Екскурсії. Різноманітність тварин свого краю

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Різноманітність тварин свого краю.

Пристосованість рослин і тварин до сумісного життя в природному угрупованні.

Клас

( 70 годин – 2 години на тиждень, із них 4 години – резервних )

К-ть годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	Вступ Організм людини як біологічна система. Різноманітність клітин організму людини. Тканини. Органи. Фізіологічні системи. Регуляторні системи організму людини. Біосоціальна природа людини. Значення знань про людину для збереження її здоров’я. Демонстрування муляжів органів людини. Лабораторне дослідження Ознайомлення з препаратами тканин людини	Учень/учениця: називає: - тканини, органи та фізіологічні системи організму людини; - основні механізми нервової і гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму; - відмінності між нервовою і гуморальної регуляцією фізіологічних функцій організму; наводить приклад: - різних типів клітин; розпізнає: - органи та системи органів людини; - типи тканин; описує: - як здійснюються рефлекси; характеризує: - клітинну будову організму людини; - типи тканин; - регуляцію фізіологічних функцій організму; порівнює та зіставляє органи і системи органів в організмі людини й інших організмах; дотримується правил: роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням; висловлює судження: - про організм людини як біологічну систему - щодо значення знань про людину для збереження її здоров’я.
	Тема 1. Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини – основна властивість живого. Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів. Харчові добавки та їх значення. Харчові та енергетичні потреби людини. Дослідницький практикум Самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла. Навчальний проект Збалансоване харчування	Учень/учениця: називає: - компоненти їжі; наводить приклади: - вітамінів; - характеризує: - склад харчових продуктів; - їжу як джерело енергії; - обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини; - харчові та енергетичні потреби людини; - значення харчових добавок; пояснює: - функціональне значення для організму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, води і мінеральних речовин; застосовує знання для: - обґрунтування способів збереження вітамінів у продуктах харчування; - аналізу харчового раціону; - складання харчового раціону відповідно до енергетичних витрат організму; висловлює судження щодо значення збалансованого харчування.
	Тема 2. Обмін речовин та травлення. Харчування та обмін речовин. Огляд будови травної системи. Процес травлення. Регуляція травлення Харчові розлади та їх запобігання. Демонстрування моделей зубів; муляжів органів травлення; дослідів, що виявляють дію шлункового соку на білки. Лабораторні дослідження Будова зуба (за муляжами, моделями) Дослідницький практикум Дія ферментів слини на крохмаль.	Учень/учениця: називає: - органи травної системи; - травні залози; характеризує: - обмін речовин; - функції органів травлення; - будову і функції зубів; - процеси ковтання, травлення, всмоктування; - нервово-гуморальну регуляцію роботи системи травлення; пояснює: - роль травних ферментів; - роль печінки і підшлункової залози в травленні; - значення зубів у травленні; - значення мікрофлори кишечнику; - негативний вплив на травлення алкогольних напоїв та тютюнокуріння; спостерігає та описує: - дію ферментів слини на крохмаль, шлункового соку на білки; розпізнає: - органи травлення; застосовує знання для: - профілактики захворювань зубів, захворювань органів травлення, харчових отруєнь; дотримується правил: виконання рисунків біологічних об’єктів; висловлює судження: - щодо значення знань про функції та будову травної системи для збереження здоров’я.
	Тема 3. Дихання Значення дихання. Система органів дихання. Газообмін у легенях і тканинах. Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів. Профілактика захворювань дихальної системи. Демонстрування муляжів легень, моделі гортані; моделі, що пояснює вдих і видих; досліду з виявлення вуглекислого газу у повітрі, що видихається; спірометра; вимірювання життєвої ємності легень	Учень/учениця: називає: - етапи дихання; - органи дихання; характеризує: - будову і функції органів дихання; - процес утворення голосу та звуків мови; - процеси газообміну у легенях та тканинах; - процеси вдиху та видиху; - життєву ємність легень; - нейрогуморальну регуляцію дихальних рухів; пояснює: - значення дихання;- взаємозв’язок будови і функцій органів дихання; - вплив оточуючого середовища на дихальну систему; - негативний вплив куріння на органи дихання; порівнює та обґрунтовує: - різницю складу повітря, що вдихається і видихається; - газообмін у легенях і тканинах; розпізнає: - органи дихання; застосовує знання для: - профілактики захворювань органів дихання; висловлює судження: - щодо значення знань про функції та будову дихальної системи для збереження здоров’я.
