Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Розділ 4: історична доля некласичних правових систем та перспективи правової інтеграції
|
|
Тема 10. Історичний розвиток некласичних правових систем
Європоцентризм основних концепцій історії держави і права. Історична доля некласичних правових систем. Основні історичні форми взаємодії різних політико-правових традицій: конфронтація (диференціація) і зближення (інтеграція). Способи правової інтеграції: рецепція, адаптація, гармонізація, уніфікація. Проблема правової акультурації. Поняття та типологія некласичних правових систем.
Ідеологічні експерименти у праві і державотворенні на прикладі історичної долі соціалістичної правової системи. Проблеми культурно-правової типологізації колишніх соціалістичних країн Центральної і Східної Європи та держав – членів СНД. Концепції «євразійської» правової традиції. Держава і право соціалістичних країн Азії та Куби. Держава і право Китайської Народної Республіки: основні етапи і тенденції.
Історичні корені сучасної моделі держави і права в мусульманських країнах. Арабський халіфат: історія організації влади та управління. Виникнення мусульманського права: джерела і основні інститути. Пристосування мусульманського права до сучасного світу. Історія релігійно-традиційного права країн Азії, Африки та Океанії. Проблеми правових анклавів, «міксерних правових систем» та «правових родин, що кочують».
Модель послідовної «вестернізації» держави і права на прикладі Японії. Роль іноземних впливів на законодавство Японії та національна морально-правова традиція. Оновлення законодавства у ХХ столітті. Застосування японської моделі «вестернізації» права в Північній Кореї, на Тайвані та інших країнах Азії.
Генезис та розвиток новітніх міждержавних та недержавних правопорядків в умовах глобалізації. Основні моделі політичної та правової інтеграції в умовах глобалізації: інтернаціоналізація, траснаціоналізація, кібернизація.
Інтернаціоналізація правових систем світу. Основні етапи формування міжнародного права. Історична обмеженість міжнародних засобів правової інтеграції. Історичні варіанти міжнародної регіональної інтеграції. Європеїзація національних правових систем.
Виникнення транснаціональних корпорацій (ТНК) та міжнародних неурядових організацій. Модель транснаціонального (бездержавного) права або третього правопорядку. Матеріальні та процесуальні норми нового lex mercatoria. Розвиток третейських судів, міжнародних комерційних арбітражів та медіаторства. Проблеми історичної перспективності формування світового уряду.
Кібернизація права. Розвиток електронної комерції, норм і принципів регулювання відносин у кібер-просторі. Питання відповідальності сторін трансакцій, укладених по Інтернету та провайдерів сайтів. Виникнення судових процедур в он-лайн режимі. Історичні аналогії сучасних форм корпоративного саморегулювання.
Міждисциплінарний (міжнауковий) зв’язок: Матеріал теми тісно пов’язаний з темами навчальних дисциплін «Теорія держави і права» (тема 2-7, 8, 10-13, 16, 18, 21), «Історія держави і права України» (тема 11), «Конституційне право зарубіжних країн», «Історія політико-правових вчень», «Релігієзнавство», «Історія українського суспільства», «Філософія» (тема 2-6, 9, 14-18), «Адміністративне право України» (тема 1, 4-8, 11), «Гармонізація національного законодавства з міжнародними правовими нормами» (тема 1-2, 5-8), «Конституційне право зарубіжних країн» (тема 2-3, 5-11), «Кримінально-процесуальне право» (тема 3-4, 14), «Міжнародне право» (тема 1, 3-18), «Міжнародне приватне право» (тема 1- 4), «Міжнародні організації», «Право Європейського Союзу», «Порівняльне цивільне право», «Фінансові системи зарубіжних країн» (тема 1, 3, 7-8).
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінарське заняття – вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу. При організації семінарських занять в науці «Історія держави і права зарубіжних країн» застосовується компетентісний підхід. На кожному такому заняття передбачається опанування студентами певних компетентностей (спеціально структурованих (організованих) наборів знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання, які дозволяють людині визначити, тобто ідентифікувати і розв’язувати, незалежно від контексту (від ситуації) проблеми, характерні для певної сфери діяльності). З цією метою під час семінарських занять застосовуються різні види робіт, зокрема дискусія, диспут, евристична бесіда, ілюстрація, індивідуалізація навчання.
