Малий і великий бізнес, необхідність їх поєднання. Проблема малого бізнесу в Україні

Малий бізнес включає у себе індивідуальну трудову діяль­ність громадян, що мають статус юридичної особи, або не мають його. Це поняття ширше, ніж поняття „малі підприємства". До них відно­сять: індивідуальні, приватні, сімейні підприємства, фермерські госпо­дарства, які можуть функціонувати на правах малого підприємства і можуть зберегти свій початковий статус Малий бізнес у країнах з розвиненою ринковою економікою є най-масовішим, провідним сектором, який визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику валового національно­го продукту, є основою сучасної ринкової інфраструктури. В наших умовах розвиток мережі підприємств малого бізнесу необхідний як для створення в економіці нормальних конкурентно-ринкових відно­син, так і з метою активізації структурної перебудови, насамперед на користь розвитку виробництва товарів народного споживання, тор­гівлі, громадського харчування, сфери послуг, де переваги малих підприємств виявляються особливо рельєфно. Не менш важлива роль підприємств такого типу і при безробітті для створення нових робочих місць, а також з погляду можливостей насичення споживчого ринку. Це найбільш дешевий шлях переходу до ринку Великий бізнес - це в основному колективне підприємництво. Од­ноосібна приватна власність тут майжене трапляється. У країнах з ринковою економікою такий тип бізнесу представлений товарист­вами на паях (партнерством), кооперативами, колективними народ­ними підприємствами. Так, в американській економіці налічується близько 2 млн партнерств, майже 10 % з них у малому бізнесі. Коопе­ративний сектор охоплює лише 5-6 %. Колективні (народні) підприєм­ства, що виникли внаслідок викупу підприємств трудовими колекти­вами, становлять 3-4 %. В економіці України функціонують 85080 партнерських підприємницьких структур, з них 24500 - у малому бізнесі.