	Тема 4. Транспорт речовин Внутрішнє середовище організму. Кров, її склад та функції. Лімфа. Зсідання крові. Групи крові та переливання крові. Система кровообігу. Будова та функції кровоносних судин. Рух крові. Серце: будова та функції. Робота серця. Серцево-судинні хвороби та їх профілактика. Демонстрування муляжів серця, кровоносних судин; вимірювання артеріального тиску. Лабораторні дослідження: Вимірювання частоти серцевих скорочень Практична робота 1.Мікроскопічна будова крові людини. Дослідницький практикум Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня.	Учень/учениця: називає: - склад і функції крові, лімфи; - кровоносні судини; - фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи; описує: - внесок вітчизняних та зарубіжних вчених у вивченні кровоносної системи; характеризує: - плазму крові; - будову і функції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів; - зсідання крові як захисну реакцію організму; - групи крові: система АВО, резус-фактор; - особливості будови та властивості серцевого м’яза; - будову і роботу серця; - серцевий цикл; - автоматію роботи серця; - будову кровоносних судин; - велике і мале кола кровообігу; - рух крові по судинах; - артеріальний тиск крові; пояснює: - взаємозв’язок будови і функцій еритроцитів, кровоносних судин, серця; - причини порушення артеріального тиску; - значення лімфи, тканинної рідини; - роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини; порівнює: - будову артерій,вен і капілярів; розпізнає на малюнках і фотографіях: - клітини крові; - органи кровообігу; - елементи будови серця; обґрунтовує: - правила надання першої допомоги при кровотечах; спостерігає та описує: - мікроскопічну будову крові людини; застосовує знання: - для профілактики серцево-судинних хвороб; уміє: вимірювати пульс; дотримується правил: роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням; виконання рисунків біологічних об’єктів; висловлює судження щодозначення знань про функції та будову кровоносної системи для збереження здоров’я.
	Тема 5. Виділення. Терморегуляція. Виділення- важливий етап обміну речовин. Будова і функції сечовидільної системи. Захворювання нирок та їх профілактика. Значення і будова шкіри. Терморегуляція. Демонстрування моделей будови шкіри, нирки. Лабораторна робота 2.Вивчення будови шкіри у зв’язку з її функціями Проект Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та відповідних правил догляду за шкірою	Учень/учениця: називає: - органи виділення; - органи та функції сечовидільної системи; розпізнає: - складові шкіри; - органи сечовидільної системи; характеризує: - будову і функції нирок; - регуляцію сечовиділення - роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну; - чинники, що впливають на функції нирок; негативний вплив алкогольних напоїв на функції нирок; - будову і функції шкіри; - роль шкіри у виділенні продуктів життєдіяльності; - роль крові у виведенні кінцевих продуктів обміну речовин; - роль шкіри в регуляції температури тіла: - рефлекторний характер терморегуляції; пояснює: - біологічне значення виділення продуктів обміну речовин; - причини теплового і сонячного удару; встановлю взаємозв’язок між будовою і функціями шкіри застосовує знання для профілактики: - захворювань сечовидільної системи. - захворювань шкіри; - теплового і сонячного удару та надання першої допомоги; висловлює судження про значення шкіри у пристосуванні організму до умов навколишнього середовища.
