Вимоги до виконання електрозварювальних робіт та до обладнання

8.2.1. Електрозварювальні роботи повинні виконуватись відповідно до вимог підрозділу 8.1 цих Правил.

Електротехнічні установки, що входять до складу електрозварювального обладнання, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.8 та "Правилам устройства электроустановок".

8.2.2. Для електрозварювальних установок та зварювальних постів, призначених для виконання постійних електрозварювальних робіт в будівлях розміщених поза складально-зварювальними цехами та дільницями, повинні передбачатись спеціальні, обладнані витяжною вентиляцією, приміщення із стінами з негорючих матеріалів.

У приміщенні для електрозварювальних установок повинні бути передбачені достатні за шириною проходи, що забезпечують зручність та безпеку виконання зварювальних робіт, а також доставляння виробів до місця зварювання та від нього, але не менше 0,8 м.

Загальна площа окремого приміщення для електрозварювальних установок повинна бути не менше 10 м2, а площа, вільна від обладнання та матеріалів, для кожного зварювального поста — не менше 3 м2. Окремі кабіни повинні мати стінки заввишки не менше 2 м з прорізом між стінками та підлогою — 50 мм, який повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу, що має вічка розміром не більше 1,0 х 1,0 мм, — у разі електродугового зварювання та прорізом не менше 300 мм — у разі зварювання в середовищі захисних газів.

8.2.3. Проходи між однопостовими джерелами струму зварювання — перетворювальними установками зварювання (різання, наплавлювання) плавленням — повинні бути завширшки не менше 0,8 м, між багатопостовими — завширшки не менше 1,5 м; відстань від одно- та багатопостових джерел струму зварювання до стіни повинна бути не менше 0,5 м.

Проходи між групами зварювальних трансформаторів повинні мати ширину не менше 1 м, а відстані повинні бути такими: між зварювальними трансформаторами, що стоять в одній групі, — не менше 0,1 м, між зварювальним трансформатором та ацетиленовим генератором — не менше 3 м.

Допускається розміщення регулятора струму зварювання біля зварювального трансформатора або над ним.

Забороняється установлювати зварювальний трансформатор над регулятором струму.

8.2.4. Зварювальні установки повинні приєднуватись до електричної мережі тільки через комутаційні апарати.

8.2.5. Не допускається безпосереднє живлення зварювальної дуги від силової, освітлювальної та контактної мережі.

8.2.6. Уразі живлення однієї зварювальної дуги від кількох джерел струму зварювання повинна застосовуватись схема приєднання, яка унеможливлює виникнення між виробами та електродом напруги, що перевищує найбільшу напругу холостого ходу одного з джерел струму зварювання.

8.2.7. Напруга холостого ходу джерел струму для дугового зварювання за номінальної напруги електричної мережі не повинна перевищувати:

- 80 В ефективного значення — для джерел змінного струму ручного дугового та напівавтоматичного зварювання;

- 140 В ефективного значення — для джерел змінного струму автоматичного дугового зварювання;

- 100 В середнього значення —для джерел постійного струму.

8.2.8. Одно- та багатопостові зварювальні установки повинні бути захищені запобіжниками або автоматичними вимикачами з боку мережі живлення, а установки для ручного зварювання повинні бути оснащені покажчиком значення струму зварювання (амперметром або шкалою на регуляторі струму).

Багатопостові зварювальні агрегати (крім захисту з боку мережі живлення) повинні мати у загальному проводі зварювального ланцюга автоматичний вимикач або контактор — для підімкнення джерела струму до розподільної цехової електричної мережі, а також запобіжники на кожному проводі до зварювального поста.

8.2.9. Для запобігання займанню проводів електричної мережі та зварювального обладнання повинні правильно вибиратись: перерізи кабелів — за значеннями струму; ізоляція кабелів — за робочою напругою; плавкі вставки запобіжників — за значеннями граничне допустимого номінального струму.

