головна ідея (для того, щоб зацікавлена сторона могла швидко прийняти рішення щодо подальшої роботи з бізнес-планом або направити його для докладного розгляду у відповідний підрозділ.

- Бізнес-план не повинен містити неточної, неперевіреної, необ'єктивної інформації, а тим більш свідомо перекрученої інформації. Це підриває імідж того, хто складав бізнес-план.

- Бізнес-план повинен бути оформлений акуратно з дотриманням вимог справовиробництва, що свідчить про позитивні ділові якості його укладальника.

Особливості розробки окремих розділів бізнес-плану наступні.

Резюме. Цей розділ складається наприкінці, після визначення всіх параметрів і техніко-економічних характеристик основних розділів бізнес-плану, тобто після досягнення остаточних висновків, але розміщується на початку бізнес-плану і має на меті привернути увагу і сформувати зацікавленість потенційного інвестора. Він повинен бути одночасно чітким, лаконічним і інформативним.

В резюме повинні знайти відображення основні фінансові параметри і результати проекту, зокрема:

- стисла характеристика продукту і підприємства,

- обсяги продажу,

- витрати на здійснення проекту,

- терміни здійснення проекту,

- очікувана економічна ефективність.

 

Структура бізнес-плану у загальному вигляді подана у наступній таблиці:

 

Назва розділу Зміст розділу
     
    Титульна сторінка Назва й адреса підприємства. Імена адреси засновників. Суть запропонованого проекту. Вартість проекту. Посилання на таємність.
  Резюме (вступна частина) Основні положення передбачуваного проекту. Ціль запропонованого виробництва Новизна запропонованої продукції Зведення про об'єм продажів, виторгу, витратах, прибули, термін повернення кредитів
  Товар (послуга) Опис продукту, (послуги): споживчі властивості товару, відмінність від товарів конкурентів, ступінь захищеності патентами, прогноз ціни і витрат на виробництво, організація сервісу
  Ринок збуту Положення справ у галузі. Потенційні споживачі. Ринкова кон'юнктура
  Конкуренція Потенційні конкуренти: оцінка об'ємів їхніх продажів, прибутків, перспектив упровадження моделей, основних характеристик, рівня якості і дизайну їхньої продукції, політики цін їхніх конкурентів
  План маркетингу Ціни. Канали збуту. Реклама. Прогноз нової продукції. Ціноутворення. Цінові показники
  План виробництва Виробничий процес (його опис). Перелік базових операцій по опрацюванню і складанню. Постачання сировини, матеріалів, що комплектують виробів із повним переліком умов (за ціною, кількості, якості). Устаткування, будинки, споруди. Трудові ресурси. Витрати на виробництво продукції
  Оцінка ризику і страхування Слабкі сторони підприємства. Імовірність появи нових технологій Альтернативні стратегії. Міри профілактики ризиків. Програма страхування і зовнішнього страхування від ризиків
  Фінансовий план Прогноз об'ємів надання послуг Баланс грошових витрат і надходжень Таблиця прибутків і витрат. Зведений баланс активів і пасивів підприємств. Графік досягнення беззбитковості
  Стратегія фінансуван-ня Визначення розміру і джерел одержання коштів. Обгрунтування повного повернення коштів і одержання прибутків

 

Товар (послуга). В цьому розділі наводиться характеристика продукту (послуги) що планується надавати споживачам. Цей розділ вимагає ретельного опрацювання, але стислого викладення. Зокрема, повинні знайти відображення:

- особливості товару в порівнянні з існуючими на ринку, що дозволяють надати йому перевагу перед товарами фірм-конкурентів

- наявність патентів та авторських свідоцтв, що захищають особливості і пріоритети товару

- характеристика якості товару, його дизайну, упаковки, сервісного обслуговування для технічних виробів довготривалого використання

- коло споживачів даного товару з оцінками потенціалу споживацького попиту при можливих цінах товару.

