Організація виробничих процесів у просторі

Первісним ланцюгом в організації виробничого процесу та базовим

осередком (елементом) виробничої системи є робочі місця, на яких виконуються

робітниками (групою робітників) певні операції з виготовлення продукції чи

обслуговування виробничого процесу за допомогою необхідного устаткування,

інструменту, пристроїв, розташованих на відведеній частині площі.

Сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконується

технологічно однорідна робота або різні операції з виготовлення однорідної

продукції, створює виробничу дільницю – окрему адміністративну одиницю,

очолювану майстром за наявності в зміну не менш 25 робітників.

Цех являє собою територіально та адміністративно відокремлений підрозділ

підприємства, в якому основні виробничі і допоміжні дільниці та обслуговуючі

служби виконують певний комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської

спеціалізації та кооперування праці.

Сукупність однорідних цехів на великих підприємствах становить

виробництво.

Виробничою структурою називається група робочих місць, підрозділів,

господарств виробничого призначення, яка має технологічні та (або) коопераційні

взаємозв'язки і розташована на певній площі.

На основі виробничої структури формується загальна та управлінська

структури підприємства.

Побудова виробничої структури ґрунтується на вимогах принципів

просторової організації ідеального процесу, таких як: спеціалізація,

пропорційність, прямоточність. Просторова організація виробничого процесу передбачає розташування

робочих місць і їх груп (дільниць, цехів) на території підприємства, та забезпечення

пересування предметів праці по операціях найкоротшими маршрутами.

При створенні підприємства розробляється генеральний план, який являє

собою графічне відображення його території з усіма будівлями, спорудами,

комунікаціями, транспортними шляхами та сполученнями, що прив'язані до певної

території (місцевості).

В основі генерального плану лежать просторові зв'язки елементів виробничої

системи, що забезпечують економію території та виробничих площ.

Розробляючи генеральний план, враховують такі принципи:

Ø забезпечення прямоточності просування предметів праці з одного

підрозділу до іншого за ходом технологічного процесу;

Ø розміщення складів сировини та матеріалів з боку ввезення вантажів

поблизу заготівельних цехів, а складів готової продукції – з боку її вивозу біля

складальних цехів;

Ø розміщення допоміжних цехів за можливістю разом з основними

цехами, що споживають їх продукцію чи потребують послуг;

Ø переміщення вантажів переважно технологічним транспортом, що

забезпечує надійність та економічніший порівняно з транспортом загального

користування;

Ø скорочення протяжності енергетичних комунікацій і відповідно втрат

у мережах шляхом раціонального їх проектування та планування;

Ø усунення можливостей перетинання руху людей зі шляхопроводами,

комунікаціями, залізничними коліями, маршрутами проїзду транспорту завдяки

запланованому спорудженню переходів;

Ø групування однорідних за характером виробництва основних та

допоміжних цехів в особливі відокремлені блоки в одній будівлі;

Ø створення окремих зон гарячих, енергетичних, холодних цехів та

загальнозаводських служб, що сприяє забезпеченню належних організаційно-

виробничих, санітарно-гігієнічних умов праці;

Ø урахування переважних напрямів повітря, найсприятливіших умов для

природного освітлення і провітрювання виробничих приміщень;

Ø уникнення несумісного розташування точних виробництв поряд з цехами,

дільницями, на яких технологічні процеси супроводжуються вібрацією підлоги та

ґрунту;

Ø використання рельєфу місцевості, урахування розташування залізничних

шляхів, високовольтних електричних мереж, житла та соціальної інфраструктури.