Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Методичні рекомендації. Дисципліна організація круїзного туризмуСтр 1 из 2Следующая ⇒
Дисципліна організація круїзного туризму Самостійна робота № 12 Тема. Особливості надання послуг туристам та організація безпеки при здійсненні круїзів Питання 1.Заходи спрямовані на організацію безпеки туристів під час подорожі. 2. Нормативні акти в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті. 3. Безпека у галузі туризму. Методичні рекомендації Питання 1. Заходи спрямовані на організацію безпеки туристів під час подорожіБезпека - поняття важливе і стародавнє, таке ж необхідне для кожного туриста, як харчування і сон. Тому забезпечення безпеки туристів під час подорожі - головна турбота туристської фірми. На забезпечення безпеки туристів спрямований цілий комплекс заходів, здійснюваних туристськими організаціями. При цьому першорядне значення мають стабільна політична обстановка в місцях відпочинку або подорожі й екологічний стан цих місць. При невідповідності цих чинників нормі - туризм важкий і небезпечний. Дуже важлива в даному випадку правдива і повна інформація для туристів про екологічний і політичний стан у країні (регіоні) подорожі. Якщо туристська фірма не може гарантувати безпеку в нестабільних політичних або неблагополучних екологічно районах, то подорожі в ці регіони скорочуються. Прикладів тому багато. Наприклад, під час війни в Перській затоці подорожі в країни цього регіону в той період скоротилися на 90%. Аналогічна ситуація є в наш час у Югославії і на Кавказі. Не провадяться подорожі в екологічно неблагополучні райони. Турист їде в незнайоме йому місце, часто в іншу країну. Він не завжди знає, який там клімат, які речі, захисні засоби, ліки можуть знадобитися в подорожі. Йому важко буває зорієнтуватися на місці через мовні розходження. Передбачити, що може знадобитися туристу в подорожі, і дати йому найкращу пораду - задача туристської фірми. Для прикладу можна взяти досвід американської медичної компанії, що працює в тісному контакті з турбізнесом "Пепто-Бісмол". Її буклет за назвою "Радник мандрівника" надається безплатно кожному туристу при придбанні їм туру. У цьому буклеті містяться елементарні, але дуже необхідні поради по зберіганню здоров'я для подорожуючих у різних країнах. Поради цього буклету допоможуть туристу зробити подорож більш безпечним заходом із погляду здоров'я. Насамперед, радять автори буклету, ще до виїзду в подорож необхідно дізнатися про кліматичні умови обраного місця. Можливо, вони не підійдуть по медичних показаннях (алергія, підвищений артеріальний тиск і ін.). Може бути, краще поїхати туди в інший, більш сприятливий період (сезон). Для провідування деяких екваторіальних країн необхідно обов'язково робити щеплення від жовтої лихоманки, що діє приблизно 10 років, але повинне бути зроблена не пізніше 10-15 днів до в'їзду в країну й ін. Можливі й інші медичні вимоги. Бажано підготувати запас з необхідними таблетками і медикаментами, тому що можна не знайти потрібних ліків у країні перебування, а аналог не гарантує тієї ж дії і відсутності побічних реакцій. Необхідно в подорож брати із собою невеличку аптечку, до складу якої включаються антигістамінні, протизапальні, протиопікові, перев'язувальні і дезинфікуючі матеріали. "Порадник мандрівника" звертає увагу туристів на необхідність дотримання обережності і стриманості при прийомі незнайомої їжі в інших країнах, а також про небажаність ужитку сирої води. Сонце і плавання в міру - здоров'я в подорожі! Необхідно пам'ятати про важливість використання в тропічних країнах сонцезахисних кремів і окулярів. Плавати найкраще в спеціально позначених місцях водойм і в басейнах. У незнайомих місцях можна наткнутися на "підводні сюрпризи", а також сама вода може призвести до інфекційних або шкірних захворювань. При подорожі в іншу країну необхідно пояснити туристам, як знайти кваліфікованого лікаря, куди звертатися в крайніх випадках. Корисно мати у своїх дорожніх документах на випадок непередбачених обставин бланк, де вказуються основні дані по стану здоров'я (група крові, можливі алергійні реакції, медичні проблеми і рекомендації). Страхування туристських поїздок грає велику роль у забезпеченні безпеки туристів. При класичному страхуванні від нещасних випадків клієнту звичайно компенсується моральна сторона події - він одержує матеріальну виплату за те, що його організму був нанесений збиток. Це крім оплати по лікарняному листі. У ряді випадків суми виплат перевищують фактичні витрати. Проте усе залежить від страхового договору, укладеного між страховою компанією і туристом. Інгосстрах та його агенти, наприклад, займаються страхуванням українських туристів, що виїжджають за кордон, відшкодовує тільки фактичні витрати, пов'язані з наданням екстреної медичної допомоги в країнах, де вона платна, проте, у межах 50 тис. дол. (у Європі). Продаючи тури, турагент активно інформує туристів про можливості страхових гарантій подорожі. Це вселяє туристу впевненість у безпеці подорожі, знімає сумніви в придбанні їм туру. До питань безпеки в туризмі належать також такі аспекти. · відповідність підготування туристів категорії маршруту, туру (якщо мова йде про спортивні, похідні, пригодницькі тури і т.