Тлумачення юридичних норм, його види та способи

Тлумачення права – це інтелектуально-вольова діяльність по встановленню первинного змісту правових актів з метою їх реалізації і вдосконалення. Об’єктом тлумачення є закони та підзаконні акти.

За суб'єктами виділяють такі види тлумачення норм права:

І. Офіційне тлумачення норм права - це роз'яснення змісту норм права, що здійснюється уповноваженим органом, має юридично обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються і сформульоване у спеціальному акті.

Офіційне тлумачення норм права поділяється на:

1. Нормативне тлумачення норм права - це офіційне роз'яснення, що поширюється на необмежену кількість випадків, передбачених нормою права, що тлумачиться. Наприклад тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні":

- авторське тлумачення норм права - це нормативне тлумачення норм права, що здійснюється органом, який видав відповідну норму права. Наприклад, указ Президента про роз'яснення деяких положень його попереднього указу є авторським тлумаченням норм права;

- делеговане тлумачення норм права - це нормативне тлумачення норм права, що здійснюється органом, який цю норму не видавав, але уповноважений її тлумачити. Наприклад, Конституційний Суд України дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд Конституцію та закони України не приймає, але мас право здійснювати їх делеговане тлумачення.

2. Казуальне тлумачення норм права - це офіційне роз'яснення норм права, обов'язкове лише для конкретного випадку та для осіб, стосовно яких воно здійснюється. Наприклад, вирок суду, в якому обґрунтовується вид і міра покарання за вчинений злочин.

Казуальне тлумачення норм права поділяється на різновиди:

- судове тлумачення норм права здійснюють судові органи під час розгляду конкретних справ, воно знаходить свій вираз у вироках чи рішеннях по цих справах. Тобто прикладом судового тлумачення є будь-яке судове рішення чи вирок в якому встановлюються права та обов'язки сторін1;

- адміністративне тлумачення норм права здійснюють міністерства, служби, місцева державна адміністрація. Наприклад, наказ міністра у зв'язку з розглядом конкретної скарги.

II. Неофіційне тлумачення норм права - це роз'яснення змісту норм права, що дають особи, які не мають на те офіційних повноважень, а тому, воно не має юридично обов'язкової сили. Таке тлумачення дається недержавними органами та організаціями, різними науковими та навчальними закладами, групами спеціалістів, а також окремими громадянами.Неофіційне тлумачення поділяється на:

1. Компетентне тлумачення норм права - здійснюється особами, які мають спеціальні знання у сфері права. Воно поділяється на наукове, професійне та службове.

- наукове тлумачення норм права передбачає науково обґрунтоване тлумачення норм права вченими і науково-дослідними закладами, що було зроблено у статтях, монографіях, наукових коментарях, усних чи письмових обговореннях проектів нормативних актів.

- професійне тлумачення норм права здійснюється юристами-практиками під час здійснення практичної діяльності (в тому числі і правоохоронної).

- службове тлумачення норм права здійснюється представниками інших професій, досвідченими в питаннях права (начальники навчальних центрів, відділів та інші)1.

2. Буденне тлумачення норм права здійснюється суб'єктами, які не мають спеціальних знань у сфері права. Таке тлумачення здійснюється переважно на підставі життєвого досвіду. Наприклад, з'ясування для себе та роз'яснення своїм подругам основних положень указу Президента домогосподаркою.

За обсягом тлумачення норм права поділяється на:

1. Буквальне тлумачення норм права має місце тоді, коли зміст норми права збігається з її текстуальним відображенням. Наприклад, ст. 67 КК України чітко визначає обставини, які обтяжують покарання. При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини не зазначені в цій статті.

2. Обмежувальне тлумачення норм права здійснюється у випадках, коли текстуальне вираження норми є більш широким за її зміст. Наприклад, у ч. 1 ст. 42 Конституції України зазначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність. Разом з тим, у ч. 8 ст. 18 Закону України "Про міліцію" працівникам міліції забороняється займатись будь-якими видами підприємницької діяльності. Тому термін "кожен" необхідно тлумачити звужено і розуміти, що існують й певні винятки

3. Розширювальне тлумачення норм права має місце тоді, коли зміст норми є більш широким, ніж її текстуальне вираження. Це означає, що норма права викладена дуже лаконічно та необхідні додаткові засоби, щоб правильно зрозуміти її зміст.

Види способів тлумачення норм права:

- граматичний спосіб тлумачення норм права полягає в граматичному, лексичному, морфологічному та синтаксичному аналізі тексту норми права і з'ясуванні на цій основі її змісту.

Наприклад, відповідно до ч. 4 ст. 27 КК України, підбурювачем є особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Відповідно особа, яка схиляла кого-небудь до вчинення злочину, але не досягла результату, підбурювачем не буде.

В якості різновиду граматичного способу тлумачення норм права можна розглядати спеціально-юридичний спосіб тлумачення норм права. Цей спосіб ґрунтується на спеціальних юридичних знаннях, що ґрунтуються на поглибленому вивченні юридичних наук.

- логічний спосіб тлумачення норм права полягає у з'ясуванні змісту норми права на основі правил логіки. Наприклад, у ч. 1 ст. 186 КК України закріплено, що відкрите викрадення чужого майна (грабіж) карається позбавленням волі на строк до чотирьох років. Цю норму потрібно тлумачити таким чином, що покаранню підлягає не сам грабіж, а осудна особа, яка його вчинила. Таким чином, шляхом логічного перетворення результат тлумачення виглядатиме наступним чином: "Будь-яка осудна особа, яка вчинить відкрите викрадення чужого майна зобов'язана буде понести покарання відповідно до ч. 1 ст. 186 КК України".

- системний спосіб тлумачення норм права полягає у з'ясуванні змісту конкретної норми права шляхом дослідження її зв'язків з іншими нормами. Наприклад, ст. 11 КК України визначає: "злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину". Для з'ясування змісту цієї статті стосовно суб'єкта злочину, необхідно звернутись до іншої статті (ст. 18 КК України), яка визначає хто є суб'єктом злочину;

- історичний спосіб тлумачення норм права полягає в з'ясуванні змісту норм права на підставі історичних умов та обставин її прийняття.

- функціональний спосіб тлумачення норм права ґрунтується на знаннях факторів та умов, в яких функціонує, діє та застосовується норма права, що тлумачиться. Наприклад, у примітці до ст. 185 КК України визначаться як слід тлумачити поняття "повторний злочин", "значна шкода", "великий розмір", "особливо великий розмір" для певних статей і на даний момент;

- цільовий спосіб тлумачення норм права полягає в з'ясуванні змісту норми права на основі виявлення її цілей. Наприклад, ст. 1 КВК України визначає мету та завдання кримінально-виконавчого законодавства України.

59. Право власності фізичних осіб.