Передмова до третього видання

«Націоналізм», який вийшов першим виданням... в 1926 році, виступив з ідеологією, яка рвала з цілим світоглядом драгомані-вського «демократизму» і соціалізму Маркса—Леніна, просякнутого отрутою москвофільства....

Основні ідеї «Націоналізму» були: передусім антитези драго-манівському «малоросіянству». Трактуванню України як провінції Росії, що претендувала лише на деякі «полегші» культурного і соціального характеру, «Націоналізм» противоставляв ідею політичної нації: нації, ідеалом і метою якої був політичний державницький сепаратизм, повний розрив з усякою Росією, а культурно — повне протиставлення цілому духовному комплексові Московщини; під оглядом соціальним — негація соціалізму. Це була повна антитеза «гермафродитському» світоглядові тодішнього демо-соціалістичного українського провідництва.

На питання «ЩО?» «Націоналізм» відповідав: незалежність і повний сепаратизм, підкреслення останнього в антиципації майбутніх гасел «федерації», «самостійності», але... в рамках «общего отечества» Росії. На питання «Як здобувати свою мету?» «Націоналізм» відповідав: боротьбою, національною революцією проти Московщини; не шляхом «порозуміння» чи «еволюції».

Ці тези були цілковитою антитезою драгоманівства і соціалізму, бо ідеологія Драгоманова уймалася, ним же самим, в його «гімні»: «Гей, українець просить не много....» Ідея «Націоналізму» замість «немного» — ставляла «все!» Замість «просить» — жадає і здобуває. Також дальшу драгоманівську мудрість (з того ж гімну): постулат «любови» «ко всім словянам», а в першу міру до москалів, як до «старшого брата», що мав вести інших, «Націоналізм» відкидав як наївне і шкідливе капітулянство. За питанням «ЩО?», «Яка мета нації?», і за питанням «ЯК осягти її?», на третє питання — «ХТО має це довершити?» — «Націоналізм» відповів: людина нового духу. Якого? Духа протилежного западницькому духові речників української інтелігенції ХХ-го віку з «рабським мозком» і «рабським серцем» (слова І. Франка)... протиставив «Націоналізм» безкомпромісовий войовничий дух, примат його сили над силою матерії... Крім того, в окремім розділі «Націоналізму» протиставлено євнуховському «реалізмові» ту містику, без якої всяка політика мертва; містику, яка є джерелом життя нації та її сили....

Виносячи свою ідеологію націоналізму проти банкрутуючих ідей нашої епохи, проти «модерної демократії» (приязної і до СССР і до комунізму), проти комунізму і соціалізму, проти наднаціонального інтернаціоналізму, «Націоналізм», проти їх «розуму без віри основ», видвигнув віру; проти їх духа ідеалізму, ви-гідництва і матеріального «щастя» — ідеалізм, проти духа крутійства і «мирної еволюції» — прапор боротьби. Цей прапор мусів дістатися до моделей нового духа; не до людей вмираючої псев-доеліти...; не до рук безідейних полатайків і матеріалістів, а до людей нової еліти, людей з основними прикметами нового лицарства: з мудрістю, шляхетністю, відвагою. Такою була теза «Націоналізму»....

Date: 2015-09-26; view: 323; Нарушение авторских прав