Загальна характеристика проблеми репродуктивного здоров'я

Сталий розвиток суспільства будь-якої країни значною мірою залежить від її демографічної перспективи, що визначається здатністю населення до простого відтворення. Стійка тенденція до

скорочення чисельності населення в Україні внаслідок зниження рівня народжуваності та підвищення рівня загальної смертності ставить під загрозу її майбутнє і робить проблему репродуктивного здоров'я загальнонаціональною.

Інтегральним показником здоров'я населення є середня очікувана тривалість життя людини, яка за період з 1990 по 2005 рік скоротилася в Україні майже на три роки, що порівняно з середньоєвропейськими показниками менше на 6,45, а з країнами Євросоюзу - на 10,39 року.

У Програмі дій Міжнародної конференції з народонаселення та розвитку (Каїр, 1994) зазначено, що репродуктивне здоров'я є не просто свідченням відсутності хвороб репродуктивної системи або порушення її функцій, а станом повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, що передбачає можливість задовільного та безпечного сексуального життя, здатність до відтворення, право чоловіків і жінок на інформацію та доступ до безпечних,

ефективних, прийнятних за вартістю методів планування сім'ї та інших обраних ними методів регулювання народжуваності, що не суперечать закону, а також право на доступ до відповідних послуг з охорони здоров'я, що дають змогу жінці безпечно перенести вагітність та пологи, а батькам - створити найкращі умови для народження здорової дитини.

Охорона репродуктивного здоров'я, визначена ВООЗ відповідно до Резолюції Всесвітньої Асамблеї ООН з охорони здоров'я 1995 року як пріоритетна галузь, - це сукупність профілактичних методів, прийомів і послуг, що впливають на здоров'я та благополуччя

населення.

Найважливішою соціальною цінністю Конституція України (254к/96-ВР) визначає людину, її життя та здоров'я.

Політичним і стратегічним інструментом для розв'язання багатьох проблем репродуктивного здоров'я населення України стала Національна програма "Репродуктивне здоров'я на 2001-2005 роки", затверджена Указом Президента України від 26 березня 2001 р. N 203 (203/2001). Здійснення передбачених Програмою заходів сприяло зниженню протягом останніх років рівня материнської смертності майже на 60, а малюкової - на 36 відсотків і дало змогу наблизитися до орієнтовних показників ВООЗ, визначених для України з урахуванням рівня її соціально-економічного розвитку. Однак названі показники все ще залишаються у 2-3 рази вищими, ніж у

розвинутих країнах світу, що також зумовлює необхідність застосування нових підходів до справи покращення репродуктивного здоров'я населення України та визначення ефективних шляхів розв'язання проблем його формування і збереження з метою забезпечення позитивного впливу на демографічну ситуацію.

Основними проблемами у сфері репродуктивного здоров'я є:

· материнська та малюкова смертність;

· високий рівень штучного переривання вагітності;

· значна кількість ускладнень під час вагітності та пологів;

· безплідність у чоловіків і жінок;

· поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ/СНІД;

· онкогінекологічна патологія.

Ця Концепція визначає мету, основні завдання та засади розроблення Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації на 2006-2015 роки" (далі - Програма) як складової загальної системи забезпечення здоров'я нації, важливого фактора сприятливої демографічної ситуації, передумови формування соціально-економічного потенціалу країни.

Date: 2015-09-22; view: 483; Нарушение авторских прав