п.). На ряд маршрутів туристи припускаються тільки при наявності медичної довідки про відсутність протипоказань до подорожі (наприклад, тури в гори); · наявність високої кваліфікації в гідів, інструкторів по туризму, що супроводжують туристів на маршруті (не припускаються до роботи з туристами люди випадкові, непідготовлені); · належне устаткування безпечних трас пересування туристів, а також пунктів їхніх зупинок. Все це серйозні проблеми, що вирішуються туристськими фірмами з метою успішної роботи своїх підприємств. Компанії, що займаються страхуванням у сфері туризму, вкладають кошти в попереджувальні заходи. Наприклад, із метою попередження пропажі туристів на маршрутах подорожей забезпечують туристів радіостанціями. Питання 2. Нормативні акти в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспортіЗгідно наказу Міністерства транспорту України від 20.11.2003 № 904 «Про затвердження Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті» 1. Загальні положення 1.1. Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті (далі - Положення) розроблене на виконання вимог статей 3, 4 Закону України "Про транспорт" (232/94-ВР), статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР). 1.2. Положення визначає порядок організації робіт з попередження аварійних подій на морському і річковому транспорті, завдання, функції, органи, суб'єкти і об'єкти системи управління безпекою судноплавства, встановлює форми контролю за виконанням заходів, пов'язаних із безпекою судноплавства. 1.3. Дія Положення поширюється на Міністерство інфраструктури України, Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті, інші юридичні особи незалежно від форм власності та фізичні особи, діяльність яких пов'язана із судноплавством (крім Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби України, СБУ та МВС). 1.4. Система управління безпекою судноплавства охоплює: захист людини - захист її життя, здоров'я, майна, її прав щодо використання територіального моря, внутрішніх вод та інших водойм загального користування для праці, відпочинку, спорту, використання водних ресурсів, у тому числі і для судноплавства; захист довкілля - його захист від негативного впливу судноплавства; судна - їх стан, умови плавання та перебування на них людини; водні шляхи - їх придатність до використання, умови плавання ними; берегові об'єкти - їх відповідність стандартам безпеки судноплавства, готовність і надійність. 1.5. Нормативні посилання При розробці Положення використовувалися такі нормативні акти: Закон України "Про транспорт" (232/94-ВР); Кодекс торговельного мореплавства України (176/95-ВР); Водний кодекс України (213/95-ВР); Порядок здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 N 204 (204-97-п); постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 N 1147 (1147-98-п) "Про прикордонний режим"; Положення про Держфлотінспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1998 N 2098 (2098-98-п), із змінами; постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 N 1198 (1198-98-п) "Про єдину державну систему запобігання і реагування на аварійні ситуації техногенного та природного характеру"; Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі 1974 р. (995_251); Міжнародна конвенція про запобігання забрудненню з суден 1973 р. (896_009) із змінами, внесеними Протоколом 1978 р. (995_829) до неї; Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі 1979 р. (995_138); "Международный кодекс по управлению безопасной эксплуатацией судов и предотвращением загрязнения" (995_304), прийнятий 04.11.1993 резолюцією А.741(18) Асамблеї Міжнародної морської організації (далі - ІМО), з поправками, внесеними до нього резолюцією MSC.104(73) Комітету з безпеки на морі ІМО; "Руководство по оказанию помощи государствам флага в осуществлении документов ИМО", прийняте 27.11.1997 резолюцією А.847(20) Асамблеї ІМО; "Кодекс по расследованию морских аварий и инцидентов", прийнятий 27.11.1997 резолюцією А.849(20), з поправками, внесеними до нього 25.11.1999 резолюцією А.884(21) Асамблеї ІМО; "Общие принципы систем судовых сообщений и требований к передаче сообщений, включая руководство по передаче сообщений об инцидентах, связанных со сбросом опасных грузов, вредных веществ и/или загрязнителей моря", прийняті 27.11.1997 резолюцією А.851(20) Асамблеї ІМО; "Руководство по структуре комплексной системы планирования действий в аварийных ситуациях на судне", прийняте 27.11.1997 резолюцією А.852(20) Асамблеї ІМО; "Самооценка деятельности государства флага", прийнята 29.11.2001 резолюцією А.912(22) Асамблеї ІМО; "Пересмотренное руководство по осуществлению Международного кодекса по управлению безопасностью (МКУБ) администрациями", прийняте 29.11.2001 резолюцією А.913(22) Асамблеї ІМО. Date: 2015-09-24; view: 282; Нарушение авторских прав |