	Тема 6. Опора та рух Значення опорно-рухової системи, її будова та функції. Кістки, хрящі. Огляд будови скелета. З’єднання кісток. Функції і будова скелетних м’язів. Робота м’язів. Втома м’язів. Регуляція діяльності м’язів. Основні групи скелетних м’язів. Розвиток опорно-рухової системи людини Демонстрування скелета людини та ссавців; скелета кінцівок людини; кісток, різних з формою, хребців; декальцинованої та випаленої кісток. Лабораторні дослідження Вивчення мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин. Дослідження розвитку втоми при статичному і динамічному навантаженні. Дослідження впливу ритму і навантаження на розвиток втоми. Проект (за вибором) Гіподинамія – ворог сучасної людини Рухова активність - основа фізичного здоров’я	Учень/учениця: називає: - частини опорно-рухової системи; - відділи скелета; - види кісток; - типи з’єднання кісток; - особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням; - основні групи скелетних м’язів; розпізнає (на малюнках, муляжа х, власному організмі): - види кісток, частини скелета, типи з’єднання кісток, групи скелетних м’язів; - описує: - будову: відділів скелета, кісток, скелетних м’язів; характеризує: - функції опорно-рухової системи; - тканини: кісткову, хрящову, посмуговану м’язову; - ріст та вікові зміни складу кісток; - процес скорочення м’язів; - механізми стомлення м’язів; пояснює: - значення фізичних вправ для правильного формування скелету ті м’язів; - вплив оточуючого середовища і способу життя на утворення і розвиток скелета; порівнює: - скелет людини і ссавців; застосовує знання для: - попередження травм і захворювань опорно-рухової системи; - надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи; дотримується правил: роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням; виконання рисунків біологічних об’єктів; висловлює судження про роль рухової активності для збереження здоров’я.
	Тема 7. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів. Зорова сенсорна система. Око. Захист зору. Слухова сенсорна система. Вухо. Захист слуху. Сенсорні системи смаку, нюху, рівноваги, руху, дотику, температури, болю. Демонстрування розбірних моделей ока, вуха. Лабораторні дослідження Визначення акомодації ока. Виявлення сліпої плями на сітківці ока. Вимірювання порогу слухової чутливості. Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.	Учень/учениця: називає: - основні сенсорні системи; - частини аналізатора; характеризує: - особливості будови і функції зорової, слухової сенсорних систем; - сенсорні системи рівноваги, нюху, смаку, руху, дотику, температури, болю; - процеси сприйняття: світла, кольору, простору, звуку, запаху, смаку, рівноваги тіла; пояснює: - роль сенсорних систем у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем. встановлює взаємозв’язок: між будовою і функціями: ока, вуха; застосовує знання для: - дотримання правил профілактики порушення зору, слуху та попередження захворювань органів зору й слуху; висловлює судження: про значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму
	Тема 8. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга. Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини. Спинний мозок. Головний мозок. Обробка інформації в центральній нервовій системі. Вегетативна нервова система Профілактика захворювань нервової системи. Лабораторні дослідження Вивчення будови спинного та головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами).	Учень/учениця: називає: - компоненти центральної й периферичної нервової системи; - відділи головного мозку; - частини рефлекторної дуги; - функції спинного мозку; - функції головного мозку та його відділів; - функції соматичної нервової системи; - функції вегетативної нервової системи (симпатичної та парасимпатичної); - фактори, які порушують роботу нервової системи; описує: - будову нейрона; - шлях нервового імпульсу по рефлекторній дузі; - будову головного мозку; - будову спинного мозку; характеризує: - нервову регуляцію рухової активності людини; - роль кори головного мозку в регуляції довільних рухів людини; - роль вегетативної нервової системи в роботі внутрішніх органів людини; застосовує знання для: - профілактики нервови х захворювань; - дотримання режиму праці й відпочинку; висловлює судження: щодо значення нервової системи для забезпечення взаємозв’язку між органами та узгодження функцій організму зі змінами довкілля.
