Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Стаття 44. Автономія вищого навчального закладу
1. Керівні органи вищого навчального закладу відповідно до цього Закону та статуту повноважні на свій розсуд вирішувати всі питання діяльності навчального закладу, не врегульовані актами законодавства України. 2. Органи влади не можуть приймати рішень з питань, віднесених до автономних прав вищого навчального закладу. 3. Вищий навчальний заклад має такі автономні права: 1) затверджувати навчальні плани та програми з дотриманням вимог державних стандартів у сфері вищої освіти; 2) визначати в межах бюджету вищого навчального закладу розмір та порядок фінансування видів діяльності вищого навчального закладу; 3) встановлювати розмір оплати праці науково-педагогічних і наукових працівників не нижче тарифів, визначених Кабінетом Міністрів України; 4) видавати підручники, навчальні посібники, наукові монографії, наукові періодичні видання, науково-популярні видання; 5) здійснювати наукову діяльність, розробляти та запроваджувати власні програми наукової і науково-виробничої діяльності; 6) виконувати наукові дослідження, дослідно-конструкторські, 7) визначати, в межах ліцензованої галузі знань та спеціальності, спеціалізації для підготовки магістрів; 8) визначати структуру вищого навчального закладу; утворювати та реорганізовувати кафедри, факультети, інститути та інші підрозділи; 9) формувати та затверджувати власний штатний розпис; 10) визначати обсяги і форми науково-педагогічної діяльності науково-педагогічного працівника; 11) встановлювати форми морального та матеріального заохочення працівників вищого навчального закладу; 12) визначати правила вступу осіб на навчання у порядку та випадках, передбачених цим Законом; 13) визначати форми навчання, форми та види організації навчально-виховного процесу; 14) надавати окремі освітні послуги, інші додаткові послуги відповідно до свого статуту; 15) розміщувати свої навчальні, науково-дослідні та навчально-науково-виробничі підрозділи на підприємствах, в установах і організаціях; 16) здійснювати видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу; 17) укладати з іншими вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, в тому числі іноземними, договори про здійснення спільної освітньої та наукової діяльності; 18) брати участь у роботі міжнародних організацій; 19) розробляти та запроваджувати власну символіку та атрибутику; 20) звертатися з ініціативою до органів управління у галузі вищої освіти про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у галузі вищої освіти, а також брати участь у роботі над їх удосконаленням; 21) користуватися земельними ділянками у порядку, передбаченому чинним законодавством України; 22) здійснювати фінансово-господарську та іншу діяльність відповідно до чинного законодавства України та свого статуту; 23) розпоряджатися на свій розсуд власними коштами, отриманими від продажу книг, наукових та науково-популярних видань, надання окремих та додаткових платних послуг здобувачам вищої освіти та іншим фізичним і юридичним особам; 24) відкривати поточні та депозитні рахунки в банках; 25) здійснювати інші права, передбачені чинним законодавством України. 4. Вищий навчальний заклад, який має статус університету чи академії, має такі додаткові автономні права: 1) присвоювати вчені звання старшого наукового співробітника, доцента та професора; 2) визначати в межах ліцензованої галузі знань (підгалузі) напрями наукових досліджень, за якими здійснюється підготовка докторів філософії; 3) визнавати дипломи про здобуті в закордонних університетах ступені «бакалавр», «магістр», «доктор філософії» (Ph.D.), «доктор наук» та вчені звання «старший науковий співробітник», «доцент», «професор» з усією сукупністю прав, які вони надають, при зарахуванні на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника; 4) самостійно встановлювати відповідність результатів навчання, здобутих в інших вищих навчальних закладах, в т. ч. зарубіжних, до кредитів навчальної програми. Date: 2015-09-22; view: 457; Нарушение авторских прав |