Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






ІІ етап. Основні аспекти діяльності інструктора-методиста з фізичної реабілітації





Аналіз історій хвороби (амбулаторних карт) хворих, збір й аналіз анамнестичних даних. На підставі підготовлених даних визначення завдань фізичної реабілітації для конкретного хворого. Визначення терміну тривалості реабілітаційних заходів, вибір необхідних засобів, форм і методів реабілітації. Послідовність виконання планованих заходів. Визначення дозування навантаження. Оформлення індивідуальної програми фізичної реабілітації з урахуванням всіх її розділів.

Основні правила побудови занять. Розподіл навантаження під час занять із використанням комплексу фізичних вправ, фізичних тренувань, процедур масажу або біомеханічної стимуляції. Нормування навантаження, внесення коректив навантаження з урахуванням функціонального стану хворого. Підготовка інструктора-методиста до роботи: теоретична й практична. Практична робота із хворим проводиться після підготовки для нього програми реабілітації. Розробка індивідуальних програм реабілітації на певний етап (не менш 5). Складання реабілітаційних програм є невід'ємною частиною при організації реабілітаційно-відновлювального процесу в лікувально-профілактичних установах, реабілітаційних центрах, санаторіях. На всіх етапах реабілітаційної програми передбачається звернення до особистості хворого, поєднання біологічних і психосоціальних форм лікувального відновного впливу.

Для її складання необхідно враховувати весь комплекс змін (морфологічних, фізіологічних, психологічних) та керуватися правилами, які передбачають:
- партнерство лікаря, реабілітолога і пацієнта, визначення реабілітаційного потенціалу хворого, особливо його рухових можливостей;

- різноманітність впливів, тобто облік всіх сторін реабілітації для кожного хворого;
- комплексність лікувально-відновних заходів, їх послідовність (поетапне призначення відновлювальних заходів з урахуванням динаміки функціонального стану хворого).

Визначення реабілітаційного потенціалу хворого є істотним моментом при підготовці програми і вимагає вирішення декількох основних завдань:



1. З'ясування характеру рухових порушень і ступеня обмеження рухової функції.

2. Визначення можливості повного або часткового морфологічного і функціонального відновлення у хворого пошкодженої ланки ОРА або порушеної функції пошкодженого органу чи системи.

3. Подальший прогноз розвитку адаптаційних і компенсаторних можливостей організму хворого при даному захворюванні.

4. Оцінка фізичної працездатності організму в цілому та функціональної спроможності окремих органів і систем з урахуванням визначення толерантності до різних за характером, обсягом та інтенсивністю фізичних навантажень в процесі реабілітації.

Результати оцінки реабілітаційного потенціалу слід розглядати в динаміці, що дозволяє об'єктивно встановлювати ефективність реабілітаційної програми та окремих занять з метою їх подальшої корекції.

Реабілітаційна програма повинна складатися з 2 частин: перша - медична та друга - безпосередньо програма фізичної реабілітації (додаток 4).

Проведення всіх необхідних реабілітаційних заходів з куріруємими хворими. Підготовка щоденників спостереження та їх заповнення для всіх куріруємих хворих.

Ведення щоденників спостереження за хворими. Визначення величин ЧСС і АТ до, у ході й наприкінці кожного заняття. Оцінка суб'єктивних відчуттів хворого й внесення щодня отриманої інформації в щоденник спостереження. Аналіз й узагальнення даних досліджень, при необхідності внесення змін у програму. Отримані дані заносяться в щоденник спостереження.

Проведення лікарсько-педагогічних спостережень (додаток 5) на заняттях та їх аналіз (не менш 5 спостережень). Визначення показників, необхідних для спостереження за функціональним станом хворого. Практичне їх виконання, аналіз й оцінка. Оцінка реакції на запропоноване фізичне навантаження. Побудова фізіологічної кривої, аналіз моторної щільності заняття та суб’єктивних ознаків втоми, корекція навантаження. Обговорення результатів з методистом, фахівцем і хворим.

Проведення функціональних проб для оцінки ефективності відновного лікування(не менш ніж у 5 хворих). Основні правила проведення проб, їх вибір, зміст, основні контрольні параметри. Для оцінки ефективності відновного лікування використовуються найбільш інформативні тести й функціональні проби для даної патології. Проводиться оцінка результатів у процесі реабілітації.

Підготовка тексту бесіди й проведення її із хворими (2 бесіди). Обговорення із хворими питань, що їх цікавлять, стосовно реабілітаційних заходів при наявній патології. Підготовка тексту с дотриманням форми, літературної мови, інформативності матеріалу.






Date: 2015-09-22; view: 98; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию