Додаток А

Таблиця 1.1.

Базова характеристика туристичного підприємства

1.2. Структура управління туристичним підприємством. Організаційна структура управління підприємства (схематично її зобразити), штатний розклад, посадові інструкції працівників туристичної фірми (зразки розмістити у додатки). Керівництво підприємством.

1.3. Нормативні документи, пов’язані з організацією туристичної діяльності на туристичному підприємстві. Проаналізувати нормативні документи, згідно яких діє підприємство.

1.4. Основні напрямки діяльності туристичного підприємства. Форми організації поїздок: індивідуальний і груповий туризм; види туризму (внутрішній, виїзний, в'їзний); типи туризму (за цілями); географія подорожей (країни, міста). Вивчення маршрутів за якими працює туристична фірма, характеристика маршрутів. Аналіз попиту на ті чи інші види маршрутів, тури.

Отриману інформацію можна подати у вигляді таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Специфічна характеристика туристичного підприємства

У додатках розмітити копії турів, маршрутів, які пропонує туристична фірма.

1.5. Організація договірних відносин за всіма технологічними процесами туристичного підприємства (виробництво, реалізація та споживання послуг). Агентський договір, договір з клієнтом. Договори з постачальники послуг та контрагентами. У додатках розмістити копії договорів туристичної фірми.

1.6. Інформаційні технології в туристській діяльності. Програмне та технологічне обладнання туристичного підприємства. Мережі бронювання.

1.7. Рекламна діяльність туристичної фірми. Види та типи туристичної реклами. Аналіз рекламної діяльності туристичного підприємства. Реклама в мережі. У додатках розмістити копії рекламної продукції туристичної фірми.

РОЗДІЛ 2. НАБУТТЯ НАВИЧОК ТУРОПЕРАТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ТУРИСТИЧНОЮ ДОВІДКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ, КАТАЛОГАМИ, ІНТЕРНЕТ РЕСУРСАМИ, ДОКУМЕНТАЦІЄЮ ДЛЯ РОЗРОБКИ ТИПОВИХ І ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ТУРІВ

В період проходження технологічної практики студенти отримують індивідуальне завдання – розробка нового туру за вихідними даними (Додаток А).

Весь технологічний процес підготовки, реалізації та проведення туру студенти описують із зазначенням видів виконуваних робіт на кожному його етапі.

2.1. Самостійна розробка туру.

Етапи розробки нового туру:

- дослідження ринку потенційного попиту;

- пошук партнерів-постачальників товарів та послуг;

- перевірка наявності послуг та встановлення адекватності інформації, що надійшла раніше;

- підготовка договорів (контрактів) про співробітництво з постачальниками турпослуг та реалізаторами турпродукту (турагентами) і проведення переговорів;

- інформаційно-методичне забезпечення туру (складання програми перебування, інформаційних листів, калькуляції, паспорта туристичного маршруту тощо);

- реалізація турів споживачам;

- оформлення документів для здійснення подорожі;

- безпосереднє обслуговування туристів і контроль за наданням певної кількості та якості послуг, інші види робіт.

2.2. Оформлення технологічної документації.

Робота щодо оформлення технологічної документації за розробленим туром:

1) технологічні карти туристичної подорожі (Додаток Б);

2) інформаційні листки до туристичної путівки (Додаток В);

3) програми перебування туристів (Додаток Г);

4) графік завантаження підприємства (Додаток Д);

5) калькуляції маршруту (Додаток Е);

5) угоди з постачальниками послуг, з туристом.

2.3. Опис технологічного процесу підготовки, реалізації та проведення розробленого туру.

Методика розробки туру має ґрунтуватися на логічності побудови траси маршруту з урахуванням вищезазначених факторів та синхронності роботи як постачальників, так і посередників, задіяних в обслуговуванні туристів. Весь технологічний процес описується із зазначенням видів виконуваних робіт на кожному його етапі, що допомагає зменшити час на проведення підготовчої роботи, досягти узгодження зусиль колективу підприємства, яке займається безпосередньо обслуговуванням туристів (див. табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Технологічний процес підготовки, реалізації та проведення туру

Зазначені питання вивчаються на базі практики студентом протягом 42 календарних днів згідно робочого навчального плану.

2. Оформлення звіту про практику

По закінченню практики студент складає письмовий звіт і дає його на перевірку керівнику практики від циклової комісії одночасно з щоденником, підписаним керівником практики від підприємства.

Звіт оформляється згідно програми практики, має відображати всі її теми.

Звіт про практику повинен бути стилістично, грамотно відредагований та оформлений відповідно до наведених нижче вимог.

