Організація збирання матеріалів

Кожне індивідуальне завдання курсанта (студента) має свої характерні риси, що обумовлюють специфічні особливості вивчення та збирання матеріалів на митниці, організації, установі, підприємстві. Разом з тим, з метою більш повного виконання завдання, слід скористатись загальними рекомендаціями щодо збирання матеріалів.

Виконання завдання практики необхідно розпочати з вивчення відповідних до завдання і теми випускної роботи літературних джерел. Цю роботу слід зробити заздалегідь, до виходу на практику. Це дозволить скласти первісне уявлення щодо конкретного індивідуального завдання, надасть можливість сформувати вихідну концепцію випускної роботи, допоможе уникнути невиразності при відповідному аналізі.

Робота з літературою починається із складання переліку джерел, що належить вивчити. Використовується література, рекомендована керівником випускної роботи, а також підібрана за допомогою бібліотечних каталогів. Крім того, слід вивчити періодичні видання (журнали "Економіка України", "Фінанси України", "Мировая экономика и международные отношения" тощо).

Первинне ознайомлення з літературним джерелом рекомендується починати з вивчення анотації і змісту, потім переглянути книжку й визначити спосіб її опрацювання: загальне ознайомлення, окремі виписки, конспектування; при цьому виписки слід супроводжувати точними посиланнями на відповідну сторінку джерела.

При виконанні більшості індивідуальних завдань насамперед необхідно вивчити чинне законодавство стосовно конкретного питання. Це допоможе поглиблено з'ясувати основні методи і принципи вирішення нагальних питань.

Збирання аналітичного матеріалу полягає в тому, щоб отримати достатню інформацію для відповідної частини звіту з виробничої практики та випускної роботи. Для успішного збирання матеріалів необхідно в обов’язковому порядку вивчити систему документів статистичної, бухгалтерської та оперативно-технічної звітності. Спочатку потрібно ознайомитись із основною номенклатурою статистичної та бухгалтерської звітності. З цією метою можна скористатись річним і квартальними звітами. Для більш глибокого вивчення звітності можна скористатись положеннями та інструкціями про порядок складання звітності.

Після того, як у курсанта (студента) сформується уява про структуру основних форм звітності, необхідно вивчити склад документів первинного обліку. Головну увагу потрібно приділити джерелам інформації із досліджуваних питань.

Слід розрізняти інформацію установи, підприємства за декількома системними складовими.

Перша система містить:

- розпорядження (Кабінету Міністрів, ДМСУ, міністерств, виконавчих комітетів), що регулюють конкретні питання діяльності;

- накази, що видає керівник підприємства;

- інструкції, які регулюють організаційні, технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні види діяльності підрозділів підприємства і його посадових осіб;

- правила, які регулюють трудову й виробничу діяльність підприємства;

- протоколи, у яких фіксується хід обговорення конкретних питань і порядок реалізації прийнятих рішень.

Друга - документи загального характеру (державні стандарти, міжнародні стандарти, технічні умови тощо).

Третя - документи, що регламентують витрати ресурсів усіх видів (норми, нормативи).

Четверта - бухгалтерські документи (балансові звіти, звіти про фінансовий стан, статистичні звіти).

П’ята – плани розвитку, цільові програми, плани заходів тощо.

Робота практиканта по збору інформації складається з таких послідовних етапів: підготовка збору, збір інформації у виробничих і управлінських підрозділах, систематизація й узагальнення.

На першому етапі необхідно виявити ланку управління або підрозділу, де обертається необхідна документація.

На другому етапі, коли проводиться збір інформації, потрібно визначати характер документа і його управлінський вплив: забороняючий, зобов'язуючий, уповноважуючий або рекомендуючий. У процесі роботи з документом важливо чітко уявити собі мету його вивчення. Існує два способи збирання вихідної інформації. Перший – копіювання окремих звітних документів, в яких міститься потрібна інформація, і другий – виписування потрібних даних в окремі зошити чи на карточки. Для написання звіту зручніше мати повний набір звітних документів, у яких знаходиться інформація з питань, що вивчаються. Зібрана інформація повинна супроводжуватись необхідними поясненнями, зразками документації, посиланнями на джерела одержаної інформації.

На третьому етапі вибравши показники, зібравши всю необхідну інформацію переходять до беспосереднього аналізу зібраного матеріалу. При цьому потрібно розглянути динаміку основних економічних показників досліджуваного об’єкта за останні 3-5 років. Ці дані оформляють у вигляді таблиць, діаграм, графиків та ін. Для кількісної оцінки впливу кожного з чиннків на кінцеві результати треба побудувати або використати готові оптимізаційні чи факторні моделі і провести їх аналіз. В ході його можуть бути використані методи ланцюгових підстановок, факторного аналізу та моделювання показників, кореляційного та регресивного аналізу, математичного програмування, комплексної оцінки.

Неприпустиме просте переписування документів у звіт про проходження практики.