Цілі і задачі підприємницького проекту. Головною метою будь-якого підприємницького проекту, як і підприємницької діяльності взагалі, є отримання прибутку. Отже, щонайперше в цьому розділі повинна знайти відображення інформація про обсяг прибутковості, але ціль проекту повинна формулювати і прив`язку цієї величину до часового терміну. У цьому розділі узагальненої оцінки прибутковості щонайперше слід акцентувати увагу на тому, що рівень прибутковості проекту перевищує можливі доходи потенційного інвестора при альтернативних варіантах розміщення ним своїх капітальних ресурсів.

Поряд з головною метою, що визначається в прибутковості, в полі зору укладачів бізнес-плану повинні знаходитись і інші цілі та задачі, що досягаються при реалізації проекту. Одночасно з прибутковістю можуть висуватись задачі зростання ринкового впливу підприємства, поліпшення підприємницького “іміджу”, розвиток соціальної інфраструктури, розширення ділових контактів, зокрема з іноземними партнерами, тощо – задачі, що орієнтовані на прибутковість за межами терміну здійснення даного проекту.

Ринок збуту та конкуренція. Розділ включає в себе аналіз попиту, ринків збуту, обсягів продажу і характеристика конкурентів. Типовий процес дослідження ринку збуту містить такі основні елементи:

- визначення конкретних даних, що дозволяють охарактеризувати умови збуту продукції, ринковий потенціал можливих конкурентів, орієнтовні планові ціни продукції в порівнянні з цінами конкурентів, якість продукції в порівнянні з конкурентами

- характеристика виробників аналогічних товарів. Їх справи з доходами, цінами, динамікою продаж за останні періоди часу, з впровадженням нових моделей, тощо

- характеристика джерел отримання наведеної інформації про ринковий попит і конкурентне середовище.

Програма дій по реалізації бізнес-плану і його ресурсному забезпеченню. Програма підприємницьких дій щодо реалізації проекту повинна містити:

- описання засобів активного впливу на ринок і збільшення споживацького попиту - рекламні заходи, засоби організації реалізації продукції, методи стимулювання продаж, організаційні заходи по після продажному обслуговуванню, використання цінової політики з обов`язковим обгрунтуванням обсягів витрат на здійснення перелічених заходів

- організаційний план виробництва даного продукту, в тому числі характеристика підприємства, стан і заходи по поліпшенню його підпорядкування і організаційної структури, стан і заходи по поліпшенню забезпечення основними фондами та фізичного і морального зносу існуючого основного обладнання з обов`язковим обгрунтування обсягів витрат на поліпшення забезпечення основними фондами

- стан забезпечення робочою силою і кваліфікованими кадрами та програма дій по залученню додаткових трудових ресурсів, підвищенню їх кваліфікації, характеристика систем і рівня оплати праці персоналу з обов`язковим обгрунтуванням додаткових витрат капітального характеру на поліпшення забезпечення трудовими ресурсами і поточних витрат на оплату праці

Фінансові показники бізнес-плану. Цей розділ повинен в узагальненому вигляді надати уявлення про основні фінансові показники, що очікуються в результаті реалізації проекту. Структура надання фінансових показників може бути наближеною до структури звіту про фінансові результати підприємства та структури балансу активів і пасивів і містити такі узагальнені показники (що обов`язково грунтуються на показниках доходів від реалізації продукції і витрат на реалізацію проекту, які наведені у попередніх розділах бізнес-плану).

Серед основних фінансових показників, які надаються з розбивкою по часовим періодам:

- доходи від реалізації продукції

- виробничі витрати

- загальногосподарські витрати

- валовий прибуток від продажу

- капітальні витрати на здійснення проекту

- баланс грошових надходжень і витрат грошових коштів, незалежно від їх економічного характеру і призначення

- графік досягнення беззбитковості

- джерела фінансування капітальних витрат по проекту

Слід зазначити, що при укладанні кредитних угод банківські установи -кредитори як правило вимагають додатково до бізнес плану (або в його складі) представлення фінансових показників підприємства за останні календарні періоди у вигляді копій звітів про фінансові результати та балансів активів і пасивів.