Він комплектується у такій послідовності:

Ø титульний аркуш;

Ø зміст;

Ø вступ (мета, завдання практики, об’єкт дослідження, структура звіту);

Ø основна частина;

Ø висновки (узагальнюють текст звіту, повноту реалізації завдань практики);

Ø список використаних джерел;

Ø додатки.

Звіт про практику виконується на папері формату А4. Поля: ліворуч – 30 мм, праворуч – 15 мм, зверху – 15 мм, знизу – 15 мм. При написанні звіту про практику з використанням комп’ютерного набору використовується 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman, кегль – 14 пт.

Титульний аркуш (перша сторінка) оформляється за встановленою формою. Типовий зразок титульного аркуша подано в додатку Є.

Зміст містить назву розділів звіту і нумерацію сторінок.

Зразок оформлення ЗМІСТУ звіту про практику

Розділи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами (н-д, РОЗДІЛ 1) в межах всієї роботи. “Вступ” і “Висновки” не нумеруються. Підрозділи необхідно нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу повинен складатися з номера розділу і номера підрозділу (н-д, 2.1. – перший підрозділ другого розділу).

Нумерація сторінок роботи повинна бути наскрізною, починаючи з титульного листка, на ньому цифра не ставиться. На наступній сторінці проставляється цифра 2 і далі по порядку.

Заголовки від тексту відділяються зверху та знизу одним інтервалом. Перенос слів у заголовках не дозволяється. Крапка у кінці заголовку не ставиться. Заголовок розділу в тексті розміщується посередині сторінки, підрозділу – з абзацу. Не дозволяється розміщувати заголовок унизу однієї сторінки, а текст починати з наступної.

Назви розділів та підрозділів друкуються різними шрифтами, які повинні зберігатись однаковими у всій роботі.

У процесі написання тексту потрібно виділяти абзаци (1,25 см).

Оформлення звіту є наочним свідченням уміння студента працювати над літературою, документами підприємства та ін. джерелами. Слід робити посилання на кожне запозичене положення чи точку зору.У ході цитування слід звірити текст і дати точний опис джерела, звідки взято цитату. Усі факти, положення, цитати, підрахунки, використані в звіті, повинні мати посилання на літературу, що була опрацьована.

Найбільш поширеними є посилання у тексті. У даному випадку посилання оформлюються у скороченому вигляді – береться у дужки. Наприклад: [3; 23] або [3, с. 23], де перша цифра “3” означає номер літературного джерела із списку використаної літератури, а друг – “23” – її сторінку.

Всі ілюстрації (схеми, діаграми, графіки) іменуються рисунками, які нумеруються послідовно у межах розділу арабськими цифрами (н-д, Рис. 1.2. – другий рисунок першого розділу).

Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці.

Наприклад,

Таблиця 1.2.

Структура індустрії туризму

Перенесення таблиць не допускається. Проте при великих об’ємах допускається, як правило, перенесення частин таблиці на інший аркуш, тоді над нею пишуть “продовження таблиці” і вказують номер.

Формули в звіті (якщо їх більше однієї) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі.

Рисунки, таблиці формули повинні розміщуватись одразу після посилання на них у тексті роботи (посилання мають бути на всі таблиці та рисунки). Н –д, “на рис. 2.3. можна побачити….”, “повернемось до табл. 1.3…..”, “розрахуємо за формулою (2.1.)”.

Список використаних джерел оформлювати в алфавітному порядку.

Додатки оформлюються як продовження звіту на наступних сторінках після тексту та списку використаних джерел. Кожен додаток починається з нової сторінки. Додатки не підлягають наскрізній нумерації сторінок і не входять до загального об’єму звіту. На кожний пронумерований літерами додаток (наприклад, Додаток А) повинне бути посилання в тексті. У верхньому куртку розміщується слово “Додаток” і його літера, розпочинаючи з А. Додатки повинні мати заголовки. На них повинні бути посилання в тексті.

Наприклад,

Додаток Б

Туристична інфраструктура м. Тернополя

Основна частина звіту має містити таку інформацію:

Ø де, коли і на якій посаді проходив практику;

Ø коротка характеристика підприємства;

Ø які заходи, види роботи організував і проводив особисто;

Ø яку участь брав у розробці документів, в поточній роботі бази практики;

Ø особливості організації діяльності бази практики;

Ø копії оформлених документів, деякі види розрахунків;

Ø ступінь корисності практики для майбутньої роботи;

Ø пропозиції щодо покращення управління базою практики.

Звіт повинен бути складеним і закінченим на об'єкті практики, розглянутий керівником практики від підприємства і разом з детальним відгуком представлений у вказаний термін на циклову комісію. Після представлення вказаних матеріалів циклова комісія вирішує питання про допуск студента до захисту звіту про практику перед комісією. При підведенні підсумків береться до уваги якість всіх виконаних робіт і видана студенту керівником практики від підприємства характеристика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Про внесення змін до Закону України «Про туризм»: Закон України / Урядовий кур’єр. – 2003. – № 244. – 25.12.2003.

2. Про затвердження державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірн. норм.-правов. актів / Під заг. ред. проф. В.К. Федорченка. – К: Юрінком Інтер, 2002.

3. Розпорядження КМУ від 27 червня 2003р. №390-р "Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного і внутрішнього туризму"

4. Національні стандарти:
- ДСТУ 4269:2003 "Послуги туристичні Класифікація готелів" (розроблено Держтурадміністрацією спільно із ДП НДІ “Система”, м. Львів. Введено в дію у липні 2004 року);
- ДСТУ 4268:2003 "Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги» (розроблено Держтурадміністрацією спільно із ДП НДІ “Система”, м. Львів. Введено в дію у липні 2004 року);
- ДСТУ 3862-99 «Громадське харчування. Терміни та визначення»;
- ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація”
- ДСТУ 4527:2006 “Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення”.
5. Міждержавні стандарти:
- ГОСТ 28681.1-95 "Туристско-екскурсионное обслуживание. Проектирование услуг",
- ГОСТ 28681.2-95 "Туристско-екскурсионное обслуживание. Туристские услуги. Общие требования",
- ГОСТ 28681.3-95 "Туристско-екскурсионное обслуживание. Требования по
обеспечению безопасности туристов и экскурсантов",
- ГОСТ 30335-95 "Услуги населению. Термины и определения",
- ГОСТ 30390-95 "Общественное питание. Кулинарная продукция, реализуемая населению. Общие технические условия",
- ГОСТ 30523-97 "Услуги общественного питания. Общие требования",
- ГОСТ 30524-97 "Общественное питание. Требования к обслуживающему персоналу".

6. Александрова А.Ю. Международньїй туризм: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресе, 2001. – 464 с.

7. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Знциклопедия туризма: Справочник. – М.: ФиС, 2000.

8. Ильина Е. Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2004.

9. Каурова А.Д. Организация сфери туризма: Уч. пособие. – СПб.: «Издательский дом «Герда», 2004.

10. Кифяк В.Ю. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги - ХХІ, 2003.

11. Кифяк В.Ю. Організація туризму: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги - ХХІ, 2008.

12. Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплекси: Учеб. пособие / Под общ. ред. В.К. Федорченко. – К: Вища шк., 2004. – 346 с.

13. Любіцева О.О. Методика розробки турів: Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2003.

14. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг. – К.: Альтерпрес, 2003.

15. Маринин М.М. Туристские формальности и безопасность в туризме. –Москва «Финансы и статистика». – 2003.

16. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

17. Менеджмент туризма. Туризм как вид деятельности / Под ред. В.А. Квартальнова. – М.: ФиС, 2001.

18. Михайліченко Г.І. Практика організації туристичних подорожей: Навч. посіб. – К.: Київ. нац. торг-екон. ун-т, 2003. – 156 с.

19. Организация туризма: Учеб. пособие / А.П. Дурович, Н.И. Кабушкин, Т.М. Сергеева и др., Под. общ. ред. Н.И. Кабушкина и др. – Мн.: Новое знание, 2003. – 632 с.

20. Сенин В.С.Организация международного туризма: Учебник. – 2-е изд., - М.: Фінанси и статистика, 2003.

21. Сокол Т. Організація туристичної діяльності в Україні. Навчальний посібник. – Київ – 2002.

22. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: Підручник / За заг. ред. В. Ф. Орлова. – К.: Грамота, 2006.

23. Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посіб. / За ред. проф. В.К. Федорченко; Л.Г. Лук’янова, Т.Т. Дорошенко, І.М. Мініч. – К.: Вища шк., 2001. – 237 с.

24. Федорченко В.К., Мініч І.М. Туристський словник-довідник. – К: Дніпро, 2000.

25. Черных Н.Б. Технология путешестви и организация обслуживания клиентов: Учебное пособие. – М.: Советский спорт, 2002. – 320 с.

26. Чорненька Н.В. Організація туристичної індустрії: Навч.посібн. – К.: Атіка, 2006.

27. Чудновский А.Д., Жукова М.А., Сенин B.C. Управление индустрией туризма: Уч. пособие. – М.: КНОРУС, 2000.

Додаток А

Індивідуальні завдання для студентів