8.2.10. Приєднання зварювальних установок до електричної мережі та від'єднання їх від неї повинні виконувати електротехнічні працівники підприємства, які експлуатують цю електромережу.

8.2.11. У разі переміщування пересувних джерел зварювального струму їх необхідно від'єднати від електричної мережі.

8.2.12. Електрозварювальні установки на весь період їхньої роботи повинні бути заземлені мідним проводом перерізом не менше 6 мм² або сталевим прутиком (смужкою) перерізом не менше 12 мм².

Заземлювання електрозварювальної установки повинно здійснюватись через спеціальний болт, що є на корпусі цієї установки.

У зварювальних установках крім заземлювання основного електрозварювального обладнання необхідно безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний провід).

Не допускається для заземлювання зварювального трансформатора використовувати нульовий робочий або фазний провід двожильного кабелю живлення.

Заземлювати електрозварювальні установки необхідно перед підімкненням їх до електричної мережі і зберігати заземлення до відімкнення їх від мережі.

8.2.13. Для живлення однофазного зварювального трансформатора необхідно застосовувати трижильний гнучкий шланговий кабель, третя жила якого повинна приєднуватись до заземлювального болта корпусу зварювального трансформатора та до заземлювальної шини пункту живлення поза комутаційним апаратом.

Для живлення трифазного трансформатора необхідно застосовувати чотирижильний кабель, четверта жила якого використовується для здійснення заземлення.

Заземлювальна шина пункту живлення повинна бути з'єднана: або з нульовим захисним проводом лінії живлення — в установках з глухозаземленою нейтраллю, або із заземлювачем — в установках з ізольованою нейтраллю.

8.2.14. Затискач (полюс) зварювального трансформатора, що приєднується до зварюваної деталі, необхідно з'єднати за допомогою заземлювального провідника із заземлювальним болтом на корпусі зварювального трансформатора згідно з рисунком 7.

8.2.15. З'єднання зварювальних кабелів повинно здійснюватись опресовуванням, зварюванням або паянням, а під'єднання кабелю до зварювального обладнання — опресованими або припаяними кабельними наконечниками.

8.2.16. Довжина первинного ланцюга, що з'єднує пункт живлення з пересувною зварювальною установкою, не повинна перевищувати 10м.

8.2.17. Як зворотний провід, що з'єднує зварювальні вироби з джерелом струму зварювання, можна використовувати сталеві, алюмінієві або мідні шини будь-якого профілю, а також зварювальні плити, стелажі та саму зварювальну конструкцію (металоконструкції та знепарені і збезводнені трубопроводи в межах котлів і турбін, на яких проводяться зварювальні роботи) — за умови, що переріз вищезазначених елементів достатній для того, щоб забезпечити безпечне за умовами нагрівання протікання струму зварювання.

З'єднувати окремі елементи, що застосовуються як зворотний провід, необхідно за допомогою болтів, струбцин або затискачів.

Забороняється використовувати як зворотний провід внутрішні залізничні колії, мережі заземлення або занулювання, а також проводи та шини первинної комутації розподільних пристроїв, металеві конструкції будівель, комунікацій та технологічне обладнання.

Зварювання повинно виконуватись із застосуванням двох проводів.

Вибирати зворотний провід необхідно з урахуванням того, що використання заземлювальних провідників розподільних пристроїв як зворотний провід для зварювальних установок може призвести до відгалужування струму на металеві оболонки розміщених поблизу контрольних кабелів, пошкодження їх та до помилкової роботи релейного захисту. Помилкова робота релейного захисту може бути зумовлена також появою різниці потенціалів між заземленими точками ланцюгів релейного захисту під час роботи зварювальних установок.

8.2.18. У разі застосування пересувних джерел зварювального струму та під час виконання робіт у пожежонебезпечних приміщеннях зворотний провід необхідно ізолювати так само, як і прямий.