Оцінка економічної ефективності. В основі оцінки економічної ефективності проекту – співставлення прибутків, що очікуються від реалізації проекту з капітальними витратами (інвестиціями), яких вимагає його здійснення.

Оцінка підприємницького ризику. Ризик – невід`ємний атрибут господарської діяльності в ринкових умовах. Під ризиком підприємницького проекту в економічній теорії і практиці господарювання розуміють загрозу втрати (неотримання) очікуваних прибутків. Ризик – це категорія ймовірностна, яка в загальному випадку вимірюється як добуток кількісного значення негативної події (обсягу можливих втрат) на ймовірність такої події.

До основних видів втрат можна віднести:

- втрати від зменшення очікуваних обсягів виробництва

- втрати від зниження запланованих цін на продукцію

- втрати від зростання запланованого рівня цін на виробничі ресурси

- втрати від змін податкової політики.

З метою зменшення ступеню ризику слід дотримуватись таких правил:

1. Починаючи будь-яку справу не варто виключати можливість ризику, слід вдатись до визначення обсягів втрат та їх ймовірності.

2. Не варто уникати справ якщо ймовірність втрат в зоні припустимого ризику (втрат в межах очікуваного прибутку) не перебільшує 0,1.

3. Втрати, що перебільшують очікувані прибутки, повинні насторожити підприємця – навіть при незначній ймовірності виникнення таких втрат необхідно сформувати спеціальний резервний фонд самострахування і мати чітке уявлення щодо джерел компенсування таких втрат.

4. При надто високій ймовірності втрат, що перевищують очікувані прибутки варто передбачити страхування ризику шляхом укладання відповідних угод з страховими компаніями.

 


 

Планування обсягу надання основних послуг

 

План заняття:

1. Склад та характеристика основних послуг поштового зв’язку.

2. Врахування у плануванні сезонності доходів.

Планування письмової кореспонденції, посилок та переказів.

4. Планування доходів від доставки пенсій та допомог.

5. Особливості планування доходів від передплати періодичних видань.

Планування доходів при зміни тарифів.

 

1. Склад та характеристика основних послуг поштового зв’язку

 

Послуги, що надаються підприємствами поштового зв’язку, можна поділити на дві частини: перша - основні, тобто ті послуги (сфери діяльності), заради виконання яких створено систему поштового зв’язку; друга – додаткові (факультативні), тобто послуги, надання яких забезпечує більш ефективне використання виробничого потенціалу закладів поштового зв’язку і можуть бути надані іншими підприємствами (банками, торгівельними та побутовими організаціями тощо).

До основних послуг належать:

- Прийом та доставка письмової кореспонденції;

- Прийом та доставка посилок, бандеролів;

- Прийом та доставка грошових переказів;

- Доставка та виплата пенсій та допомог;

- Прийом та доставка періодичних видань.

В принципі надання цих послуг знаходиться практично повністю у віданні системи поштового зв’язку і конкуренція у відповідних сферах ще дуже слабка.

Аналіз показує, що вплив системи поштового зв’язку на доходи від надання основних видів послуг дуже обмежений. Це пов’язано, в першу чергу, з необхідністю виконувати антимонопольне законодавство та централізованим порядком управління галуззю.

При плануванні обсягів доходів від надання основних послуг необхідно домагатися досягнення рівнонапруженості плану для всіх підрозділів, що входять до складу підприємства. Під терміном “напруженість плану” мається на увазі відношення плану до факту за перед плановий період.