Нижче наводяться плани семінарських занять та перелік компетентностей та літератури, рекомендованої для використання студентами в процесі підготовки до семінарського заняття. Також сформульовані запитання, відповіді на які студент повинен знати і які можуть бути поставлені студентам під час заняття.
За своїм змістом кожне семінарське заняття націлене на закріплення знань, отриманих на лекціях, і формування навичок історико-правового аналізу відповідних питань. Допоміжною метою семінару є контроль за ступенем засвоєння певного навчального матеріалу.
Семінарські заняття спрямовані на формування таких загальних компетентностей:
здатність до аналізу і синтезу, базові загальні знання, навики управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел), усне і письмове спілкування рідною мовою, взаємодія (робота в команді), міжособистісні навики та уміння, здатність застосовувати знання на практиці, дослідницькі навички та уміння, здатність до навчання, здатність породжувати нові ідеї (креативність), розуміння культури та звичаїв інших країн, здатність працювати самостійно.
Семінарські заняття спрямовані на формування таких глобальних компетентностей:
знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу, критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.
Спеціальні (фахові) компетентності зазначені безпосередньо в планах семінарських занять.
Такі цільові установки реалізуються за наступною структурою семінарського заняття:
| Вступна частина | доведення викладачем цілей, теми, проблематики і плану семінару | до 2,5 хв. |
| Експрес–опитування (або юридичний диктант) | проводиться з метою перевірки знання студентами дат із хронологічних таблиць до відповідних тем, історичної та юридичної термінології. | до 5 хв. |
| Основна доповідь | готує певний студент за вибором у формі письмового реферату з усним захистом на семінарі | до 5 хв. |
| Три фіксованих виступи | за тематикою, зазначеною у плані семінару («Питання для обговорення»). | до 5 хв. (разом – до 15 хв.) |
| Обговорення матеріалів доповіді та виступів | відбувається у формі дискусії аудиторії з доповідачем, (постановка уточнюючих запитань, дискусія з елементами аналізу, додаткова аргументація, конструктивна критика, обґрунтування альтернативних позицій, диспут) | до 40 хв. |
| Підбиття підсумків семінару викладачем | резюме щодо ходу дискусії та її результативності, оголошення кількості набраних студентами балів. | до 2,5 хв. |
| разом 70 хв.* | ||
| *Під час обговорення окремі студенти з дозволу викладача виконують індивідуальні тестові завдання. |
На 8–му і 16–му семінарі проводиться модульне тестування. На 8–му семінарі тестування проводиться по темах 1–6 і на 16–му семінарі – по темах 7–10. Структура цих семінарів наступна:
| Вступна частина | доведення викладачем цілей, теми, проблематики і плану семінару | до 2,5 хв. |
| Виконання модульного завдання | проводиться у формі тестів | до 20 хв. |
| Основна доповідь | готує певний студент за вибором у формі письмового реферату з усним захистом на семінарі | до 5 хв. |
| Три фіксованих виступи | за тематикою, зазначеною у плані семінару («Питання для обговорення»). | до 5 хв. (разом – до 15 хв.) |
| Обговорення матеріалів доповіді та виступів | відбувається у формі дискусії аудиторії з доповідачем, (постановка уточнюючих запитань, дискусія з елементами аналізу, додаткова аргументація, конструктивна критика, обґрунтування альтернативних позицій, диспут) | до 25 хв. |
| Підбиття підсумків семінару викладачем | резюме щодо ходу дискусії та її результативності, оголошення кількості набраних студентами балів. | до 2,5 хв. |
| разом 70 хв. |
Семінарське заняття 1. Дискусія з елементами аналізу за темою 1-2:
Date: 2015-09-24; view: 706; Нарушение авторских прав