8.2.19. Забороняється подавати напругу до зварюваного виробу через систему послідовно з'єднаних металевих стрижнів, колій або будь-яких інших предметів.

Якщо зварюваний предмет не має електричного контакту із заземленим столом, заземлюванню підлягає сам зварюваний предмет.

8.2.20. Перед тим як розпочати виконання електрозварювальних робіт, необхідно оглядом перевірити справність ізоляції зварювальних проводів та електродотримачів, а також міцність з'єднання всіх контактів.

8.2.21. Проводи, що підімкнені до зварювальних апаратів, розподільних щитів та іншого обладнання, а також проводи, розміщені біля місць, де виконуються зварювальні роботи, повинні бути надійно заізольовані та в необхідних місцях захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень та хімічної дії.

У разі пошкодження ізоляції проводів їх необхідно замінити або помістити в гумовий шланг. У цьому разі допускається ізолювати пошкоджені ділянки проводів способом вулканізації із використанням сирої гуми.

8.2.22. Відстань від зварювальних проводів до гарячих трубопроводів та балонів з киснем повинна бути не менше 0,5 м, до балонів та трубопроводів з горючими газами — не менше 1,0 м.

8.2.23. Електродотримачі, що застосовуються під час виконання зварювальних робіт, повинні відповідати вимогам ГОСТ 14651; не дозволяється застосовувати саморобні електродотримачі та електродотримачі з порушеною ізоляцією рукоятки.

8.2.24. Рукоятки електродотримачів повинні виготовлятись з негорючого діелектричного та теплоізоляційного матеріалу.

Струмопровідні частини електродотримача повинні бути заізольовані та захищені від випадкового дотику до них руками зварника або зварюваного виробу.

Різниця температур зовнішньої поверхні рукоятки на ділянці, яку охоплює рука зварника, і довкіллям у разі номінального режиму роботи електродотримача не повинна перевищувати плюс 40 °С.

8.2.25. Для зварювання постійним струмом допускається застосовувати електродотримачі з електричною ізоляцією тільки рукоятки. Конструкція рукоятки таких електродотримачів повинна унеможливлювати створення струмопровідних містків між зовнішньою поверхнею рукоятки та деталями електродотримача, що перебуває під напругою, а також безпосереднього контакту із струмовідними деталями — у разі обіймання рукоятки руками.

На таких електродотримачах повинен бути застережний напис "Застосовувати лише для постійного струму".

8.2.26. Ремонтувати зварювальні установки дозволяється тільки після того, як буде знято напругу.

8.2.27. Оглядати та чистити зварювальну установку та її пускову апаратуру необхідно не рідше 1 разу на місяць.

Технічне обслуговування та планово-попереджувальний ремонт зварювального обладнання повинні проводитись згідно з графіком. Щодня після закінчення роботи необхідно проводити чищення агрегатів та пускової апаратури.

8.2.28. Опір ізоляції обмоток зварювальних трансформаторів та перетворювачів струму повинен вимірюватись після закінчення всіх видів ремонтів, але не рідше 1 разу на 12 міс.

Опір ізоляції обмоток трансформатора відносно корпусу та між обмотками повинен бути не менше 0,5 МОм.

Опір ізоляції струмовідних частин зварювального ланцюга (кабелі, електродотримачі) повинен бути не менше 0,5 МОм.

У разі введення в експлуатацію та після капітального ремонту ізоляція зварювальних трансформаторів протягом 1 хв. повинна випробовуватись підвищеною напругою частотою 50 Гц.

Випробна напруга повинна відповідати значенням, наведеним у таблиці 8.4.

8.2.29. Результати вимірювання опору ізоляції та результати випробування ізоляції зварювальних трансформаторів та перетворювачів струму повинні записуватись працівником, який проводив вимірювання або випробування, в "Журнал обліку, перевірки та випробувань електроінструмента та допоміжного обладнання до нього" за формою, наведеною в додатку 4 до цих Правил.

Таблиця 8.4.