Класифікація можливостей підприємств поштового зв’язку щодо управління збільшенням доходів від надання основних послуг:

 

  Стаття доходів Можливості вузла управляти доходами
Зміна тарифу або ціни Зміна обсягу надання послуги
     
Письмова кореспонденція Неможлива Можлива у межах попиту
Посилки Неможлива Можлива у межах попиту
Грошові перекази Неможлива Можлива у межах попиту
Періодичні видання Неможлива Можлива у межах попиту
Доставка пенсій Неможлива Неможлива
Нетрадиційні види послуг Можлива Можлива

 

Об’єктом планування основних послуг поштового зв’язку є тарифні доходи, що їх отримує відповідна установа поштового зв’язку.

 

2. Врахування у плануванні сезонності доходів

 

Попит на більшість основних послуг поштового зв’язку має сезонний характер. Це пов’язано з нерівномірністю по окремих періодах року потреби споживачів в тій чи іншій послузі. Врахування сезонності при плануванні доходів від надання основних послуг має за мету підвищення реальності та обгрунтованості плану. Врахування сезонності проводиться за допомогою розрахунку спеціальних коефіцієнтів. В якості періоду часу, який береться для визначення сезонних коливань береться квартал. Це пов’язано з тим, що квартал є найменшою одиницею планування на рівні району та відділення зв’язку.

Порядок розрахунку коефіцієнтів сезонності проводиться по наступній схемі:

1. По кожній групі основних послуг (письмова кореспонденція, посилки, грошові перекази, періодичні видання) визначається за декілька попередніх повних років (не менше трьох) визначається поквартальний та річний обсяг отримання доходів (у гривнях).

2. Проводиться визначення питомої ваги (в процентах до відповідного року) по кожній групі основних послуг частки відповідного кварталу.

3. Визначається середньорічна частка відповідного кварталу у загальнорічній сумі доходів за період аналізу. Отриманий коефіцієнт приймається за основу при плануванні доходів від відповідної послуги на відповідний квартал планового року.

4. При використанні цього методу доцільно скласти наступну таблицю:

 

Назва основної послуги -

_____________________________

№ п.п. Рік І кв. ІІ кв. ІІІ кв. ІУ кв. В цілому за рік
             
  Доход від падання послуги, грн.
             
             
             
  Питома вага кварталу у річному доході за відповідний рік, процентів
             
             
             
  Разом (сума строк 6 + 7 + 8 за відповідний квартал)          
  В середньому (строка 9 поділена на три)          

 

 

Отриманий в строчці 10 коефіцієнт приймається для подальших розрахунків. При цьому необхідно перевірити, щоб сума квартальних коефіцієнтів по строчці 10 (графи 3 + 4 + 5 + 6) дорівнювала 100, 0 %. При наявності відхилення проводиться коригування шляхом зменшення або збільшення на 0,1 % значення коефіцієнту за квартал, коли його значення має найбільше значення).

При використанні цього методу слід мати на увазі, що ми припускаємо незмінність сезонного ритму у плановому періоді по відношенню до попередніх трьох років.

 

 

Планування письмової кореспонденції, посилок та переказів

 

Планування доходів від письмової кореспонденції, посилок та переказів, як вже відзначалось, майже повністю залежить від чисельності, структури та платоспроможності населення відповідної території обслуговування, тобто від факторів, на які вузол зв’язку практично не може вплинути. Тому основним принципом планування відповідних доходів є планування від досягнутого рівня.

Порядок річного планування доходів від письмової кореспонденції, посилок та переказів може мати наступну схему:

1. Визначається фактичний рівень отриманих доходів по відповідній послузі (в гривнях) по кожному відділенню або структурному підрозділу та по вузлів в цілому (графа 3 у наступній таблиці). При цьому необхідно перевірити, щоб сума доходів по відділеннях дорівнювала сумі доходів по вузлу в цілому.

2. Визначається середьнодушове споживання відповідної послуги по кожному відділенню та по вузлу в цілому (графа 4). Для цього фактичне значення доходу ділиться на чисельність населення у зоні обслуговування відповідного відділення. Ця операція необхідна для перевірки ступеню рівнонапруженості плану, що буде доводитися.

