Організація самопідготовки

Самопідготовка — це щоденне навчальне заняття учнів у групі продовженого дня. Самопідготовка складається з таких частин: підготовка до роботи, самостійне навчання, підведення підсумків.

Підготовча частина триває 5-10 хв. В цей час учні складають план роботи, з'ясовують зміст завдання, виділяють головне в роботі, отримують консультації про необхідний дидактичний матеріал, посібники.

Самостійне навчання складається із загальної та індивідуальної роботи.

Наприкінці самопідготовки підводиться короткий підсумок, вказуються позитивні сторони та недоліки в роботі учнів, оцінюється виконання завдань.

Діти повинні знати, скільки часу їм відводиться на розв'язання задачі та прикладів, на виконання граматичних вправ, на підготовку усних завдань. Тому доречно у класі мати годинник - це допомагає вихователеві та школярам раціонально використовувати кожну хвилину. Однією з головних проблем організації самопідготовки є саме проблема раціонального використання часу, який відводиться на виконання домашніх завдань. Дуже важливо, щоб діти швидко і повністю включались в роботу. Вчасний початок приготування домашнього завдання - необхідна умова впливу на якість завдання. Уміння діяти послідовно, самостійно планувати цю послідовність — важливий фактор успішності самопідготовки.

Визначення часу на самопідготовку зазначено в Статуті школи. Через 45 хв. самопідготовки доречна невелика перерва. За 10 хв. до самопідготовки дітям дається час на неорганізований відпочинок за межами приміщення, де проводяться заняття. У цей час класна кімната провітрюється, у ній проводиться вологе прибирання.

При самопідготовці учнів других класів велику роль відіграє учитель, бо діти ще тільки вчаться, як треба самостійно працювати. Саме в цей період необхідно приділити значну увагу роботі з пам'ятками. Вчитель повинен пояснювати, як треба виконувати завдання, давати зразки виконання вправ, поступово підводити їх до самостійної підготовки.

Приступаючи до роботи, учні повинні уявляти, у якій послідовності вони будуть працювати над розв'язанням задачі та виконанням вправи. Виконуючи вправу, вони спочатку повинні уважно прочитати завдання до неї, визначити, яким правилом скористуватись при її виконанні. Якщо треба, учні знаходять це правило, читають його, наводять свої приклади. Діти вчаться користуватись словниками, схемами, додатковими текстами.

Труднощі полягають у тому, що не всі діти однаково розвинені: одні виконують роботу повільно, інші – швидше і можуть за цей час упоратись із більш складним завданням, але всі вони повинні виконати домашнє завдання. Тому треба подати його дітям так, щоб воно стало посильним для одних і не надто легким для інших. Відомо, що умовно діти поділяються на три групи. Але той самий учень може належати до однієї групи з математики і зовсім до іншої з української мови, переходити з однієї в другу по мірі поліпшення або погіршення його знань.

На превеликий жаль, завдання дається однакове для всіх, але учням третьої групи найбільше потрібна допомога вчителя, попереднє пояснення, пояснювальна картка (схема, рисунок, питання). Сильні діти отримують додаткові завдання, які розвивають мислення, допомагають відстаючим, контролюють їх.

Велику роль відіграє самопідготовка в залученні учнів до роботи з книгою, розвитку самостійності, вмінні отримувати знання з різних джерел.

Самопідготовка — не урок, тому оточення тут вільне, при необхідності учні розмовляють пошепки, тихо підходять до вчителя, коли потрібна допомога, або вчитель підходить до учня. Допомогу школярі можуть отримати і від своїх товаришів.

Самопідготовка служить показником роботи на уроці. Вихователь сприяє виробленню у школярів навичок планування навчальної роботи, розподілу сил і часу; розвитку уваги, пам'яті, мислення, мовлення; пробудженню бажання більше знати, використовувати свої знання на практиці. А це, у свою чергу, викликає інтерес до самоосвіти, позитивне ставлення до навчання.

Діяльність вихователя спрямована на вироблення у дітей звички працювати самостійно, регулярно і систематично. При цьому ведеться робота з формування позитивних рис характеру, життєво важливих якостей особистості.

Організаційні задачі вирішуються вихователем шляхом створення обставин, які спонукають дітей до виконання завдань учителя й підтримання порядку, необхідного для успішної роботи. Він вимагає чіткого дотримання режимних вимог, економного використання часу, відведеного на навчальну роботу, в умовах суворого регламенту.