Зайнятість населення та безробіття, їх причини, форми, методи оцінки. Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон А.Оукена, Державне регулювання зайнятості

Безробіття – це соціальне-економічне явище, яке характеризується надлишком робочої сили у виробництві.

Безробіття, згідно вітчизняного законодавства є: громадянин працездатного віку, який по незалежним від нього причинам немає роботи з зв’язку з відсутністю підходящої роботи, дійсно шукає роботу, згоден приступати до роботи та зареєстрований у Державній службі зайнятості.

Структура населення згідно міжнародної орг. праці (МОП):

Працездатне, ще називають не інституціональне, а не працездатне – інституціональне.

Форми безробіття:

1. Фрикційне безробіття – добровільна заміна місце роботи у пошуках більш високої заробітної плати та кращих умов роботи.

2. Сезонне – це сезонні коливання в попиті на робочу силу.

3. Молодіжне безробіття – це відсутність роботи після закінчення навчання.

4. Структурне безробіття – пов’язане зі структурними змінами у споживчому попиті та технологіях і відмирання професії певних видів діяльності та появою нових професій.

5. Циклічне безробіття – виникає внаслідок спадів економічної активності, основна причина це циклічність економ. розвитку.

Фрикційне та структурне безробіття існують, навіть, в нормальній функціонуючій економіці і складають природній рівень безробіття. Тобто безробіття за повної зайнятості, за умов відсутності циклічного безробіття, коли рівень безробіття складає 5-6%.

Рівень безробіття:

Рівень безробіття =

Робоча сила = Зайняті + Безробітні.

Рівень зайнятості =

Соціально-економічні наслідки безробіття:

1) Відставання потенційного ВВП згідно Закону Оукена: Якщо фактичний рівень безробіття перевищує природній на 1%, то падіння ВВП складає 2,5%.

Де, – фактичний рівень безробіття.

2) Посилення соціальної нестабільності у суспільстві(протести, політичні конфлікти)

3) Погіршення криміногенної ситуації, зростання злочинності.

4) Індивідуальні витрати – це зменшення грошових доходів, втрата кваліфікації, психологічні проблеми(стреси і т.д.)

Державна політка зайнятості – це контингент економічних, адміністративних, законодавчих та організаційних заходів, спрямованих на захист робітників від фінансових втрат визнаних безробітними.

Види політичної зайнятості:

1. Активна – спрямова на зменшення рівня безробіття, її інструменти є: - створення нових робочих місць, шляхом проведення суспільних робіт; - підвищення кваліфікації.

2. Пасивна – спрямова на адаптацію до нових умов життя внаслідок безробіття(виплати пособій безробітним, надання послуг з пошуку робочих місць шляхом орг служб зайнятості).