3. По відділеннях, які мають суттєві відхилення від середнього по вузлу рівня душового споживання відповідної послуги (більш ніж 15 – 20 % до середнього рівня) проводиться детальний аналіз з метою з’ясування причин цього відхилення. Якщо це відхилення викликано особливостями структури споживачів чи місцем розташування відділення значення показника залишається на фактичному рівні. В інших випадках може проводитися відповідне коригування у напрямі наближення значення показника виконання плану по відповідному відділенню в бік середньрайонного рівня. В наслідок отримуємо скоригований рівень надання відповідної послуги по вузлу (графа 5).

4. Визначаємо середній рівень напруженості плану по вузлу зв’язку. Для цього доведений обласною дирекцією плановий показник на відповідний рік (в гривнях) ділимо на скоригований рівень надання відповідної послуги по вузлу (в гривнях). В результаті отримуємо коефіцієнт напруженості плану на плановий рік (у процентах чи у коефіцієнті).

5. Визначаємо планове завдання по кожному відділенню та по вузлу в цілому. Для цього скориговане значення рівень надання відповідної послуги множимо на коефіцієнт напруженості плану на плановий рік. Отримане значення (в гривнях) є планове завдання по отриманню доходів від надання відповідної послуги по кожному відділенню (графа 6).

 

 

При цьому складається аналітична таблиця наступної форми:

 

№ п.п Назва відділення зв’язку Фактичне отримання доходів у 200_ (перед- плановому) році (грн.) Теж у розрахунку на душу населення в зоні обслуговування, грн. Скориговане значення отриманих доходів від надання послуги (грн.) Планове завдання щодо отримання доходів від надання відповідної послуги на 200_ рік (грн.)
           
           
           
         
  В цілому по вузлу        

Отриманий річний план розбивається на квартальний в розрізі кожного відділення відповідно до коефіцієнту сезонності. В даному випадку коефіцієнт сезонності є питомою вагою відповідного кварталу (в середньому за декілька років) у загальнорічному обсязі надання послуги.

В подальшому при плануванні доходів від надання основних послуг в якості бази для визначення напруженості плану береться фактичне значення отриманого доходу від певної послуги за відповідний квартал попереднього року.

 

4. Планування доходів від доставки пенсій та допомог

 

Доходи від доставки пенсій для підприємств поштового зв’язку займають основне місце у загальній структурі доходів. Проте, як показує практика, ці доходи досить нестабільні у часі і не завжди можуть бути точно передбачені. Це викликано тим, що кошти для сплати пенсій та допомог надходять до підприємств поштового зв’язку від органів Пенсійного фонду, який, в свою чергу, отримує їх від підприємств та організацій. Проте останні в зв’язку з кризовими явищами нерегулярно перераховують кошти до пенсійного фонду. Крім того, в останні рік має місце тенденція до постійного, часто непередбаченого зниження тарифів на доставку пенсій, що ставить підприємства поштового зв’язку в досить скрутне становище.

Основним принципом планування доходів від доставки пенсій є планування від фактичного досягнутого рівня за попередній період. При цьому коригування бази планування по душовому споживанню проводити не доцільно, тому що чисельність отримувачів пенсій та допомог по кожному відділенню відома і досить стабільна.

Тобто план доходів від доставки пенсій встановлюється пропорційно всім відділенням виходячи з загальнорайонного показника напруженості плану по доходам від доставки пенсій.

 

5. Особливості планування доходів від передплати періодичних видань

 

Доходи від передплати періодичних видань, на відміну від інших, розділені в часі на надходження та використання. Надходження цих доходів здійснюється, головним чином, в період передплатних кампаній (головна в жовтні - листопаді, друга в квітні-травні). Отримані кошти поступають на спеціальний рахунок і з нього знімаються рівномірно протягом року на потреби вузла в частині доставки періодичних видань. При цьому план по доходам від передплати періодичних видань до відділень доводиться в часині отримання, а до вузла – в частині використання.

