Відображення поверхні проектними горизонталями

Трасування проїздів на території житлової групи

Проїзди прокладають на відстані 6-8м від фасадів будинків. Для транспортного обслуговування невеликих житлових груп, які видані для проектування в даній роботі, доцільні одно смугові проїзди, які одночасно виконують і функцію підходів до будинків. Їх ширина 5,5м. Висота бортового каменя — 0,10 м, поперечний уклон – 0,030. При зміні напрямку, радіуси закруглення проїздів по внутрішній бровці прийнято рівними 5м. Такі закруглення створюють і в місцях з'єднання проїздів.

Приєднання проїзду до проїжджої частини вулиці здійснюється без "розрізання" тротуару бортовими каменями та закруглення бортів - у висотному відношенні проїзд повинен підійти до поверхні тротуару в межах червоної лінії; для можливості виїзду проїзна частина відокремлюється від тротуару заниженим до 0,10 см бортовим каменем.

Відображення поверхні проектними горизонталями

Метод виконання вертикального планування проектними горизонталями придатний для розробки проектів територій компактної конфігурації. Його суть полягає в тому, що проектний рельєф відображається тими ж способами, що й існуючий. План, виконаний в проектних горизонталях, як правило, відображає результат роботи з проектування рельєфу, основаної на розрахунково-аналітичних методах, і дає наглядне і чітке уявлення про проектний рельєф території. В даному проекті прийнятий переріз рельєфу з горизонталями через 0,5 м.

Для початку отримаємо значення чорних позначок методом лінійної інтерполяції між двома суміжними горизонталями.

(1)

Виконуємо розрахунки:

Н₁=191,00+0,5*28/55=191,25 (м);

Н₂=191,00+0,5*17/53=191,16 (м);

Н₃=189,50+0,5*5/35=190,47 (м);

Н₄=192,00+0,5*15/20,5=192,37 (м);

Н₅=193,00+0,5*4,5/15,5=193,15 (м);

Н₆=192,50+0,5*5/18=192,80 (м).

Н₇=194,00+0,5*2/15=194,07 (м);

Н₈=191,00+0,5*6,5/25=191,30 (м);

Н₉=191,50+0,5*6/19=191, 65 (м);

Н₁₀=192,00+0,5*7/11=192,20 (м);

Н₁₁=192,50+0,5*5/25=192,95 (м).

Далі, визначаємо повздовжні ухили між заданими точками за формулою:

(2)

Маємо:

і_1-2=(191,25-191,16)/20=0,0045;

і_2-3=(191,16-190,19)/112=0,0087;

і_2-4=(192,37-191,16)/69,5=0,0174;

і_6-5=(192,37-192,20)/20=0,045;

і_6-7=(192,20-191,30)/41,5=0,022;

і_9-8=(191,65-191,06)/60=0,0098;

і_10-9=(192,95-191,65)/52,5=0,025.

Наступний крок – градуювання осі вулиці. Тобто, визначаємо на плані положення точок з заданими позначками. Відповідно до рельєфу і масштабу плану переріз горизонталей за висотою (крок) приймаємо: ∆h=0,2м.

Визначаємо на кожному проміжку відстань до першої значущої горизонталі, за формулою:

l₁ = (Н_А-Н₁)/і, (3)

Місця усіх подальших горизонталей відстоять одне від одного на відстані можна розрахувати за формулою:

, (4)

Оскільки проїзна частина вулиці в перерізі двоскатна, проектні горизонталі на її поверхні мають стрілоподібний вигляд. "Стрілки" направлені в бік уклону, а їх гострота залежить від співвідношення значень поздовжнього та поперечного уклонів.

В межах ділянки виконують побудову однієї горизонталі. Інші горизонталі проводять паралельно вже побудованій через точки, знайдені при градуюванні осі. Відстань відхилення горизонталі від перпендикуляра до лінії бортового каменя обчислюється за формулою:

, (5)

, (6)

Для визначення зміщення горизонталі від перпендикуляра по тротуару використовується формула:

, (7)

Отже, виконуємо розрахунки.

