![]() Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
![]() Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
![]() |
Семестровому контролі та виконанні письмових робіт
Оцінку «відмінно» (А, 90–100 балів) отримує студент, якщо він: – міцно засвоїв зміст навчальної дисципліни, наукових першоджерел і рекомендованої літератури; – вміє повністю, глибоко і всебічно розкрити зміст матеріалу, поставленого завдання чи проблеми, комплексно вирішувати поставлені завдання чи проблему; правильно застосовує одержані знання з різних дисциплін для вирішення завдань чи проблем; послідовно і логічно викладає матеріал; – висловлює обґрунтоване власне ставлення до тих чи інших проблем; – чітко розуміє зміст і вільно володіє спеціальною термінологією; встановлює взаємозв’язок основних понять; – грамотно ілюструє відповідь прикладами; – вільно використовує набуті теоретичні знання для аналізу практичного матеріалу, демонструє високій рівень набутих практичних навичок. Допускається декілька неточностей у викладенні матеріалу, які не призводять до помилкових висновків і рішень. Кількість та суттєвість неточностей враховується при визначенні оцінки за 100-бальною шкалою.
Оцінку «добре» (В, С, 70–89 балів) отримує студент, якщо він: – добре засвоїв основний зміст навчальної дисципліни, основні ідеї наукових першоджерел і рекомендованої літератури; – аргументовано, правильно та послідовно розкриває основний зміст матеріалу; – висловлює власні міркування з приводу тих чи інших проблем; – точно використовує термінологію; – має практичні навички з аналізу матеріалу.
Допускається декілька неточностей у використанні спеціальної термінології, похибок у логіці викладу теоретичного змісту або аналізу практичного матеріалу, несуттєвих та не грубих помилок у висновках та узагальненнях, що не впливають на конкретний зміст відповіді. Наявні неточності та помилки враховуються при визначенні оцінки за 100-бальною шкалою та відповідної літери В або С.
Оцінку «задовільно» (D, F, 50–69 балів) отримує студент, якщо: – у відповіді суть запитання в цілому розкрита, але зміст питання викладено частково; студент непевно орієнтується у змісті наукових першоджерел та рекомендованої літератури; – матеріал викладений не завжди послідовно, висновки не ув’язані між собою; – не вміє обґрунтовано оцінювати факти та явища, пов’язувати їх з майбутньою професійною діяльністю; – при викладенні матеріалу, поясненні термінології та вирішенні практичних питань зроблені суттєві помилки.
Обсяг викладання змісту питання, кількість та суттєвість помилок впливають на визначення оцінки за 100-бальною шкалою та відповідної літери D або F.
Оцінку «незадовільно» (F, FX, менше 50 балів) отримує студент, якщо: – основний зміст завдання не розкрито; студент майже не орієнтується у наукових першоджерелах та рекомендованій літературі; не знає наукових фактів та визначень; – допущені суттєві помилки у висновках; – студент слабо володіє спеціальною термінологією; – наукове мислення та практичні навички майже не сформовані.
Оцінку F отримує студент, що виявив необхідні знання для подальшого самостійного виправлення помилок. Оцінку FX отримує студент, який не може продовжувати навчання або почати професійну діяльність після закінчення університету без додаткових занять з відповідної дисципліни. Рекомендована література Базова 1. Букринская А.Г. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - 336 с. 2. Вирусология: Руководство в 3-х томах. Пер.с англ. / Под ред. Б. Филдса, Д. Найпа. - М.: Мир, 1989.- Т.1. 492 с. 3. Жданов В.М. Эволюция вирусов. М.: Медицина, 1990. 376 с. 4. Лурия С., Дарнелл Дж., Балтимор Д., Кэмпбелл Э. Общая вирусология - М.: Мир, 1981. - 680 с. 5. Павлович С.А. Основы вирусологии.-Мн.:Выш. шк., 2001.-192 с. 6. Печенов В.А., Кирпиченко Л.А.. Основы вирусологии.-Бишкек, 2000.- 221 с. 7. Ташута С.Г. Загальна вірусологія. – 2004.– Київ, електронне видання. 8. Cann A.J. Principles of molecular virology: 4th ed. - Amsterdam: Elsevier Academic Press.- 2005. - 315 pp. 9. Carter J., Saunders V. Virology: principles and applications. - Chichester, England, John Wiley & Sons Ltd. 2007.- 358 pp. 8. Dimmock N. J., Easton A.J., Leppard K.N. Introduction to modern virology: 6th ed. - Malden: Blackwell Publishing. – 2007. - 516 pp. 9. Hull R. Comparative plant virology. – 2nd ed. Amsterdam [etc]: Elsevier Academic Press. 2009. – 376 pp. 10. Mahy B.W.J., van Regenmortel M.H.V. Desk Encyclopedia of General Virology. Oxford: Academic Press.-2010.– 644 pp.
Date: 2015-09-24; view: 413; Нарушение авторских прав |