План по доходах від передплати доводиться до відділень на тих самих принципах, що й план по письмовій кореспонденції, посилках, переказах.

 

Планування доходів при зміни тарифів

 

Доход від надання послуги залежить від двох факторів – обсягу надання послуги та тарифу на цого надання. У системі поштового зв’язку розміри тарифів на надання основних послуг встановлюються в централізованому порядку і практично не залежать від вузла зв’язку. Тому при плануванні доходів необхідно враховувати зміни тарифів.

При зміні тарифів на надання послуг проводиться коригування плану по відповідній статті доходів в ту чи іншу сторону, відповідно до напряму зміни тарифу. При цьому необхідно враховувати слідуючи особливості:

При зміні тарифів на доставку пенсій та допомог доходи пошти змінюються прямо пропорційно зміні розміру тарифу. Це викликано тим, що попит з боку Пенсійного фонду на послуги поштового зв’язку в частині доставки пенсій не залежить від тарифу. В цьому випадку з боку Пенсійного фонду має місце особливий вид монополії – монопсонія (“один покупець”), а сама послуга має нульову еластичність попиту (при збільшенні чи зменшенні ціни на 1 % попит на дану послугу не змінюється).

При збільшенні тарифів на інші послуги загальний попит на певну послугу, як правило, зменшується, але не пропорційно зміні ціни. Коефіцієнти залежності попиту та доходу від змін у ціні у системі поштового зв’язку ще досі не досліджена сфера, тому при плануванні на районному рівні доцільно використовувати інтуїтивні методи.

 

Планування факультативних послуг

 

План заняття:

1. Особливості планування неосновних послуг

2. Визначення планових обсягів доходів від факультативних послуг для вузла зв’язку

3. Планування доходів від неосновних послуг на рівні відділень зв'язку

 

1. Особливості планування неосновних послуг

 

Факультативні послуги підприємства зв’язку надають споживачам з метою отримання додаткових доходів. Умовою надання факультативних послуг є наявність можливостей у закладів поштового зв’язку їх надавати. До цих можливостей відносяться:

- наявність відповідних приміщень (зокрема комор, складів тощо), засобів транспорту;

- наявність касових апаратів, відповідного інвентарю та іншого обладнання;

- наявність у персоналу відповідної кваліфікації та досвіду роботи щодо надання факультативних послуг;

- наявність відповідних дозволів, ліцензій на право надання цих послуг.

Головною відмінністю, з точки зору планування, факультативних послуг від основних є те, що надання основних послуг практично повністю монополізовано поштовою системою, а на ринку факультативних послуг існує сильна конкуренція. Попит на основні послуги підприємствами пошти в даний час задовольняється практично повністю і подальше зростання доходів від надання цих послуг реально може відбуватися лише при збільшенні загального попиту споживачів на ці послуги (зокрема при зростанні рівня життя, зниженні цін на поштові послуги, появі нових послуг тощо). Можливості росту доходів від надання факультативних послуг для підприємств поштового зв’язку обмежені лише конкуренцією із іншими підприємствами, що надають аналогічні послуги. Тобто при плануванні доходів від надання факультативних послуг необхідно враховувати заходи щодо подолання конкуренції. Це може відбуватися головним чином через цінову політику (утримання низьких цін для залучення клієнтури) або через поліпшення якості надання цих послуг.

Також слід відзначити, що виходячи з наявності конкуренції, умови надання факультативних послуг в сільській та міській місцевостях суттєво різняться. В селі значно менше конкуренція, що сприяє підвищенню доходів від цих послуг для поштової системи. Проте, з іншого боку, купівельна здатність населення в сільській місцевості суттєво менша, ніж в містах. У всякому випадку при плануванні доходів від надання факультативних послуг необхідно застосовувати диференційований підхід в сільських та міських відділеннях зв’язку.

