Структура уроку ІМ

Отже структура уроку відбиває закономірності процесу навчання, його логіку.

Компоненти уроку слід відрізняти від його етапів. Так, подача матеріалу, тренування та практика в мовленні можуть бути також етапами уроку, проте поточний контроль навичок та вмінь учнів не може бути виділений в окремий етап.

Порядок слідування компонентів не є незмінним: він залежить від мети уроку, його зв’язку з попереднім та наступним уроками, характеру матеріалу.

Календарний - річний план - це проект, в якому подаються теми, визначаються загальні дидактичні завдання, встановлюються терміни, вивчення тем, розподіляється за семестрами навчальний матеріал, визначаються способи підсумкового та тематичного контролю, вказуються основні дидактичні засоби. Основою для календарно-річного плану є навчальна програма з ІМ. та навчальний план. Календарно-річний план складається учителем на основі орієнтовного плану, який міститься в книжках для вчителя певного класу.

Тематичне планування є дещо конкретнішою розробкою календарно-річного плану. Головне завдання-тематичного планування - визначення кін­цевих цілей в результаті вивчення певної теми. В тематичному плані назива­ється конкретна тема та підтеми, визначається послідовність формування на­вичок та вмінь, а також кількість уроків, що відводяться на досягнення практичних цілей циклу уроків, вказуються способи контролю та завдання додому, додасться перелік засобів навчання. Тематичному, плануванню надається велике значення, оскільки воно дає можливість учителю глибше розглянути у взаємозв'язку цикл уроків в усіх аспектах. Цикл уроків, об'єднаних однією темою, в методиці називають також системою, уроків, під якою розуміють сукупність уроків, яка забезпечує формування мовленнєвих навичок та вмінь стосовно певної теми та на основі певного мовного і мовленнєвого матеріалу. Кожна з цих сукупностей уроків є системою взаємопов'язаної роботи з формування лексичних, граматичних, фонетичних навичок та розвитку мовленнєвих умінь аудіювання, говоріння, читання та письма на їх основі.

Оскільки тематичний план є основою для планування окремих уроків у межах теми, він повинен передбачати планування цілей окремих уроків, а також загальну структуру та зміст наступної діяльності вчителя на уроці. Вважається за доцільне складати каленларно-тематичний план, щоб із самого початку зорієнтуватись у строках вивчення теми.

Схема тематичного плану може мати ті ж варіанти; вона може бути відкоректована вчителем в залежності від конкретних умов навчально-виховного процесу. Крім того, вчитель, який працює творчо, не може не вносити змін, підказаних практикою, багаторічним досвідом роботи.

При поурочному плануванні завдання вчителя полягає в тому, як на даному конкретному уроці організувати процес навчання та виховання. Цілі навчання та загальний зміст уроку цього циклу відображені в тематичному плані, отже необхідна подальша конкретизація змісту навчання, етапів уроку, відбір конкретного навчального матеріалу, прийомів навчання, розробки вправ, засобів навчання, дидактичного матеріалу. Вчитель повинен усвідомити призначення кожного елемента уроку, його взаємодію з іншими елементами уроку.

Підготовча робота вчителя до уроку здійснюється послідовно і включає аналіз змісту матеріалу, визначення типу уроку, формулювання шлей уроку, поетапний розподіл навчального матеріалу, визначення часу на його опрацювання, розробку вправ, складання плану-конспекту уроку, підготовку засобів навчання.

Анода змісту матеріалу починається з уточнення місця уроку в системі уроків і встановлення його зв'язній з попереднім та наступними уроками. Зміст уроку визначений тематичним планом, але його потрібно скоректувати, враховуючи результати попередніх уроків.

Визначення місця уроку в курсі навчання та аналіз змісту матеріалу дають вчителю можливість сформулювати основні практичні цілі уроку. Загальноосвітня, розвиваюча та виховна цілі конкретизуються у зв'язку з практичними.

Визначаючи практичні ціпі конкретного уроку, вчитель може поставити одну головну мету та дві супутні. Головна мета звичайно пов'язана з розвитком мовленнєвих навичок і вмінь, тому на уроці учні повинні не стільки засвоювати матеріал, скільки вправлятися в іншомовній діяльності. Практичні цілі можуть дробитися на окремі завдання в межах певних етапів уроку.

Цілі уроку повинні точно визначати, на що потрібно звернути увагу в ході роботи: на показ та пояснення мовного матеріалу, на формування навичок, на розвиток умінь тощо. Практично ю метою уроку може бути ознайомлення з новою ГС, формування артикуляційної навички, навички читання слів певного типу, розуміння на слух нових ЛО, розвиток уміння вести бесіду у зв'язку з ситуацією, читання тексту з розумінням основного змісту, повідомлення про поточні події, систематизація вивченого матеріалу, контроль навичок та вмінь і т.п. Формулювання практичної мети доцільно починати словами "Навчити...", "Формувати...", "Розвивати...", "Удоскона­лювати...". Такі формулювання визначають спрямованість уроку на розви­ток мовлення, формування та удосконалення навичок володіння мовним матеріалом. З формулювання мети повинно бути ясно, що необхідно засвоїти, в якому обсязі, з яким рівнем оволодіння. Наприклад:

· Навчити ставити запитання загального типу в Рresent Perfect.

· Навчити розповідати про свій робочий день в опорі на схему.

· Навчити вести діалог-розпитування в ситуації "Як пройти...?"

· Навчити розпізнавати і розуміти граматичне явище... в тексті.

· Удосконалювати навичку вживання ГС,.. в усному мовленні нарівні фрази.

· Удосконалювати техніку читання про себе/мовчки.

· Розвивати вміння стисло переказувати текст.

· Розвивати вміння аудіювати текст, ігноруючи незнайомі слова.

· Розвивати вміння вести групову бесіду.

Освітня мета п ередбачає, з одного боку, прилучення учнів до культури країни, мова якої вивчається, шляхом засвоєння нової загальноосвітньої інформації; з іншого - розширення філологічного кругозору учнів. Наведемо приклади формулювання освітніх цілей:

· Поглибити знання учнів про творчість В.Шекспіра.

· Розширити знання учнів про політичну систему Канади.

· Сформувати уявлення учнів про нове граматичне явище - артикль.

Розвиваюча реалізується у процесі навчання там, де учень застосовує свій інтелект, волю, почуття, пам'ять, увагу, уяву і т.п. її доцільно формулю­вати у такий спосіб:

· Розвивати мовну здогадку та мовленнєву реакцію учнів.

· Розвивати здатність порівнювати мовні явища рідної та іноземної мов.

· Розвивати естетичне сприймання дійсності.

· Розвивати культуру спілкування в ситуації "Знайомство".
Розвивати здатність мовного самоконтролю.

· Розвивати уяву учнів в умовах гри/драматизації тексту/роботи в парах