Порядок виконання курсової роботи

1. З отриманням завдання до виконання курсової роботи студенту

необхідно:

- детально вивчити завдання до проектування, з’ясувавши цілі і завдання роботи;

- вивчити й оцінити містобудівельні обмеження (додаток 1), природно-кліматичні, рельєф місцевості, зовнішні зв’зки сполучення та ін.;

- на топогеодезичній основі (додаток 1) намітити функціональні зони;

- населеного пункту: сельбищну і виробничу зони, схему вулично-дорожньої мережі та вирішити її зручні зв’язки із зовнішнім шляхами сполучення.

2. Виконати розрахунки чисельності населення, сімейної і вікової структури, розподіл сімей за типами квартир (заселення квартир).

3. Виконати розрахунки об’ємів житлового й громадського будівництва, визначити типи житлових будинків та розрахувати місткість громадських будівель і споруд.

4. Виконати підрахунки потрібної території сельбищної зони, враховуючи території: житлову, громадських будівель, вуличної мережі, озеленення загального призначення.

5. Розробити ескізний малюнок невеликих розмірів – композиційну планувальну ідею, з розташуванням майбутнього громадського центру, житлової зони, вуличної мережі, озеленення. Потрібно виконати декілька варіантів ескізного рішення, вибрати кращий і погодити його з викладачем.

6. Погоджене ескізне рішення слід реалізувати в креслення планування і забудови населеного пункту (генеральний план) у масштабі 1: 2000, 1: 5000.

7. Розміщення житлової і громадської забудови вести, дотримуючись інженерно-будівельного зонування. Секційне житло і громадські будівлі слід розташовувати в центральній частині поселення, оскільки вони потребують централізованих інженерних джерел забезпечення. Блоковане житло треба розміщувати в середній частині села, а садибне житло – на його периферії. Периферійна забудова має, як правило, децентралізоване інженерне забезпечення.

8. Громадські будівлі та споруди розміщуються виходячи з їх функціонального призначення, з урахуванням необхідних радіусів обслуговування (школи – 500 м, дошкільні заклади – 300 м). Шкільні будівлі слід розміщувати на відстані 25 м від червоної лінії вулиць.

9. Вулично-дорожню мережу слід проектувати з урахуванням призначення вулиць і доріг та їх нормативних перерізів (додатки 6, 7). Головна вулиця населеного пункту повинна зручно поєднувати всі території сельбищної зони між собою, а також із виробничою зоною та із зовнішніми зв’зками (з іншими селами сільської ради).

10. При графічному оформленні генплану лініями товщиною 0,5-0,6 мм слід визначити червоні лінії кварталів, а також виявити житлову і громадську забудову. Тонкими лініями 0,3 - 0,4 мм накреслити і присадибних ділянок. Горизонталі існуючого рельєфу нанести лініями брунатного кольору товщиною 0,3 – 0,4 мм, а горизонталі метрового значення – товщиною 0,5 – 0,6 мм.

11. На пересіченнях вулиць визначити контрольні точки рельєфу (в чисельнику значення існуючого рельєфу, в знаменнику – проектного). Між контрольними точками нанести „стрілкою”напрям ухилу по вулиці з показом зверху поздовжнього ухилу (в проміле), знизу – відстані між пересіченнями вулиць.

12. Усі підписи на кресленнях виконати простим шрифтом.

Література

1. Кончуков Н.П., Бойчук В.С., Миняева Я.Ф. Планировка сельских населенных мест. – 3-е изд., перераб. и доп. – 317 с.

2. Иконников А.В., Артеменко В.В., Искржицкий Г.И.. Основы градостроительства и планировка сельских населенных мест. – М.: Высш. школа, 1982. – 247 с., ил.

3. Переустройство сельских населенных пунктов: Справочник. – М.: СИ,1985.

4. ДБН 360 – 92** Містобудівництво. Планування і забудова міських та сільських поселень. – К., 1993.

5. ДБН Б.2.4. – 1 – 94. Планування і забудова сільських поселень. –К., 1994.

6. ДБН Б.2.4. – 2 – 94. Види, склад, порядок розроблення, погодження і затвердження. – К., 1994.

7. ДБН В.2.3 – 5 – 2001. Вулиці та дороги населених пунктів. – К., 2001.