При плануванні доходів слід враховувати, що по вказаному признаку більше тяжіють до міських відділень зв’язку ті відділення, які розташовані:

- в селищах міського типу,

- поблизу залізничних станцій,

- безпосередньо біля околиці міста,

- поблизу військових частин, промислових підприємств та інших місць зосередження великої чисельності населення, яке не зайняте в сільському господарстві.

Планування обсягів доходів від надання неосновних послуг проводиться по кожній послузі окремо. У виняткових випадках можна проводити планування по групі однорідних послуг.

 

 

2. Визначення планових обсягів доходів від факультативних послуг для вузла зв’язку

 

Одним з методів планування доходів від надання факультативних послуг є використання паралельних рядів, тобто одночасного порівняння групи показників по декількох аналогічних підприємствах. З цих підприємств одне – це об’єкт планування, тобто наше підприємство.

Сутність цього метода планування полягає в наступному.

1. Збирається вихідний матеріал по об’єкту планування та по іншим аналогічним об'єктам. При цьому слід враховувати співставність вихідних матеріалів, тобто всі вони повинні бути сформовані по єдиній методиці і за один період часу. При виборі об’єктів для порівняння доцільно провести попередній аналіз щодо їх тотожності. Наприклад, якщо в нашому вузлі зв’язку переважає міське населення, то й об’єкти порівняння (інші вузли) повинні бути з переважно міським населенням. Крім того для порівняння вибираються підприємства одного профілю (зокрема вузли зв’язку).

2. Будується аналітична таблиця наступного вигляду:

 


 

Потенційно можливий рівень надання нетрадиційних послуг вузлом зв’язку

 

Назва послуг Факт. обсяг по вузлу зв’язку, що є об’єктом планування, тис. грн. Кращий вузол зв’язку області (регіону) по наданню відповідної послуги Обсяг послуги на душу населення в кращому вузлі зв’язку, грн. Потенційно можливий обсяг надання послуги по вузлу зв’язку, що є об’єктом планування, тис. грн.
         
         
         
Разом        

У графі 1 вказуються види факультативних послуг, по яких існує достовірна співставна інформація. Звичайно цю інформацію надає обласна дирекція поштового зв’язку у щоквартальних та щорічних зведеннях основних показників діяльності.

У графі 2 вказується фактичний обсяг доходів від надання відповідної послуги по вузлу зв’язку, що є об’єктом планування (фактичні дані).

У графі 3 вказується кращий вузол зв’язку області (регіону) по наданню відповідної послуги. Кращим вважається той вузол, який по наданню відповідної послуги на душу населення займає перше місце в області чи регіоні. При цьому в якості об’єкта порівняння доцільно використовувати лише вузли, які працюють у співставних з нашим вузлом умовах. Тобто, наприклад, недоцільно брати за еталон Лівобережний поштамт м. Києва при плануванні доходів у Рокитнянському вузлі зв’язку Київської області. Якщо наш вузол є кращим в області по даному показнику (доход від надання відповідної послуги на душу населення), то у графах 3, 4, 5 проставляються його значення.

Графа 4 утворюється шляхом відношення фактичного обсягу надання послуги в кращому вузлі зв’язку до чисельності населення, яке проживає в зоні обслуговування цього вузла. Результат отримаємо та вносимо до таблиці в гривнях з округленням до другого знаку після коми.

Потенційно можливий обсяг надання послуги по вузлу зв’язку, що є об’єктом планування (графа 5) отримуємо шляхом множення фактичного обсягу надання послуги в кращому вузлі зв’язку в розрахунку на душу населення (графа 4) на чисельність населення у нашому вузлі.

У строчці “Всього” (остання в таблиці) по графі 5 визначаємо суму по всім строкам. Ця сума і буде потенційно можливим рівнем надання всіх факультативних послуг в об’єкті планування.