	Тема 9. Вища нервова діяльність Поняття про вищу нервову діяльність та її основні типи. Умовні та безумовні рефлекси. Інстинкти. Мова. Навчання та пам’ять. Мислення та свідомість. Сон. Біоритми. Лабораторне дослідження Визначення реакції зіниць на світло. Дослідження різних видів пам’яті. Дослідницький практикум Визначення особистого типу вищої нервової діяльності	Учень/учениця: називає: - нервові процеси (збудження, гальмування); - показники нервових процесів(сила, рухливість, урівноваженість); - основні типи вищої нервової діяльності людини; - види пам’яті; - види сну; - причини біоритмів; наводить приклади: - інстинктивної та набутої поведінки людини; - умовних та безумовних рефлексів людини; - біоритмів людини; описує: - внесок вітчизняних науковців у вивчення вищої нервової діяльності; характеризує: - фізіологічні основи мовлення; - особливості вищої нервової діяльності людини; - інстинктивну та набуту поведінку людини; - види навчання, види пам’яті; - сон як функціональний стан організму; порівнює: - умовні й безумовні рефлекси; - першу і другу сигнальні системи; пояснює: - значення другої сигнальної системи; - роль кори головного мозку в мисленні; - пристосувальну роль поведінки людини; - модифікації інстинктивної поведінки людини; - причини індивідуальних особливостей поведінки людини; - біологічне значення сну; - значення біоритмів; застосовує знання для: - дотримання правил розумової діяльності; висловлює судження про: - роль самовиховання у формуванні особистості; - вплив соціальних факторів на формування особистості; робить висновок: - про біосоціальну природу людини.
	Тема 9. Регуляція функцій організму Гомеостаз і регуляція функцій організму. Нервова регуляція. Гуморальна регуляція. Гормони. Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції. Профілактика захворювань ендокринної системи. Імунна система. Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Імунізація. Алергія. СНІД. Взаємодія регуляторних систем організму.	Учень/учениця: називає: - види імунітету; - органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету; - залози внутрішньої та змішаної секреції; - місце розташування ендокринних залоз в організмі людини; характеризує: - нейрогуморальну регуляцію фізіологічних функцій організму; - вплив гормонів на процеси обміну в організмі; - імунні реакції організму; пояснює: - роль нервової системи в регуляції функцій ендокринних залоз; - роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій; - значення ендокринної системи в підтриманні гомеостазу і адаптації організму; - роль саморегуляції у підтриманні гомеостазу; порівнює: - регуляторні системи організму; застосовує знання для: - профілактики йододефiциту в організмі та інших захворювань, пов’язаних із порушенням функцій ендокринних залоз; робить висновок: - про взаємодію регуляторних систем організму; - нервово-гуморальна регуляція – основа цілісності організму.
	Тема 10. Розмноження та розвиток людини. Будова та функції репродуктивної системи. Статеві клітини. Запліднення. Менструальний цикл. Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції. Постембріональний розвиток людини. Репродуктивне здоров’я. Лабораторне дослідження Будова статевих клітин.	Учень/учениця: називає: - функції статевих залоз людини; - первинні та вторинні статеві ознаки людини; - періоди онтогенезу людини; описує: - будову статевих клітин; - процес запліднення; - розвиток зародка і плода; - розвиток дитини після народження; характеризує: - функції плаценти;- вплив факторів середовища та способу життя батьків на розвиток плода; - вплив нікотину, тютюнового диму, алкоголю на розвиток плода; - статеве дозрівання; - особливості підліткового віку; пояснює: - роль ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини; - необхідність збереження репродуктивного здоров’я; застосовує знання для: - запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, та попередженню ВІЛ-інфікування; в иявляє ставлення до здорового способу життя як необхідної умови збереження здоров’я та народження здорової дитини
	Узагальнення Цілісність організму людини	Учень/учениця: називає: - функції, що підтримують цілісність організму; - способи підтримання гомеостазу; характеризує: - інтегруючу функцію кровоносної, нервової та ендокринної систем; пояснює: - як забезпечується цілісність організму людини.

