Юридична характеристика множинних злочинів

Множинність складається з окремих злочинів, які й виступають її елементами. Кожний із елементів множинності повинен відповідати таким ознакам: 1) становити собою самостійний склад злочину; 2) не виступати необхідною складовою іншого злочину.

При класифікації видів множинності злочинів в основу покладено такий критерій як характер поведінки винного – учиняється кілька діянь, якими виконується два чи більше злочинів, або ж кілька злочинів учиняються одним діянням. Множина злочинів має місце там, де одна особа вчиняє два або більше одиничних злочини. Одиничним вважається такий злочин, який передбачений одною кримінально-правовою статтею (наприклад, ст. 195 КК) або її частиною (наприклад, ч. 1 ст. 185 КК) чи її пунктом (наприклад, п.1 ч.2 ст. 115 КК). Одиничні злочини є двох видів: прості та ускладнені.

Простим є такий одиничний злочин, який характеризується наявністю в його складі різної кількості діянь (дії чи бездіяльності) та/чи різної кількості наслідків. Наприклад, простим одиничним злочином буде, передбачений ст. 345 КК. У ньому наявні кілька діянь: погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна; умисне заподіяння побоїв; кілька наслідків: легкі, середньої тяжкості тілесні ушкодження, тяжкі тілесні ушкодження.

Ускладненим є такий одиничний злочин, який має певні особливості, зумовлені конструкцією складу злочину або змістом його елементів. Є такі види ускладнених злочинів:

Тривалі - наприклад, участь у банді (ст. 257 КК), ухилення від сплати податків (ст. 212 КК);

Продовжуваний злочин - Наприклад, крадіжка цілого по частинах (особа задумала вкрасти якусь річ по частинах протягом кількох днів).

Складений злочин - це такий одиничний злочин, який складається із двох чи більше одиничних злочинів, кожен з яких самостійно представлений у статтях КК, проте, у силу їх органічної поєднаності, об'єднані законодавцем в один злочин в одній статті КК.

Отже, коли в наявності два або більше простих та/чи ускладнених одиничних злочинів - у наявності є множина злочинів. Множина злочинів є трьох видів: повторність, сукупність та рецидив злочинів.

Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Наприклад, особа вчинила фіктивне банкрутство (ст. 218 КК), а потім знову вчинила даний злочин. Цю повторність можна назвати тотожною.

Повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.

Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями КК. визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині КК. Цю повторність називають спеціальною. Наприклад, в п. 1 примітки до ст. 185 КК йдеться про наступне: у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.

Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. Сукупність злочинів є двох видів: ідеальна та реальна. Під ідеальною сукупністю злочинів розуміють вчинення особою одним діянням двох або більше одиничних злочинів, передбачених різними статтями КК, різними її частинами чи пунктами. Наприклад, вчинення хуліганства з одночасним заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень кваліфікується за двома статтями - і як хуліганство (ст. 296 КК), і як заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ст. 121 КК). Реальна сукупність злочинів — це вчинення особою окремими діяннями двох або більше одиничних злочинів, кожен з яких охоплюється іншою статтею КК. Наприклад, особа вчинила крадіжку, передбачену ч. 1 ст. 185 КК, а потім вчинила хуліганство, передбачене ч. 1 ст. 296 КК.

Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Наприклад, особа має судимість за крадіжку. Протягом терміну судимості за крадіжку особа вчиняє хуліганство.

У залежності від вчиненого нового злочину або в залежності від призначуваного покарання, рецидив злочину поділяють на: загальний, спеціальний, пенітенціарний.

Загальний рецидив злочинів - це вчинення особою, яка має судимість за умисний злочин, нового різнорідного вчиненому раніше умисного злочину. Наприклад, особа має судимість за крадіжку (ст. 185 КК) і протягом терміну судимості вчиняє державну зраду (ст. 111 КК).

Спеціальний рецидив злочинів - це вчинення особою, яка має судимість за умисний злочин, тотожного чи однорідного вчиненому раніше нового умисного злочину. Наприклад, особа має судимість за крадіжку (ст. 185 КК) і знову вчиняє крадіжку (ст. 185 КК) або має судимість за крадіжку (ст. 185 КК) і знову вчиняє розбій (ст. 187 КК).

Пенітенціарний рецидив злочинів - це вчинення особою, яка має судимість за умисний злочин і яка була засуджена до позбавлення волі, нового умисного злочину, за який її знову засуджують до позбавлення волі. Наприклад, особа була засуджена за крадіжку (ст. 185 КК) до позбавлення волі. Протягом терміну судимості вона знову вчиняє будь-який умисний злочин (наприклад, крадіжку (ст. 185 КК) чи захоплення заручників (ст. 147 КК) і за цей новий злочин особу знову засуджують до позбавлення волі.