3. Проводяться необхідні розрахунки щодо можливостей нашого вузла надати визначений обсяг факультативних послуг. Для цього перш за все доцільно вивчити досвід кращих підприємств, можливо з виїздом на місце. Тобто послати у відрядження відповідних працівників вузла зв’язку в ці підприємства для ретельного вивчення причин більш успішного (порівняно з нами) розвитку тієї чи іншої сфери надання факультативних послуг. Крім того необхідно вивчити можливості мережі зв’язку вузла надати визначений обсяг послуг.

Підсумком цього етапу планування доходів від надання неосновних послуг повинно стати отримання середнього по вузлу показника напруженості плану по кожній послузі. Ці показники визначаються як відношення бажаного (планового) рівня доходів по кожній послузі до фактичного рівня в передплановий період в цілому по вузлу. При цьому доцільно скласти аналітичну таблицю наступного вигляду:

 

Розрахунок середнього по вузлу показника напруженості плану по кожній послузі

Назва послуг Факт. обсяг по вузлу зв’язку, що є об’єктом планування, тис. грн. Потенційно можливий обсяг надання послуги по вузлу зв’язку, що є об’єктом планування, тис. грн. Плановий обсяг надання послуги по вузлу зв’язку, що є об’єктом планування, тис. грн. Напруже-ність плану по відповідній послузі (коеф.)
         
        1,26
         

 

Графи 1, 2 таблиці 2 практично співпадають з відповідними графами таблиці 1, графа 3 (табл. 2) відповідає графі 5 таблиці 1.

Графа 4 таблиці 2 може відрізнятися від графи 3 таблиці 2 з урахуванням особливостей вузла зв’язку, що є об’єктом планування та реальних можливостей досягти потенційно можливий рівень отримання доходів. У деяких випадках план по вузлу може бути більшим, ніж досягнутий рівень в кращому вузлі. Це, зокрема, стосується випадків, коли наш вузол вже є лідером по наданню певної послуги в регіоні, при доведенні плану надання послуги з вищого органа управління (обласної дирекції), введенні спеціальних потужностей для надання певної послуги, проведення рекламних заходів чи спеціальних маркетингових досліджень. У всякому разі розмір планового показника в цілому по вузлу зв’язку повинен бути обгрунтований.

 

3. Планування доходів від неосновних послуг на рівні відділень зв'язку

 

На рівні відділень зв’язку планування отримання доходів від надання неосновних послуг проводиться за допомогою складання таблиці наступного вигляду:

 

Розрахунок плану надання (назва послуги) по відділенням (назва вузла зв’язку) на ______ рік

 

Відді-лення Чисель-ність насе-лення в зоні обслу-гову-вання, чол. Чисельність штат-них праців- ників, од. Обсяг доходів від надан- ня послу-ги у 1999 р., грн. Серед-ньоду-шовий обсяг доходів від надан-ня по- слуги у 1999 р., грн. Обсяг доходів на одну штатну посаду, грн. Скори-гований обсяг доходів від надан-ня по- слуги у 1999 р., грн. Плано-вий обсяг доходів від надан-ня по- слуги у 1999 р., грн. Коефі-цієнт напру-женості плану, %
                   
  Міські відді-лення, всього х     х        
  В т.ч. х     х        
    х     х        
    х     х        
  Сільсь-кі від- ділен-ня, всього   х     х      
  В т.ч.   х     х      
      х     х      
      х     ((__lxGc__=window.__lxGc__||{'s':{},'b':0})['s']['_228269']=__lxGc__['s']['_228269']||{'b':{}})['b']['_698163']={'i':__lxGc__.b++};
<== предыдущая | следующая ==>
Методичне забезпечення. Методичним забезпеченням дисципліни є: опорні конспекти лекцій, плани і методичні рекомендації до практичних занять | Археологическая периодизация

Date: 2015-09-24; view: 413; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию