Політичний процес

Аналіз політичного процесу - одна з найважливіших проблем політичної науки. На відміну від класичної політології, яка зосереджувалась на філософських питаннях про те, якою має бути влада, сучасну політологію найбільш цікавлять прагматичні питання: як саме здійснюється політична влада, наскільки вона є дійовою та компетентною, чи ефективні політичні рішення тощо. Загалом, у найширшомурозумінні політичний процес — це функціональна характеристика політичної системи, зміст якої визначається вико­нанням суб’єктами політики своїх специфічних ролей і функцій.

Його можна представити:

- як сукупність видів і форм діяльності політичних суб’єктів, що прагнуть реалізувати свої цілі в політичній сфері;

- як певну послідовність політичних дій і подій;

- як функціонування політичної системи в часовому вимірі та зміну її станів.

IIолітичний процес може розгортатися у різних просторових межах - на рівні будь-якого політичного співтовариства, що в тому чи іншому аспекті виступає як єдине ціле, як система. На цій підставі виділяють наступні політичні процеси:

- світові (глобальні);

- регіональні;

- національні (внутрішньо-державні).

Про світовий політичний процес можемо говорити у випадках, коли міжнародна співдружність виступає як цілісна система держав із притаманними їм інтересами, з певними політичними структурами, діяльність котрих, так само, як і взаємодія окремих держав, є ланкою світового політичного процесу.

Об’єктивні умови існування, спільне історичне минуле, подібні проблеми сучасного розвитку дають підстави для того, щоб розглядати деякі регіони як систему, незалежно від того, наскільки тісним є їхнє організаційне об’єднання. А відтак можна говорити про окремі політичні процеси на теренах Латинської Америки, Західної чи Східної Європи, тобто про регіональні процеси.

Політичні процеси, що відбуваються всередині окремих країн - це національні політичні процеси.

Стосовно кожного з цих політичних співтовариств поняття політичного процесу вживається як в однині (загальносистемний процес), так і в множині (парцелярний процес).

Загальносистемний процес розуміється як функціонування політичних інституцій та сукупна діяльність суб’єктів політики в межах усієї політичної системи будь-якого рівня. В кожному співтоваристві або суспільстві він має свою специфіку, етапи та результати. Особливістю розгортання політичного процесу в Україні в наш час, наприклад, є його значна утрудненість політичних перетворень через відсутність державницького досвіду, достатньої кількості поміркованих політиків, тривалу економічну кризу, зовнішній тиск та інше.

Парцелярний політичний процес виникає тоді, коли в рамках даної (глобальної або національно-державної) політичної системи виокремлюємо різноспрямовані часткові процесисукупності політичних дій і подій, за допомогою яких суб’єкти політики прагнуть досягнути своїх специфічних цілей у певній сфері чи в певному питанні. В Україні, зокрема, сьогодні чітко розрізняємо державотвор­чий процес, процеси національного відродження, економічної і політичної реформ, творення політичних партій тощо. Звичайно вони збігаються з окремими видами політичної діяльності, спрямованої на отримання певного суспільного результату. Зміст політичного процесу розкривається у різних формах політичної діяльності.

Структурними елементами політичного процесу є:

1) формування цілей і завдань політичних структур;

2) конституювання та організація політичних інститутів;

3) прийняття та виконання управлінських рішень;

4) контроль за функціонуванням політичних інститутів та організацій;

5) підтримка функціонування політичних інститутів та організацій.

Етапи політичного процесу:

І - етап презентації політичних інтересів;

ІІ - етап прийняття політичних рішень і формування політичної волі;

ІІІ - етап реалізації політичної волі, виражений у формі управлінських рішень.

Різновиди політичних процесів:

1) за об’єктами політичного впливу (внутрішньополітичні та зовнішньополітичні);

2) за формами політичного регулювання соціальних відносин (базові та периферійні);

3) за ступенем публічності (відкриті та приховані);

4) за критерієм стійкості взаємозв’язку соціальної та політичної структур суспільства (стабільні та перехідні);

5) за характером перетворення влади (революційні та еволюційні).

Отже, політичний процес являє собою сукупність всіх динамічних змін у поведінці та відносинах суб’єктів, у виконанні ними ролей та функціонуванні інститутів, а також у всіх інших елементах політичного простору, що здійснюються під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів.

Зміст політичного процесу розкривається у різних формах політичної діяльності.

Таблиця 1.1.

Date: 2015-09-22; view: 391; Нарушение авторских прав