Клас

( 70 годин – 2 години на тиждень, із них 3 години – резервних )

К-ть годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	Вступ Біологія як наука. Предмет біології, її основні галузі та місце серед інших наук. Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень.	Учень/учениця: називає: - основні галузі біології; - рівні організації життя; наводить приклади: - біологічних систем, що знаходяться на різних рівнях організації; характеризує: - методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання); пояснює: - зв’язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками; висловлює судження: - про значення біологічних знань у життєдіяльності людини
	Тема 1. Хімічний склад клітини та біологічні молекули Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки. Органічні молекули. Біологічні макромолекули – біополімери. Білки, їхня структурна організація та основні функції. Ферменти, їхня роль в клітині. Вуглеводи та ліпіди. Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації. Макроергічні сполуки, АТФ. Поняття про перетворення енергії та реакції синтезу в біологічних системах. Молекулярні мотори. Лабораторні дослідження: Вивчення властивостей ферментів. Практичні роботи № 1. Розв'язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот.	Учень/учениця: називає: - органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів; - характеризує: - будову, властивості та біологічну роль води; - будову, властивості та біологічну роль ліпідів; - будову, властивості та біологічну роль вуглеводів; - будову, властивості та функції білків і нуклеїнових кислот; - структурні рівні організації білків; пояснює: - необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем; - роль білків у життєдіяльності організмів; - роль АТФ у життєдіяльності організмів; - роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів; встановлює зв’язки: - між будовою та функціями білків; - між будовою та функціями ДНК; спостерігає та описує: - властивості органічних молекул; - дію ферментів; розв’язує: - елементарні вправи з молекулярної біології(структура білків та нуклеїнових кислот); висловлює судження про: - необхідність різних продуктів харчування у раціоні людини; робить висновки: - про єдність хімічного складу організмів та спільність складу хімічних елементів у живій та неживій природі; - про відмінності у складі хімічних сполук між живою та неживою природою.
	Тема 2. Структура клітини Методи дослідження клітин, типи мікроскопії. Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана, цитоплазма та основні клітинні органели. Ядро, його структурна організація та функції. Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина. Демонстрування моделей –аплікацій, що ілюструють будову клітини, мікропрепаратів клітин рослин і тварин. Лабораторні дослідження Рух цитоплазми в клітинах рослин. Явище плазмолізу та деплазмолізу у рослинній клітині. Лабораторні роботи 1. Вивчення будови клітин. 2. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин.	Учень/учениця: називає: - методи дослідження клітин; - типи організації клітин; - складові цитоплазми; - основні клітинні органели та їхні функції; - основні компоненти та функції ядра; наводить приклади: - про- та еукаріотичних організмів; - рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів; розпізнає: - компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях; характеризує: - будову та функції органел; - будову та функції ядра; - хімічний склад ядра та клітинної мембрани; пояснює: - роль мембран у життєдіяльності клітин; порівнює: - будову клітини прокаріотів і еукаріотів; - будову клітин рослин, тварин, грибів; встановлює зв’язки: - між будовою та функціями клітинної мембрани; спостерігає та описує: - рух цитоплазми у клітинах рослин; обґрунтовує: - взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем; дотримується правил: - виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа; застосовує знання про: - будову клітин для доказу єдності органічного світу; робить висновок: - про загальний план будови клітин прокаріотів і еукаріотів та їх особливості; висловлює судження про: - роль клітини як елементарної структурної одиниці живих систем;
	Тема 3. Принципи функціонування клітини Обмін речовин та енергії. Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах. Біохімічні механізми дихання. Фотосинтез: світлова та темнова фаза. Хемосинтез. Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах. Лабораторні дослідження Виділення кисню зеленою рослиною в процесі фотосинтезу	Учень/учениця: називає: - процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини; - органели клітини, де відбувається дихання та фотосинтез; наводить приклади: - процесів розщеплення органічних речовин; характеризує: - процеси гліколізу, фотосинтезу, клітинного дихання; пояснює: - зелений колір рослин; - біологічне значення гліколізу та аеробного дихання; - значення фотосинтезу, його планетарну роль; порівнює: - світлову фазу фотосинтезу і аеробне дихання; - процеси фотосинтезу та хемосинтезу; спостерігає та описує: - виділення кисню зеленою рослиною в процесі фотосинтезу; застосовує знання про: - обмін речовин в клітинах для доказу єдності органічного світу; - процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя; висловлює судження про: - роль фотосинтезу в забезпеченні живих організмів органічними речовинами та енергією; - значення функціональних змін у діяльності клітин та їх загибелі у виникненні захворювань людини; робить висновок: - про зв’язок пластичного і енергетичного обмінів у клітині; - про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних царств живої природи.
	Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації. Гени та геноми. Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів. Транскрипція та основи її регуляції. Основні типи РНК. Генетичний код. Біосинтез білка. Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК. Ділення клітин: клітинний цикл, мітоз та мейоз. Рекомбінація ДНК. Генетичне та епігенетичне спадкування. Статеві клітини та запліднення. Закономірності індивідуального розвитку. Лабораторні дослідження: Вивчення фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі) Вивчення стадій перебігу ембріогенезу (на прикладі амфібій) Практичні роботи 1.Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції	Учень/учениця: називає: - типи генів та інших компонентів геному; - етапи реалізації спадкової інформації; - основні шляхи регуляції реалізації спадкової інформації; - фази мітозу і мейозу; - періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів; наводить приклади: - застосування принципу комплементарності нуклеотидів; формулює означення понять: - ген, геном, генетичний код, транскрипція, трансляція, реплікація; характеризує: - процес транскрипції; - генетичний код та його значення в біосинтезі білків; - процес біосинтезу білка; - процес реплікації ДНК; - хімічний склад, будову і функції хромосом; - процеси мітозу та мейозу в еукаріотів; - етапи клітинного циклу; - етапи онтогенезу у рослин і тварин; порівнює: - процеси транскрипції і реплікації; - процеси мітозу і мейозу; застосовує знання: - про механізми реалізації спадкової інформації для пояснення подібності між спорідненими організмами; висловлює судження про: - формування зовнішніх ознак організму як результат складної взаємодії між продуктами різних генів; робить висновок: - про визначну роль спадкового апарату клітини в її життєдіяльності та визначенні її властивостей.
	Тема 5. Закономірності успадкування ознак Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі. Закони Менделя. Ознака як результат взаємодії генів. Зчеплення генів. Кросинговер. Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю. Форми мінливості. Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій. Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування. Сучасні методи молекулярної генетики. Демонстрування схем схрещування, що ілюструють основні генетичні закономірності. Лабораторні дослідження Вивчення мінливості у рослин і тварин. Практичні роботи 2. Складання схем схрещування.	Учень/учениця: називає: - методи генетичних досліджень; - форми мінливості; - мутагенні фактори; - види мутацій; - спадкові захворювання людини; наводить приклади: - спадкової мінливості; - неспадкової мінливості; - мутацій; - взаємодії генів; - визначення статі; формулює означення понять: - алель, генотип, фенотип, домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота; характеризує: - закони Менделя; - феномен зчеплення генів у хромосомах; - успадкування, зчеплене зі статтю; - комбінативну, мутаційну, модифікаційну мінливість; пояснює: значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу; порівнює: - гомозиготу і гетерозиготу; - спадковість і мінливість організму; - модифікаційну та мутаційну мінливість; застосовує знання для: - складання схем схрещування, - розв’язування типових задач з генетики; - оцінки спадкових ознак у родині і планування родини; - обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів; висловлює судження про: - значення знань про спадковість і мінливість у життєдіяльності людини; - важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики у сучасній генетиці; - вплив на потомство шкідливих звичок (тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних речовин).
