Виборчі системи в зарубіжних країнах

Поняття виборчої системи складається з усієї сукупності правових норм, що регулюють порядок надання виборчих прав, проведення виборів і визначення результатів голосування. Термін "виборча система" має і усічений сенс: коли він вживається стосовно до порядку визначення результатів голосування. У цьому вузькому сенсі розрізняються пропорційна і мажоритарна виборчі системи. У рамках цих основних систем в кожній країні існують дуже суттєві особливості, часто встановлюють по суті абсолютно окрему й неповторну виборчу систему. Історично першою виборчою системою стала мажоритарна система, в основі якої лежить принцип більшості (франц. majorite - більшість): обраними вважаються ті кандидати, які отримали встановлене більшість голосів. У залежності від того, яка це більшість (відносна, абсолютна або кваліфікована), система має різновиди. Мажоритарна система має одночленні виборчі округи, де перемагає просте більшість голосів. Так відбувається в США, Великобританії, Канаді, Австралії та Нової Зеландії, Індії та Японії. У одночленним округах є перевага, що полягає в можливості об'єднання десятків дрібних партій навколо однієї з двох - консервативної, або лейбористської, республіканської чи демократичної - традиційних партій.

У країнах з пропорційною виборчою системою використовуються багаточленні округу і місця в парламенті розподіляються пропорційно відсотку отриманих голосів у цьому окрузі. В англо-американських одночленним округах переможець отримує всі місця. У багаточленних округах переможець отримує тільки належну їй відсоток голосів. Пропорційна виборча система не дає партіям жодної винагороди за те, що ці партії будуть триматися разом. Більш того, пропорційне представництво заохочує навіть розкол в партіях і рухах.