Для ділянки 1-2:

L₁ = (191,20-191,16)/0,0045=8,9 (м);

L^/ = 0,02*7/0,0045=31,1 (м);

L^// = 0,15/0,0045=33,3 (м);

L_тр = 0,015*2,5/0,0045=8,3 (м).

Для ділянки 2-3:

L₁ = (190,20-190,19)/0,0087=1,15 (м);

L_0,2 = 0,2/0,0087=22,99 (м);

L^/ = 0,02*7/0,0087=16,09 (м);

L^// = 0,15/0,0087=17,2 (м);

L_тр = 0,015*2,5/0,0087=4,3 (м).

Для ділянки 3-4:

L₁ = (192,40-192,37)/0,0243=1,2 (м);

L_0,2 = 0,2/0,0243=8,2 (м);

L^// = 0,15/0,0243=6,17 (м);

L_тр = 0,015*2,5/0,0243=1,5 (м).

Для ділянки 5-6:

L₁ = (193,20-193,15)/0,034=1,5 (м);

L_0,2 = 0,2/0,034=5,9 (м);

L^/ = 0,02*7/0,034=4,1(м);

L^// = 0,15/0,034=4,4 (м);

L_тр = 0,015*2,5/0,034=1,1 (м).

Вертикальне планування перехресть вулиць

При вертикальному плануванні перехресть важливо виконати дві вимоги: забезпечити зручність транспортного та пішохідного руху, і сприяти відведенню поверхневих вод.

Утворення поверхні в межах розмостки можливе двома шляхами: поступовим зміщенням гребня проїжджої частини в бік верхового лотка або поступовим зменшенням поперечного уклону верхової половини проїзної частини від типового в бік лотка до направленого в протилежну сторону. В даному випадку було використано другий метод. Розраховано довжину ділянки розмостки:

(8)

5.1.5. Вертикальне планування проїздів

Для побудови проектних горизонталей по проїздах в межах ділянки проектування, перш за все необхідно прокласти систему планувальних осей, по яких в подальшому будуть визначені характерні точки з проектними відмітками, які дозволять виконати градуювання відрізків між ними. Лінії градуювання прокладемо з урахуванням зміщення на місці бортового каменю. Важливо, щоб осі утворювали суцільну сітку, яка б відповідала схемі трасування проїздів в межах ділянки проектування.

За інтерполяцією між існуючими горизонталями визначаємо існуючі відмітки точок перетинання планувальних осей проїздів та інших характерних точок. Одночасно за інтерполяцією між проектними горизонталями на тротуарних

лінією. Тим самим система планувальних осей внутрішньо квартальних проїздів розділяється на окремі відрізки з відомими відмітками на їх кінцях. В результаті отримуємо можливість прийняти проектні відмітки на проїздах усередині території за існуючі, тобто максимально наблизитись до існуючого рельєфу. Поверхневий стік буде забезпечено, коли поздовжні уклони внутрішньо квартальних проїздів будуть не менше 4‰.

Градуювання відрізків планувальних осей по проїздам здійснюється способом, аналогічним розглянутому при проектуванні поверхні вулиць. Важливо запобігти незручностям при встановленні напрямку поперечного уклону проїздів. Бажано, щоб напрямок поперечного уклону проїзду відповідав напрямку схилу поверхні в зоні його прокладання.

Для ділянки 8-9:

L₁ = (190,20-190,13)/0,016=4,38 (м);

L_0,2 = 0,2/0,016=12,5 (м);

L^/ = 0,03*2,75/0,016=5,2 (м);

L^// = 0,10/0,016=6,25 (м).

Для ділянки 9-10:

L₁ = (191,20-191,16)/0,03=1,3 (м);

L_0,2 = 0,2/0,03=6,7 (м);

L^/ = 0,03*2,75/0,03=2,75 (м);

L^// = 0,10/0,03=3,3 (м).

Для ділянки 10-11:

L₁ = (193,40-193,32)/0,029=2,76 (м);

L^/ = 0,03*2,75/0,029=2,8 (м);

L^// = 0,10/0,029=3,4 (м).

Висновок: поверхневий стік забезпечено, оскільки поздовжні уклони внутрішньо квартальних проїздів не менше 4‰.