	Тема 6. Еволюція органічного світу Популяції живих організмів та їх основні характеристики. Популяційна генетика. Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін. Механізми видоутворення. Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна. Докази еволюції живої природи. Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції. Еволюція людини. Механізми антропогенезу. Етапи еволюції людини. Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя.	Учень/учениця: називає: - основні характеристики популяції; - докази еволюції; - фактори еволюції; - види природного добору; - етапи еволюції людини; наводить приклади: - адаптацій організмів до умов середовища; формулює означення понять: - конвергенція, дивергенція, паралелізм; характеризує: -розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот; - основні положення сучасної теорії еволюції; - популяцію як елементарну одиницю еволюції; - елементарні фактори еволюції; - критерії виду; - способи видоутворення; пояснює: - різноманіття організмів як результат еволюції; порівнює: - штучний і природний добір, - географічне і екологічне видоутворення; аналізує: - різні погляди на виникнення життя на Землі; висловлює судження про: - співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини.
	Тема 7. Біорізноманіття Основи еволюційної філогенії та систематики. Основні групи організмів: віруси, бактерії, археї, еукаріоти. Огляд основних еукаріотичних таксонів. Практичні роботи 3.Порівняння будови тапроцесу розмноження клітинних та неклітинних форм життя.	Учень/учениця: називає: - таксономічні одиниці; - основні групи організмів; характеризує: - основні принципи біологічної систематики; робить висновок: - про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття.
	Тема 8. Надорганізмові біологічні системи Поняття про екосистему. Різноманітність екосистем. Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин у екосистемах. Біотичні, абіотичні та антропогенні фактори. Стабільність екосистем та причини її порушення. Біосфера як цілісна система. Захист та збереження біосфери, основні заходи щодо охорони оточуючого середовища. Практичні роботи 4.Розв’язування задач з екології. Проект Виявлення рівня антропогенного впливу в екосистемах своєї місцевості.	Учень/учениця: називає: - екологічні фактори; наводить приклади: - угруповань, екосистем; - пристосованості організмів до умов середовища; - ланцюгів живлення; характеризує: - середовища існування організмів; - структуру і функціонування екосистем; - взаємодію організмів в екосистемах; - ланцюги живлення; - правило екологічної піраміди; - біосферу та її функціональні компоненти; пояснює: - зв’язки між організмами в екосистемі; - роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах; - значення колообігу речовин у збереженні екосистем; - роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; порівнює: - різні середовища життя; - природні та штучні екосистеми; застосовує знання: - про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх охорони, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах оточуючого середовища; робить висновок: - про цілісність і саморегуляцію живих систем; - про значення охорони природних угруповань для збереження рівноваги у біосфері.
	Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини Одомашнення рослин та тварин. Поняття про селекцію. Огляд традиційних біотехнологій. Основи генетичної та клітинної інженерії. Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині. Генетично-модифіковані організми. Практичні роботи 5.Порівняння природного, штучного добору та генетичної модифікації.	Учень/учениця: називає: - методи селекції; - завдання та основні напрямки сучасної біотехнології; наводить приклади: - речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії; характеризує: - методи сучасної біотехнології; - переваги та можливі ризики використання генетично-модифікованих організмів; описує: - можливості діагностики спадкових хвороб людини; порівнює: - класичні методи селекції з сучасними біотехнологічними підходами; застосовує знання для оцінки: - можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій; висловлює судження про: - можливості використання генетично модифікованих організмів; - моральні й соціальні аспекти біологічних досліджень.
	Узагальнення Основні загальні властивості живих систем.

⇐ Предыдущая 1 23

Date: 2015-09-22; view: 699; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...

mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию